Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"7" листопада 2002 р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової
інспекції у О-ському районі м.Києва на ухвалу від хх.08.2002
господарського суду м.Києва у справі № 000 господарського суду
м.Києва
за позовом Державної податкової інспекції у О-ькому районі м.Києва
до відповідачів:
- приватного підприємства "ХХХ";
- ТОВ "УУУ",
про визнання угоди недійсною та стягнення 8400 грн.
за участю представників сторін
від позивача: присутні
від відповідача-2: присутні
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м.Києва від ХХ.08.2002 у справі № 000
на підставі ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
зупинено провадження у справі за позовом ДПІ у
О-ському районі м.Києва до приватного підприємства "ХХХ" і ТОВ
"УУУ" про визнання недійсним договору № 8 від ХХ.12.2000 на
підставі ст.49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
та
застосування наслідків визнання угоди недійсною, передбачених
вказаною нормою.
Ухвала господарського суду мотивована неможливістю розгляду даної
справи до закінчення провадження у кримінальній справі № 06,
оскільки в результаті розслідування кримінальної справи можуть
бути встановлені обставини, що мають значення для правильного
вирішення спору, зокрема, щодо наявності в діях посадових осіб
відповідача умислу на ухилення від сплати податків з використанням
ПП "ХХХ".
ДТП у О-ському районі м.Києва в касаційній скарзі просить
скасувати ухвалу господарського суду м.Києва від ХХ.08.2002 у
справі № 000, посилаючись на неправильне застосування
господарським судом м.Києва норм процесуального права (ч.І ст.79
Господарського процесуального кодексу України), оскільки вважає за
можливе розгляд даної справи до закінчення провадження у
кримінальній справі № 06, порушеної СВПМ ДТП у О-ському районі
м.Києва за фактом умисного ухилення від сплати податків
генеральним директором приватного підприємства "ХХХ" Г. за
ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Відповідач-1 не скористався своїм процесуальним правом на участь
його представника в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав
касаційну скаргу, і заперечення представника відповідача-2,
перевіривши матеріали справи та правильність застосування
господарським судом першої інстанції норм процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
В обґрунтування позовних вимог ДТП у О-ському районі м.Києва
посилається на те, що при укладенні договору № 8 одна із сторін
договору - ПП "ХХХ" мало умисел на ухилення від сплати податків.
Ненарахування і несплата цим підприємством податків на загальну
суму 7 759 0750,23 грн. підтверджується актом перевірки від
ХХ.11.2001 № 4 дотримання вимог податкового законодавства,
правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету
податків приватним підприємством "ХХХ" за період з ХХ.09.2000 по
ХХ.01.2001. Позивач також посилається на те, що згідно з рішенням
власника підприємства К. від ХХ.11.2000 директором підприємства
був призначений Г., який в період здійснення господарської
діяльності підприємства (в т.ч. і на час укладання спірного
договору) утримувався в СІЗО № 1 та функції директора підприємства
здійснювати не міг.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що рішення за
наслідками перевірки приватного підприємства "ХХХ" позивач не
приймав. Але рішенням місцевого суду Х-ського району м.Києва від
ХХ.07.2001 статут ПП "ХХХ" було визнано недійсним. Рішення суду
мотивоване тим, що засновник ПП "ХХХ" К. нотаріально оформив
передачу прав та обов'язків по ПП "ХХХ" громадянці Б., але змін,
пов'язаних зі зміною засновника, в статут не вніс та до органу
реєстрації відповідних документів не подав (що і стало причиною
для визнання статуту недійсним).
За таких обставин, висновок господарського суду першої інстанції
щодо задоволення клопотання відповідча-2 про зупинення провадження
у справі до закінчення розслідування кримінальної справи № 06 є
таким, що відповідає чинному законодавству і обставинам справи з
огляду на наступне.
Статтею 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено вичерпний перелік
підстав для зупинення провадження у справі. Частина перша вказаної
статті містить дві підстави, з яких суд зобов'язаний зупинити
провадження у справі. Перша - у разі неможливості розгляду даної
справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи органом, що
вирішує господарські спори; друга - до вирішення відповідного
питання компетентними органами, зокрема, у разі порушення
податковими та іншими компетентними органами кримінальної справи.
Факт порушення ХХ.02.2002 СВПМ ДПІ у О-ському районі м.Києва
кримінальної справи № 06 відносно генерального директора ПП "ХХХ"
Г. за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
(умисне ухилення від сплати податків (ПДВ) в особливо
великих розмірах) підтверджено матеріалами справи і позивачем не
заперечується. При цьому, слід зазначити, що об'єкт злочинного
посягання пов'язаний з предметом судового розгляду, оскільки:
по-перше, судом розглядається спір про визнання недійсною угоди на
підставі ст.49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
як укладеної
з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства (до
яких належать і угоди, спрямовані на приховування фізичними та
юридичними особами від оподаткування доходів); по-друге, факт
заниження відповідачем-1 ПДВ в сумі 11334070,90 грн. у січні 2001
шляхом неподання до ДПІ податкової декларації з ПДВ за січень 2001
року встановлено позивачем в акті перевірки ПП "ХХХ", від
ХХ.11.2001, що і стало підставою для порушення кримінальної справи
(при цьому сума несплаченого ПДВ за спірною угодою між ПП "ХХХ" та
ТОВ "УУУ" входить до загальної суми несплаченого ПДВ, зазначеної
вище).
Враховуючи, що необхідними умовами для визнання угоди недійсною
відповідно до ст.49 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
є укладення її з метою,
завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність
умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних
наслідків, суду при розгляді цієї категорії справ слід
встановлювати, в чому конкретно полягала завідомо суперечна
інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і в якій мірі
виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу. Наявність
умислу у сторони угоди (ПП "УУУ") означає, що вона, виходячи з
обставин справи, усвідомлювала або повинна була усвідомлювати
протиправність угоди, що укладається, і суперечність її мети
інтересам держави і суспільства та прагнула або свідомо допускала
настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи
визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що
підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні
повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у
юридичної особи не може вважатись встановленою.
Враховуючи, що згідно з реквізитами договору спірну угоду підписав
саме директор ПП "ХХХ" Г. (відносно якого порушено кримінальну
справу), в результаті розслідування кримінальної справи і можуть
бути встановлені зазначені вище обставини, що мають значення для
правильного вирішення спору.
Доводи позивача щодо встановлення місцевим судом Х-ського району
м.Києва факту створення ПП "ХХХ" незаконним шляхом (у зв'язку з
чим будь-яка діяльність такого підприємства вже буде суперечити
інтересам держави і суспільства) правомірно не взято до уваги
господарським судом м.Києва, оскільки рішенням місцевого суду
Х-ського району м.Києва від ХХ.07.2001 у справі № 001 було
встановлено лише факт невнесення змін у статут ПП "ХХХ" у зв'язку
з передачею прав та обов'язків по ПП "ХХХ" засновником
підприємства К. громадянці Б., що і стало підставою для визнання
статуту ПП "ХХХ" недійсним.
Викладене спростовує доводи касаційної скарги щодо неправильного
застосування судом першої інстанції норм процесуального права.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, п.1ст.111-9, 111-11,111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у О-ському районі
м.Києва залишити без задоволення а ухвалу господарського суду
м.Києва від ХХ.08.2002 у справі № 000 без змін.