ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
06.11.2002                                   Справа N Б15/187/01
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого               Черногуза Ф.Ф.
суддів :                  Невдшенко Л.П. (доповідач у справі)
                          Михайлюка М.В.
розглянувши у відкритому  Відкритого акціонерного товариства
судовому засіданні        “Інгулецький гірничо-збагачувальний
касаційну скаргу          комбінат”, м. Кривий Ріг
на постанову              від 25.07.2002
                          Дніпропетровського апеляційного
                          господарського суду № 02-5/5-4/61
у справі                  № Б 15/187/01
господарського суду       Дніпропетровської області
за заявою                 Відкритого акціонерного товариства
                          “Інгулецький гірничо-збагачувальний
                          комбінат”, м. Кривий Ріг
                          Спільного українсько-швейцарського
                          підприємства з іноземною інвестицією в
                          формі закритого акціонерного
                          товариства “Барі”, м. Київ
до                        Криворізького державного підприємства
                          по збуту залізних, марганцевих руд та
                          нерудних матеріалів “Рудозбут”, м.
                          Кривий Ріг
 
Про   визнання банкрутом
 
        в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача              Півень В.А.,
                          Скобельський С.В.
від відповідача           не з’явилися
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Ухвалою   господарського  суду  Дніпропетровської  області   від
26.03.2002  визнані  грошові вимоги кредитора  ВАТ  “Інгулецький
гірничо-збагачувальний комбінат” (далі ВАТ “ІнГЗК”) до  боржника
Криворізького   державного  підприємства   “Рудозбут”   в   сумі
4483190,46  грн.  Сума  визнаних грошових  вимог  складається  з
основного  боргу  3915099,66 грн. неустойки 344543,86  грн.  30%
річних – 223636,94 грн.
 
Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду
від   25.07.2002  ухвала  господарського  суду  від   26.03.2002
скасовано в задоволенні грошових вимог кредитора ВАТ “ІнГЗК”  до
боржника відмовлено. Апеляційна інстанція зазначила в постанові,
що  на  момент  звернення  кредитора  з  грошовими  вимогами  до
боржника,  заборгованості  КДП “Рудозбут”  перед  кредитором  не
існувало.
 
Додаткові  грошові  вимоги кредитора в сумі 4483190,46  грн.,  з
яких 2484854,92 – основний борг, сума інфляції 1430154 грн, сума
3% річних – 223636,96 грн., сума пені 344543,86 грн., заявлені з
пропуском  строку,  встановленого ст.  14  Закону  України  “Про
відновлення   платоспроможності  боржника  або   визнання   його
банкрутом”  ( 2343-12 ) (2343-12)
        , без клопотання про  відновлення  цього
строку,   у   зв’язку   з  чим  апеляційна   інстанція   визнала
необгрунтованим   визнання  судом  додаткових   грошових   вимог
кредитора.
 
Відхилюючи   грошові  вимоги  кредитора,  апеляційна   інстанція
послалася на акт звірення взаєморозрахунків КДП “Рудозбут” і ВАТ
“ІнГЗК”  станом на 01.12.99 та Угоду про зарахування  зустрічних
однорідних   вимог   від  10.03.2000  між   АТЗТ   “Барі”,   ВАТ
“Інгулецький ГЗК”, ДКП “Рудозбут” і Маріупольським металургійним
комбінатом,  який свідчить про відсутність боргу КДП  “Рудозбут”
перед ВАТ “ІнГЗК”.
 
Апеляційна  інстанція вказала і на безпідставне  визнання  судом
грошових  вимог  кредитора  в  повному  обсязі,  тобто  включені
кредитором до складу вимог неустойка, штраф, пеня які відповідно
до Закону, не включаються до складу грошових вимог кредитора.
 
Оскаржуючи   постанову   апеляційної  інстанції   кредитор   ВАТ
“Інгулецький   ГЗК”   просить   скасувати   постанову,    ухвалу
господарського   суду   від  26.03.2002   залишити   без   змін,
посилаючись  на  те,  що  апеляційна  інстанція  не   перевірила
достовірність   наданого  в  судове  засідання   акту   звірення
розрахунків між кредитором та боржником.
 
Скаржник  звертає  увагу  суду на те,  що  боржник  визнав  його
грошові  вимоги в повному обсязі, а за таких підстав суд  першої
інстанції обгрунтовано визнав грошові вимоги кредитора і включив
їх до Реєстру вимог кредиторів боржника ДКП “Рудозбут”.
 
Заслухавши   учасників   судового   засідання   та   перевіривши
правильність   застосування   судом   норм   матеріального    та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
З  акта звірення розрахунків (а.с.81) між ДКП “Рудозбут” та  ВАТ
“Інгулецький  ГЗК”  вбачається, що станом на 01.12.99  борг  ДКП
“Рудозбут” перед кредитором складав 971514,15 грн.
 
Згідно  Угоди  про взаємозалік зустрічних однорідних  вимог  від
10.03.2000  (а.с.8),  що  укладена ВАТ  “Інгулецький  ГЗК”,  КДП
“Рудозбут”,  ЗАТ  “Барі”  та  ВАТ “Маріупольський  комбінат  ім.
Ілліча” заборгованість ДП “Рудозбут” перед ВАТ “Інгулецький ГЗК”
в сумі 971514,15 грн. погашена.
 
Що стосується додаткових вимог ВАТ “Інгулецький ГЗК” на загальну
суму  4483190,46 грн., то ці вимоги заявлені поза межами строку,
встановленого   ст.   14   Закону   України   “Про   відновлення
платоспроможності    боржника   або  визнання   його  банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
        , а тому апеляційна інстанція обгрунтовано  відмовила
у задоволенні вимог кредитора.
 
Керуючись  ст.ст.  111-9,  111-10 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу   ВАТ   “Інгулецький   гірничо-збагачувальний
комбінат” залишити без задоволення.
 
Постанову  Дніпропетровського апеляційного  господарського  суду
від 25.07.2002 у справі № Б 15/187/01 залишити без змін.
 
Головуючий    Ф. Черногуз
 
С у д д і:    Л. Невдашенко
 
              М. Михайлюк