ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6.11.2002 Справа N 6/95-38/110
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Черногуза Ф.Ф.
суддів : Невдашенко Л.П. (доповідач по справі)
Михайлюка М.В.
розглянувши у відкритому Акціонерного комерційного банку
судовому засіданні соціального розвитку “Укрсоцбанк” в
касаційну скаргу особі Львівської обласної філії, м.
Львів
на постанову від 29.07.2002 Львівського
апеляційного господарського суду
та рішення від 14-16.05.2002 господарського суду
Львівської області
у справі № 6/95-38/110 господарського суду
Львівської області
за позовом Акціонерного комерційного банку
соціального розвитку в особі
Львівської обласної філії, м. Львів
До Товариства з обмеженою
відповідальністю “Добробут”, м.
Пустомити
про звернення стягнення на заставлене майно
за участю представників сторін :
від позивача Порохняк Я.О.
від відповідача Топоровський Я.П.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Львівської області від 14.05-
16.05.2002р. АКБ “Укрсоцбанк” відмовлено у задоволенні позовних
вимог про звернення стягнення на майно боржника ТОВ “Добробут”
через пропуск позивачем строку позовної давності та відсутністю
обґрунтованого клопотання про поновлення строку позовної
давності.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
29.07.02 рішення господарського суду Львівської області залишено
без змін. Апеляційна інстанція визнала обґрунтованим висновок
господарського суду Львівської області щодо пропуску позивачем
строку позовної давності.
У касаційній скарзі АКБ “Укрсоцбанк” просить скасувати прийняті
у справі рішення господарським судом та апеляційною інстанцією,
справу передати на новий розгляд, оскільки ці рішення, на думку
скаржника, винесені з порушенням норм матеріального права та без
повного з'ясування всіх обставин справи.
Згідно ст. 20 Закону України “Про заставу”, право звернення на
предмет застави, вказує Банк, виникає з моменту настання терміну
виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.
Оскільки договір про внесення змін від 07.07.98 є невід'ємною
частиною кредитного договору № 18 від 08.07.97, тому право
звернення стягнення на заставлене майно виникло лише з 08.07.90.
Крім того, вказує Банк, у зв'язку з порушенням справи про
банкрутство ТОВ “Добробут”, сторонами укладено угоду про
призупинення нарахування позичальнику відсотків за користування
кредитом, що не було враховано судом при винесенні рішення.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
ТзОВ “Добробут” 08.07.97 укладено з АКБ “Укрсоцбанк” договір за
№ 18, предметом якого є надання кредиту в сумі 70.000 доларів
США.
Кредит надавався згідно п. 1.1 договору терміном на 12 місяців з
08.07.97 по 07.07.98 р.
Згідно платіжних доручень за № 2 від 17.07.97 від 08.09.97, від
11.08.97 ТзОВ “Добробут” отримано кредит в сумі 66963,20 доларів
США.
Для забезпечення виконання позичальником зобов'язань за
договором кредиту, сторонами укладено договір застави за яким
заставодавець - ТзОВ “Добробут” передало у заставу приміщення та
обладнання млина, вартістю 148706 грн. Договором застави
встановлено термін повернення позичальником кредиту 07.07.98 р.
ТзОВ “Добробут” та АКБ “Укрсоцбанк” 07.07.98 укладено договір
про внесення змін до договору № 18 від 08.07.97 предметом якого
: надання позики ТзОВ “Добробут” в сумі 50000 дол. США зі
строком повернення суми позики 07.07.99.
З матеріалів справи вбачається і не заперечується сторонами, що
позика за цією угодою Банком не видавалася.
У п. 2 договору застави від 15.09.97 зазначено, що договір
застави забезпечує не лише повернення позики, а і відсотків за
користування кредитом.
Як стверджує Банк, борг ТзОВ “Добробут” складається як з
неповернутої позики так і з несплачених відсотків, щодо яких
сторонами укладено угоду, про призупинення їх нарахування, у
зв'язку з важким фінансовим станом позичальника та порушенням
щодо нього справи про банкрутство. Банк за цією угодою
зобов'язався донарахувати несплачені відсотки, в разі визнання
позичальника банкрутом.
Сторони пояснили, що справа про банкрутство зупинена
провадженням у зв'язку з розглядом судом позову ТзОв “Добробут”
до “Укрсоцбанку” про стягнення моральної шкоди, а тому відсотки
Банком за весь час зупинення провадження у справі про
банкрутство, не нараховувалися.
Наведене свідчить, що судом неповно з'ясовані дійсні права і
обов'язки сторін, тобто невиконані вимоги закону про повне
з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, у
зв'язку з чим, рішення господарського суду та постанова
апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа передачі
на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу АКБ “Укрсоцбанк” задоволити.
Рішення господарського суду Львівської області від 14-16.05.02
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
29.07.02 скасувати, справу передати на новий розгляд до
господарського суду Львівської області.
Колегія суддів :
Головуючий, суддя Ф.Черногуз
С у д д і Л.Невдашенко
М.Михайлюк