ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6.11.2002 Справа N 21/775
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Щотки С.О.
Семчука В.В.
Козир Т.П.
за участю представників сторін:
від позивача Ігнатова Н.О.
від відповідача Іванова Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Донецької залізниці
на рішення від 29.01.2002р.
господарського суду Донецької області
та на постанову від 23-30.04.2002р.
Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 21/775
за позовом Донецької залізниці
до Державного відкритого
акціонерного това
риства Макіївське вантажно-транспортне
управління "Макіїввантажтранс"
про стягнення 13283,52грн. плати за користування вагонами
В С Т А Н О В И В:
Донецька залізниця звернулась до господарського суду Донецької
області з позовом про стягнення з Державного відкритого
акціонерного товариства Макіївське вантажно-транспортне
управління "Макіїввантажтранс" (далі за текстом ВТУ
"Макіїввантажтранс") 13283,52грн. плати за користування вагонами
у 2-й і 3-й декадах.06.2001р по станції Кальміус.
Рішенням від 29.01.2002р. в позові
відмовлено з тих підстав, що :
- відповідно до мирової угоди від 03.11.2000р., затвердженої
рішенням арбітражного суду від 08.11.2000р., плата за
користування вагонами кооперативного технологічного парку
встановлена Донецькою залізницею в розмірі 50% ставки плати за
користування вагонами;
- відповідач вносив плату у розмірі, встановленою угодою;
- відповідач є власником спірних вагонів.
Донецький апеляційний господарський суд (судді – Українська
Р.М., Калантай М.В., Кондратьєва С.І.) постановою від 23-
30.04.2002р. рішення господарського суду Донецької області
залишив без зміни з тих же підстав.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області
та постановою Донецького апеляційного господарського суду
Донецька залізниця звернулась із касаційною скаргою в якій
просить рішення господарського суду Донецької області від
11.04.2002р. та постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 23-30.04.2002р скасувати, позов задовольнити,
посилаючись на те, що :
- судом неправильно застосовані норми матеріального права;
- положення угоди, в частині плати за користування вагонами,
суперечать чинному законодавству;
- термін експлуатації вагонів сплинув.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи ка
саційної скарги, перевіривши наявні матеріали на предмет їх
юридичної оцінки судом, колегія суддів вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Між сторонами укладений договір № 1/108 від 27.06.1997 р. про
експлуатацію залізничних під'їзних колій.
Згідно ст. 119 Статуту залізниць України за користування
вагонами і контейнерами залізниці, власниками під'їзних колій,
вноситься плата.
Згідно п. 5 договору № 1/108 від 27.06.1997 р. відповідач -
власник під'їзних колій повинен сплачувати залізниці плату за
користування вагонами (контейнерами) встановлену Правилами
користування вагонами і контейнерами відповідно до мирової угоди
№ 919 від 03.11.2000р., укладеної сторонами, і затвердженої
рішенням арбітражного суду Донецької області від 08.11.2000р. (
Справа N 35-5В).
Пунктом 1 мирової угоди передбачено, що в зв'язку із
експлуатацією вагонів кооперованого технологічного парку у
кількості 260 вагонів власності ВТУ "Макіїввантажтранс",
Донецька залізниця встановила для відповідача плату за
користування вагонами у розмірі 50% ставки плати за користування
вагонами, затвердженої наказом Міністерства транспорту України.
Відповідно умовам цієї угоди нарахування плати за користування
вагонами від дати, вказаної в акті звірки ( 01.11.2000 р.)
встановлюється в розмірі 50% на строк експлуатації вагонів
кооперованого технологічного парку.
Як видно із матеріалів справи залізниця у відповідності з
Правилами користування вагонами і контейнерами нарахувала плату
у розмірі 26567,04грн. Відповідач здійснив оплату в розмірі 50%
згідно укладеної угоди, тобто в сумі 13283,52 грн.
Як правомірно зазначено в рішенні суду, Донецька залізниця не
довела, що строк експлуатації вагонів кооперованого
технологічного парку у кількості 260 вагонів власності ВТУ
"Макіїввантажтранс" закінчився, відсутні докази повернення їх
власнику.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення суду
прийняте у відповідності з чинним законодавством, підстав для
його скасування немає.
Керуючись ст.ст. ІІІ5, ІІІ7, ПІ9, ІІІ11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Донецької залізниці залишити без задоволення,
рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2002р.
та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23-
30.04.2002р у справі № 21/775 залишити без змін.
Головуючий, суддя С. Щотка
Судді В Семчук
Т. Козир