Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. – головуючого,

Рибака В.В.,

Черкащенка М.М.,

за участю від позивача: Ускова Т.С. – дов.

представників № 12 від 01.10.02 від відповідача: Кумейко М.А. – дов. № 318276 25.07.02

розглянувши у відкритому відокремленого підрозділу

судовому засіданні касаційну "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК"

скаргу Енергоатом"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2002

у справі господарського суду Запорізької області

за позовом ВАТ "Ерко+Запоріжжя", м. Запоріжжя

до відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК" Енергоатом", м. Енергодар Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом", м. Київ

про стягнення 1 136 344, 92 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням від 06.12.01 господарського суду Запорізької області у задоволенні позовних вимог відмовлено, з тих підстав, що акти взаємозаліків не оскаржені позивачем в судовому порядку.

Постановою від 05.02.02 Дніпропетровського апеляційного господарського суду дане рішення скасовано. Позовні вимоги задоволені частково. Стягнено з рахунку відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК" Енергоатом" на користь позивача 770 473, 46 грн. основного боргу, 1 534, 32 грн. суму інфляції, 5 699, 39 грн. річних, 69 грн. судових витрат 2550 грн. витрат по справі.

Постанова мотивована тим, що відповідно до ст. 214 Цивільного кодексу України (435-15) боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду відокремлений підрозділ "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК" Енергоатом" звернувся у Вищий господарський суд України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що відповідно до ст. 161, 162 Цивільного кодексу України (435-15) зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно вказівкам закону, акта планування, договору. Одностороння зміна умов договору не допускається.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

ВАТ "Ерко+Запоріжжя" та відокремлений підрозділ "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК" Енергоатом" 07.10.98 уклали додаткову угоду № 74 до договору № 01-51д від 25.12.97. На виконання умов даної додаткової угоди позивач поставив відповідачу № 1 товарно- матеріальні цінності на суму 770 473, 76 грн. за накладною № 303 від 27.10.98.

Пунктом 3 вищевказаної угоди сторони передбачили, що поставка продукції провадиться в рахунок раніше проведених взаємозаліків між сторонами за електроенергію. Докази проведення взаємозаліків за поставлену електроенергію між позивачем та відповідачем № 1 в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання господарського суду на акти звірок взаємозаліків від 01.11.97, 01.01.98 та 15.04.98, оскільки в указаних актах відображені господарські взаємовідносини відповідача за іншими господарськими договорами та з іншою юридичною особо і тому не можуть вважатися доказами по даній справі.

Також є необґрунтованим посилання апеляційної інстанції на платіжну вимогу позивача № 46 від 03.08.01 про сплату боргу враховуючи, що, як вже вказувалось вище, сторони обумовили, що поставка продукції провадиться в рахунок раніше проведених взаємозаліків за електроенергію.

Угода на оплату від 06.12.2000 до додаткової угоди № 74 від 07.10.98, яку направив позивач відповідачу № 1 останнім не підписана. Відповідно до ст. 162 Цивільного кодексу України (435-15) одностороння зміна умов договору не допускається.

Таким чином, господарськими судами неповно з’ясовані обставини справи, що є підставою для скасування рішення та постанови і направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12), Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення від 06.12.01 господарського суду Запорізької області та постанову від 05.02.02 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 2/3/1633 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.