ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6.11.2002 Справа N 1б/71-б-2
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М.- головуючого
Цвігун В.Л.
Яценко О.В.
розглянувши матеріали ДАК “Хліб України», м. Рівне
касаційної скарги
на постанову від 14.01.2002 р. Львівського
апеляційного господарського суду
у справі № 1б/71-б-2 господарського суду
Рівненської області
за заявою ДАК “Хліб України», м. Рівне
До ВАТ “Сарненський комбінат
хлібопродуктів», м. Сарни
Про банкрутство
у засіданні брали участь:
від скаржника — Орищенко О.М. дов. № 02-14/64 від 29.07.2002р.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою арбітражного суду Рівненської області (суддя Собчук
О.О.) від 27.12.2000р. було порушено провадження у справі
№ 1б/71-б-2 за заявою Сарненського районного відділу Пенсійного
фонду України про банкрутство ВАТ “Сарненський комбінат
хлібопродуктів”, м. Сарни.
03.02.2001р. в газеті “Голос України» було опубліковане
оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ “Сарненський
комбінат хлібопродуктів», м. Сарни.
27.02.2001р. ДАК “Хліб України”, м. Рівне відповідно до ст. 14
Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом» звернулась до господарського суду
Рівненської області з заявою про визнання грошових вимог до ВАТ
“Сарненський комбінат хлібопродуктів», м. Сарни на суму 3 718
638, 57 грн., які виникли на підставі договорів купівлі-продажу
від 09.07.1998р. № 173, від 18.06.1998р. № б/н та по
зобов’язаннях по розрахунках за поставлений боржнику у 1993-1994
роках соєвий шрот.
Ухвалою господарського суду Рівненської області (суддя Похильчук
О.О.) від 22.10.2001р. у справі № 1б/71-б-2 договір від
18.06.1998р. визнано недійсним на підставі ст. 48 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, вимоги ДАК “Хліб України», м. Рівне
визнані у сумі 418 025, 42 грн., в решті вимог відхилено.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Рівненської
області від 22.10.2001р. ДАК “Хліб України», м. Рівне звернулась
з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного господарського
суду, в якій просила скасувати вказану ухвалу в частині визнання
договору від 18.06.1998р. недійсним та визнати вимоги ДАК “Хліб
України», м. Рівне в сумі 3 262 439, 12 грн. за договором від
18.06.1998р. і в сумі 74 608, 15 грн. за поставлений соєвий
шрот.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
14.01.2002р. апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а
ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.10.2001р.
без змін.
ДАК “Хліб України», м. Рівне звернулась з касаційною скаргою до
Вищого господарського суду України на постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 14.01.2002р., в якій
просить скасувати зазначену постанову та визнати грошові вимоги
до ВАТ “Сарненський комбінат хлібопродуктів», м. Сарни в сумі 3
680 464, 54 грн. На думку скаржника Львівський апеляційний
господарський суд порушив норми матеріального та процесуального
права в частині констатації факту визнання договору від
18.06.1998р. недійсним та не дав належної правової оцінки факту
поставки шроту на суму 74 608, 15 грн.
Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет їх юридичної оцінки Львівським апеляційним господарським
судом та господарським судом Рівненської області,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з
наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, грошові вимоги ДАК “Хліб
України», м. Рівне в сумі 1 497 841, 38 грн. були відхилені у
зв’язку з визнанням договору від 18.06.1998р. недійсним
відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
як
такий, що був підписаний не вповноваженою на те особою.
Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом» (далі — Закон) не передбачає можливості
визнання недійсною угоди боржника, яка не відповідає цивільному
законодавству. Визнання зазначеної угоди недійсною відбувається
у позовному провадженні і не може бути предметом розгляду у
справі про банкрутство.
Перелік підстав, відповідно до яких у справі про банкрутство
визнаються недійсними угоди боржника, щодо яких є
заінтересованість, передбачений п. 11 ст. 17 Закону є вичерпним
та стосуються виключно процедури санації.
Таким чином, постанова Львівського апеляційного господарського
суду від 14.01.2002р. та ухвала господарського суду Рівненської
області від 22.10.2001р., які передбачають визнання недійсним
договору боржника від 18.06.1998р. підлягають скасуванню, а
Справа N 1б/71-б-2 в частині визнання грошових вимог ДАК “Хліб
України», м. Рівне — направленню на новий розгляд до
господарського суду Рівненської області.
При новому розгляді господарському суду Рівненської області
необхідно усунути допущені недоліки і розглянути вимоги ДАК
“Хліб України», м. Рівне відповідно до Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом».
На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 17 Закону України
“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДАК “Хліб України”, м. Рівне на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 14.01.2002р. у
справі № 1б/71-б-2 задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
14.01.2002р. та ухвалу господарського суду Рівненської області
від 22.10.2001р. у справі № 1б/71-б-2 скасувати.
3. Справу № 1б/71-б-2 в частині визнання грошових вимог ДАК
“Хліб України”, м. Рівне направити на новий розгляд до
господарського суду Рівненської області.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.Л. Цвігун
О.В. Яценко