ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6.11.2002 Справа N 11/461-6/240
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Перепічая В.С.
суддів Вовка І.В.
Гончарука П. А.,
за участю представників позивача: Бородія О.В. дов. № 05/4 від
10.01.2002 року.
відповідача: Деркача В.В. дов № 507 від 04.04.2002 року.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого
центру “Метало комплект” на постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 27.03.2002 року у справі №
11/461-6/240 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
Науково-виробничого центру “Металокомплект” до Відкритого
акціонерного товариства “Дніпроважпапірмаш ім. Артема про
стягнення суми,
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2001 року позивач звернувся до арбітражного суду
Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача про
стягнення суми інфляції, збитків від інфляції та річних, які
виникли внаслідок не виконання останнім належним чином
договірних зобов’язань.
Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від
03.05.2001 року позов задоволено і стягнуто з відповідача на
користь позивача 17 085, 41 інфляції, 16 378, 82 грн. збитків
від інфляції, 4 128, 93 річних, а також витрати по сплаті
державного мита.
Постановою арбітражного суду Дніпропетровської області від
26.06.2001 року про перевірку в порядку нагляду, рішення цього ж
суду від 03.05.2001 року скасовано і справу направлено на новий
розгляд.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
16.11.2001 року позов задоволено частково, стягнуто 19 256, 89
грн. інфляції, 4 128, 93 грн. річних, 16 378, 82 грн. збитків і
суму витрат по сплаті державного мита.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 27.03.2002 року рішення Дніпропетровського господарського
суду від 16.11.2001 року скасовано і в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач вважає, що постанова апеляційного
суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального
права і просить її скасувати, та враховуючи те що спір по
основному боргу знаходиться на новому розгляді, даний спір також
передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу, відповідач вважає, що постанова
суду апеляційної інстанції відповідає вимогам закону, і тому її
необхідно залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги і відзиву на неї, перевіривши матеріали
справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції,
виходив з того, що право позивача порушено тільки в частині
збитків від інфляції, річних та інфляції і строки позовної
давності слід відраховувати лише по цим вимогам, які минули
частково.
Апеляційний суд відмовляючи в позові, вважав, що строк позовної
давності, за вимогами позивача щодо стягнення суми інфляції по
основному боргу, і річних пропущений, а в частині стягнення
збитків від інфляції позивачем не наданий обґрунтований
розрахунок, обрахований за цінами і тарифами, що діють в умовах
інфляції суми.
Проте з такими висновками суду попередніх інстанцій повністю
погодитись не можна з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено
договір № 16 від 27.06.1997 року відповідно до умов.
З огляду викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Акціонерної компанії “Київводоканал”
задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
04.04.2002 року та рішення арбітражного суду м. Києва від
11.06.2001 року скасувати, і справу № 23/283 передати
господарському суду м. Києва на новий розгляд, в іншому складі
суду.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук