ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2002 Справа N 3/126
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. – головуюча
Рибака В.В.,
Уліцького А.М.
за участю представників сторін:
від позивача - Довгань О.О. дов. від 01.11.2002
Черкас В.Є. дов. від 01.11.2002
від відповідача - Зубачевський В.Д. дов. № 5/10 від 04.11.02
розглянувши касаційну
скаргу АТ “Ріа Медісін Україна”
на постанову від 06.08.2002
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 3/126
Київського апеляційного господарського суду
за позовом АТЗТ “Дегустаційний зал “Одеса”
до АТ “Ріа Медісін Україна”
Про визнання недійсним договору купівлі-продажу
Рішенням господарського суду м. Києва від 25.04.2002 у справі №
3/126 позов задоволено.
Укладений сторонами договір купівлі-продажу № 777 від 21.01.02
визнано недійсним на підставі ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
з
огляду на те, що з боку АТЗТ “Дегустаційний зал “Одеса”, як
продавця, він підписаний неповноважною особою, оскільки загальні
збори засновників АТЗТ “Дегустаційний зал” Одеса” (протокол № 4
від 17.04.2000) вирішення питання щодо розпорядження
приміщеннями, які були об’єктами купівлі-продажу по спірному
договору, віднесло виключно до своєї компетенції, а генеральний
директор Герніченко Р.В. підписав зазначений договір без
узгодження цього питання з загальними зборами.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
06.08.02 рішення господарського суду м. Києва залишено без зміни
з тих же підстав.
У поданій касаційній скарзі АТ “Ріа Медісін Україна” просить
скасувати ухвалені по справі рішення та постанову судових
інстанцій та відмовити позивачу в позові.
При цьому скаржник стверджує про відповідність дій генерального
директора АТЗТ “Дегустаційний зал “Одеса” Герніченко Р.В., при
підписанні спірного договору повноваженням, наданими йому
Статутом (п. 7.1 ст. 7), та неможливість окремими рішеннями
загальних зборів акціонерів змінювати ці повноваження, без
внесення відповідних змін до Статуту у встановленому порядку.
АТЗТ “Дегустаційний зал “Одеса” у відзиві на касаційну скаргу
просить залишити без зміни ухвалені по справі рішення та
постанову судових інстанцій з підстав, що викладені в ньому
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення та заперечення представників сторін в судовому
засіданні, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту
їх встановлення, правильність застосування ними норм
процесуального і матеріального права, прийшла до висновку про
наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної
скарги виходячи з наступного.
21.01.02. між АТЗТ “Дегустаційний зал “Одеса” та АТ “Ріа Медісін
Україна” був укладений договір купівлі-продажу № 777 нежитлових
приміщень, які знаходяться в м. Києві по вул.Шота Руставелі 23-
А. З боку продавця (АТЗТ “Дегустаційний зал “Одеса”) договір
підписаний генеральним директором Герніченко Р.В., що діяв на
підставі Статуту.
У відповідності до положень ст. 41 Закону України “Про
господарські товариства” вищим органом акціонерного товариства є
його загальні збори. Цією ж статтею Закону визначені і
повноваження загальних зборів акціонерного товариства, але в
визначенні їх змісту та переліку перевага надається Статуту.
Пунктом 7.1 ст. 7 Статуту АТЗТ “Дегустаційний зал “Одеса”
визначені повноваження загальних зборів засновників товариства з
одночасним застереженням, що збори засновників можуть включати в
свою компетенцію будь які інші питання діяльності акціонерного
товариства.
Волевиявлення загальних зборів акціонерів визначається
протоколом (ст. 41 Закону).
Протоколом № 4 від 17.04.2001 загальних зборів АТЗТ
“Дегустаційний зал “Одеса” встановлено, що усі питання щодо
розпорядження нежилими приміщеннями по вул.Ш.Руставелі, 23
пл.98,8 кв.м. в м. Києві відносяться виключно до компетенції
загальних зборів товариства (а.с.27).
Відповідно з ст. 4 Закону України “Про господарські товариства”
акціонерне товариство діє на підставі Установчого договору та
Статуту.
Зазначені вище обставини з позиції вказаних вимог Закону
судовими інстанціями не досліджувались.
Крім цього застосування судом до спірного договору купівлі-
продажу ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
вимагає застосування до
спірних правовідносин двосторонньої реституції (ч. ІІ ст. 48
ЦК). Ця вимога закону судовими інстанціями не виконана.
Застосування ч. ІІ ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
вимагає
додаткової перевірки обставин справи, що пов’язані з проведенням
платежів та прийманням – передачею майна.
У відповідності з ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду м. Києва від 25.04.02 та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 06.08.02 у
справі № 3/126 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуюча Н.Кочерова
судді: В.Рибак
А.Уліцький