ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5.11.2002 Справа N 2-7/3544-2002
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В,
Уліцького А.М.
за участю
представників
від відповідача Турентинова Л.А. за доруч. № 14881/10-0
від 01.11.02
Зайцев О.І. за доруч. № 14882/10-0 від
01.11.02
Шевкопляс В.В. за доруч. № 14883/10-0
від 01.11.02
розглянув приватного підприємства “Торговий
касаційну скаргу будинок “Сакський хімзавод” м. Саки
на постанову від 12.06.- 26.06.02
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі № 2-7/3544-2002
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом приватного підприємства “Торговий
будинок “Сакський хімзавод” м. Саки
до Євпаторійської об'єднаної державної
податкової інспекції
Про визнання рішення недійсним
В С Т А Н О В И В:
Слухання справи з 01.10.02 відкладалось 05.11.02.
У лютому 2002 р. приватне підприємство “Торговий будинок
“Сакський хімзавод” пред'явило в суді позов до Євпаторійської
об'єднаної державної податкової інспекції у Автономній
Республіці Крим про визнання недійсним рішення № 96-26-2-
24501014/828 від 31.01.02 яким позивачу донараховано податок на
прибуток за 4 квартал 2000 р. в сумі 291300 грн. та застосовані
фінансові санкції в сумі 72825 грн.
Зазначало, що валовий доход за 4 квартал 2000 р. підприємство не
занижувало, а тому підстав донарахувати податок на прибуток і
застосувати фінансові санкції у відповідача не було.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
02—18.04.02 (суддя Дугаренко О.В.) позов задоволено частково.
Визнано недійсним рішення Євпаторійської об'єднаної державної
податкової інспекції № 26-2-24501014/828 від 31.01.02 в частині
донарахування податку на прибуток за 4 квартал 2000 р. в сумі
291300 грн. та штрафу в сумі 67710 грн.
В решті позову відмовлено.
Задовольняючи позов частково, господарський суд виходив з того,
що кошти в сумі 830,3 тис. грн. отримані приватним підприємством
“Торговий будинок “Сакський хімзавод” від федерального
державного унітарного підприємства “Оренбурзька експедиція по
захисту хлібопродуктів” є коштами, отриманими за договором
позики, а тому відповідно пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України
“Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
обґрунтовано не включені позивачем до валового доходу і не
підлягають оподаткуванню.
Позитивний дисконт від передачі векселів на суму 208,4 тис.грн.
помилково не включено позивачем у валовий доход 4 кварталу 2000
р., але помилка була самостійно виправлена і включена у валовий
доход підприємства за 2 квартал 2001 р., а тому у податкової
інспекції не було підстав включати у валовий доход 4 кварталу
2000 р, обґрунтованим є застосування штрафних санкцій в сумі
5115 грн.
До валових витрат приватним підприємством “Торговий будинок
“Сакський хімзавод” обґрунтовано віднесено 100,3 тис.грн. за
виконані роботи за договором № 24/99 від 07.06.99 фірмою “Brom
International LTD”.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 12—26.06.02 (судді: Фенько Т.П. — головуючий, Сотула В.В.,
Горошко М.П.) рішення господарського суду Автономної Республіки
Крим скасовано і в позові відмовлено.
Скасовуючи рішення і відмовляючи в позові, апеляційний
господарський суд виходив з того, що суд першої інстанції
неповно встановив обставини справи і дав їм неправильну оцінку,
що призвело до визнання недійсним рішення податкової інспекції,
яким обґрунтовано і у відповідності з вимогами Законів України
“Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
донараховано
податок на прибуток у сумі 291300 грн. та застосовані фінансові
санкції в сумі 72825 грн.
У касаційній скарзі приватне підприємство “Торговий будинок
“Сакський хімзавод” просить постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду скасувати, залишити без змін
рішення господарського суду Автономної Республіки Крим,
посилаючись на те, що апеляційною інстанцією порушені норми
процесуального права, а саме ст.ст. 34, 43, 105 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 21 Закону
України “Про підприємства в Україні” ( 887-12 ) (887-12)
, пп. 7.9.1,
5.2.1, 5.2.6, 5.2.7, 5.3.9, 11.3.4 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, п. 17.1 ст.
17 Закону України “Про прядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну
оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено апеляційним господарським судом і вбачається з
матеріалів справи 04.08.00 між приватним підприємством “Торговий
будинок “Сакський хімзавод” (Продавець) і федеральним державним
унітарним підприємством “Оренбурзька експедиція по захисту
хлібопродуктів” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу
метилу бромистого технічного. При цьому в п. 4.1 договору
передбачена передоплата в розмірі 50% суми контракту.
З матеріалів перевірки Сакським відділенням ГУ СБУ України в
Криму перерахованих “Оренбурзькою експедицією по захисту
хлібопродуктів” платіжними дорученнями № 285 від 15.09.00 та №
301 від 03.10.00 коштів у сумі 6000000 російських рублів ПП
“Торговий будинок “Сакський хімзавод” апеляційним господарським
судом достовірно встановлено, що ці кошти отримано позивачем в
якості передоплати за метил бромистий технічний, а не за
договором позики. Позивач безпідставно не включив їх до валового
доходу, чим зменшив об'єкт оподаткування.
Апеляційний господарський суд правильно застосував при вирішенні
спору п. 3.1 ст. 3, пп. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3
ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Посилання скаржника на порушення апеляційним господарським судом
ст.ст. 34, 43, 105 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
при встановленні заниження валового доходу
на суму 830300 грн. не заслуговує на увагу і спростовується
постановою апеляційного господарського суду, з якої вбачається,
що всім доказам по справі дана оцінка в їх сукупності.
Як встановлено апеляційним господарським судом і вбачається з
матеріалів справи, позивачем не включено до валового доходу в 4
кварталі 2000 р. суму позитивного дисконту векселів у розмірі
208,4 тис.грн., а тому податковою інспекцією обґрунтовано
застосовані санкції за заниження податкового зобов'язання.
Відмовляючи в позові, апеляційний господарський суд обґрунтовано
застосував норми Законів України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не належать
до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені
відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами,
обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами
ведення податкового обліку.
Як встановлено апеляційним господарським судом позивачем не
надано доказів виконання фірмою “Brom International LTD” США
робіт за договором № 24/99 від 07.06.99, а тому у ПП “Торговий
будинок “Сакський хімзавод” були відсутні підстави для
віднесення до валових витрат коштів у сумі 100,3 тис.грн.,
перерахованих вказаній фірмі.
Відповідно до пп. 5.3.4 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не
включаються до складу валових витрат витрати на сплату вартості
торгових патентів, яка враховується у зменшення податкових
зобов'язань платника податку в порядку, передбаченому п. 16.3
ст. 16 цього Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Позивачем безпідставно віднесена до валових витрат вартість
торгового патенту, а тому апеляційний господарський суд
обґрунтовано дійшов висновку про завищення валових витрат на 0,3
тис.грн.
Прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає
обставинам справи і вимогам закону і підстав для її скасування
не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу приватного підприємства “Торговий будинок
“Сакський хімзавод” залишити без задоволення, а постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
12.06.—26.06.02 у справі № 2-7/3544-2002 без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
А.Уліцький