ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2002 Справа N 2-6/4454.1-2002
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Спільного українсько-турецького
підприємства “Озенбаш” на постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 23.05.2002р.
у справі № 2-6/4454.1-2002 господарського суду АР Крим
за позовом Спільного українсько-турецького підприємства
“Озенбаш”
до відповідача Кримської регіональної митниці
про зобов’язання здійснити митне оформлення, стягнення
54635,36грн.
за участю представників:
СП “Озенбаш” – Бойко С.Є. за дов. від 03.10.2002р.;
Кримська регіональна митниця – не з’явилися
В С Т А Н О В И Л А :
Спільне українсько-турецьке підприємство “Озенбаш” звернулося до
арбітражного суду Автономної Республіки Крим з позовом про
визнання незаконними дій Кримської регіональної митниці,
спонукання відповідача здійснити митне оформлення та стягнення
збитків у сумі 54635грн. (1т. а.с. 4-5).
Рішення арбітражного суду Автономної Республіки Крим від
27.04.2000р.:
- у задоволенні заявленого позову в частині стягнення збитків
у сумі 46554,54грн. відмовлено;
- в частині стягнення 8080,82грн. заявлений позов залишено
без розгляду;
- в іншій частині провадження у справі припинено (1т. а.с.115-
116).
Ухвалою голови арбітражного суду Автономної Республіки Крим від
12.04.2001р. Спільному українсько-турецькому підприємству
“Озенбаш” відмовлено у задоволенні клопотання про відновлення
пропущеного строку для подання заяви про перевірку винесеного у
справі рішення в порядку нагляду, а подану заяву повернуто без
розгляду. (т.1 а.с.13-14).
26.02.2002р. до господарського суду Автономної Республіки Крим
надійшла заява позивача про перегляд рішення арбітражного суду
Автономної Республіки Крим від 27.04.2000р. за нововиявленими
обставинами. Звертаючись до суду з вказаною заявою, Спільне
українсько-турецьке підприємство “Озенбаш” зазначає, що після
прийняття рішення у справі, йому стали відомі обставини, які
мають істотне значення для вирішення спору по суті. У поданій
заяві позивач зазначив, що різними судовими органами прийнято
декілька судових актів в інших справах, так:
- постановою від 18.02.2002р. Вищи господарським судом
України у справі № 2-5/7298-2000 за результатами перегляду у
касаційному порядку залишено без змін постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
24.10.2000р. у справі за його позовом до Кримської регіональної
митниці про визнання недійним наказу про стягнення мита та
визнання такою, що не підлягає виконанню платіжної вимоги,
виставленої на підставі спірного наказу; і в процесі провадження
у справі № 2-5/7298-2000 досліджувались обставини та факти, які
мають значення для вирішення спору щодо правомірності
використання ним норм законодавства, які діяли в 1992р.;
- постановою Вищого господарського суду України від
18.02.2002р. у справі № 2-6/5703 залишено в силі постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
06.11.2001р., відповідно до якої залишено без змін рішення суду
першої інстанції у справі про задоволення його позову до
відповідача про спонукання до митного оформлення вантажу, тобто
визнано підвідомчість таких справ, виходячи з положень ст. 12
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарським судам, і зазначена
постанова має значення для даної справи щодо визначення
підвідомчості спору в частині зобов’язання здійснити митне
оформлення;
- ухвалою колегії з цивільних справ Верховного суду АР Крим
від 18.10.2000р. у справі № 22-4319/2000 визначено, що до
іноземного інвестора, який є засновником Спільного українсько-
турецького підприємства “Озенбаш” застосовуються державні
гарантії захисту іноземних інвестицій, передбачені діючим
законодавством України, які не суперечать Закону України “Про
усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької
діяльності, створених з використанням майна та коштів
вітчизняного походження” від 17.02.2000р., що має значення для
вирішення питання, яке виникло при розгляді даної справи, щодо
правомірності ненадання сертифікатів походження при митному
оформленні вантажу 24.12.99р. (2т. а.с.18-19).
За результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення
арбітражного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2000р.
ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
03.04.2002р. залишено без змін (1т. а.с.36-37).
При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що обставини,
викладені Спільним українсько-турецьким підприємством “Озенбаш”
у поданій заяві, не є нововиявленими.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 23.05.2002р. ухвала господарського суду Автономної
Республіки Крим від 03.04.2002р. залишена без змін (2т.а.с.60-
61).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Спільне
українсько-турецьке підприємство “Озенбаш” звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх
скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої
інстанції.
У поданій касаційній скарзі скаржник вказує на те, що при
прийнятті оскаржуваних судових актів:
- судами порушено, визначене ст. 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
право на звернення з вимогою про перегляд винесеного у справі
рішення за нововиявленими обставинами, оскільки у квітні 2000р.
він не міг знати про постанови Вищого господарського суду
України, які прийняті у.02.2002р.;
- суд апеляційної інстанції безпідставно посилається на
роз’яснення Вищого господарського суду України № 02-5/310,
оскільки роз’яснення не є обов’язковим для суду та сторін і
містить розширене тлумачення норми ст. 112 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, що є порушенням ст. 147 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до ст. 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд
може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало
законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне
значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
За змістом зазначеної норми, нововиявлені обставини
характеризуються тим, що вони:
- існували під час розгляду справи, але не були відомі
заявнику;
- є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок
суду щодо наявності певних прав та обов’язків у сторін, а також
інших осіб, що брали участь у справі, а отже і вплинути на
законність та обґрунтованість постановленого судового акта;
- виявлені після набрання чинності судовим актом.
При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально-правові
факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього
заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають
значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю
вищезазначених ознак у сукупності.
Разом з тим, звертаючись з заявою про перегляд рішення
арбітражного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2000р. за
нововиявленими обставинами, Спільне українсько-турецьке
підприємство “Озенбаш”, посилаючись на винесені різними судовими
органами акти у інших справах, фактично вказує на застосування
судами норм права при винесенні цих актів, яке відрізняється від
застосування та тлумачення цих же норм при винесенні рішення у
даній справі, що не може бути підставою для перегляду винесеного
у справі рішення у порядку, визначеному розділом ХІІІ ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Таким чином, постанова Севастопольського апеляційного
господарського суду від 23.05.2002р. у цій справі прийнята у
відповідності з вимогами матеріального та процесуального права і
підстав для її скасування не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
23.05.2002р. у справі № 2-6/4454.1-2002 господарського суду
Автономної Республіки Крим залишити без змін, а касаційну скаргу
Спільного українсько-турецького підприємства “Озенбаш” – без
задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.