ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.10.2002 Справа N 08/3117
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Добролюбової - головуючого
Т. Дроботової
Н.Ткаченко
за участю представників:
позивача Овчаренко А.О. д. від 28.10.2002 №
14690/10-026
відповідачів Бездольного О.О., Савченко В.В. д.
від 30.10.2002
представник ТОВ “Торі” повідомлений
належно, до судового засідання не
з’явився
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у м.
судовому засіданні Черкаси
касаційну скаргу
на рішення від 19.07.2002 господарського суду
Черкаської області
у справі № 08/3117
за позовом Державної податкової інспекції у м.
Черкаси
до Товариства з обмеженою
відповідальністю “Втор метал” м.
Черкаси
до Товариства з обмеженою
відповідальністю “Торі” м. Київ
про визнання недійсним договору від
02.02.2001 № 02-02/01-1 та стягнення
479000 грн.
Державною податковою інспекцією у м. Черкаси у квітні 2002 р.
заявлений позов про визнання недійсною на підставі статті 48
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
угоди, укладеної між
Товариства з обмеженою відповідальністю “Втор метал” та
Товариством з обмеженою відповідальністю “Торі” та стягнення з
ТОВ “Торі” на користь держави 479000 грн. вартості металобрухту,
отриманих товариством за оспорюваною угодою. Позовні вимоги
мотивовані тим, що за умовами договору купівлі-продажу
металобрухту від 2.02.2001 № 2-02/01-Т, укладеного між
Товариства з обмеженою відповідальністю “Втор метал” та
Товариством з обмеженою відповідальністю “Торі”, останній продав
металобрухт загалом на суму 479000грн. за відсутності ліцензії,
передбаченої для здійснення згаданої операції вимогами статті 9
Закону України “Про ліцензування певних видів господарської
діяльності” ( 1775-14 ) (1775-14)
та статті 4 Закону України “Про
металобрухт”. Тому просив суд визнати угоду укладеною з боку ТОВ
“Торі” такою, що не відповідає вимогам закону та стягнення в
доход держави коштів, одержаних ТОВ “Торі” за цією угодою.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.07.2002
(що прийняте суддею Коваленко В.І.) у задоволенні позовних вимог
відмовлено з огляду на недоведеність матеріалами справи факту
передачі за спірним договором металобрухту, заготівля та
реалізація якого потребувала ліцензії, передбаченої вимогами
підпункту 35 статті 9 Закону України “Про ліцензування певних
видів господарської діяльності” ( 1775-14 ) (1775-14)
та статті 4 Закону
України “Про металобрухт”, оскільки довідка ТОВ “Торі” свідчить
про продаж за оспорюваним договором металу, списаного у зв’язку
з втратою експлуатаційної цінності та фізичним зносом від
власного виробництва, реалізація якого не потребує ліцензії
згідно частини 7 статті 4 Закону України “Про металобрухт”. Крім
того, в рішенні зазначено, що у держави не виникає права на
доход, одержаний сторонами за договором, визнаним недійсним на
підставі статті 48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Державна податкова інспекція у м. Черкаси подала до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на рішення
господарського суду Черкаської області, в якій просить рішення у
справі скасувати, позовні вимоги задовольнити, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом
норм матеріального права, зокрема, в частині визначення
повноважень органів державної податкової служби, до яких
відноситься також контроль за наявністю у суб’єктів
підприємницької діяльності спеціальних дозволів. Скаржник, крім
того, вважає, що договір, одна з сторін якого (ТОВ “Торі”) не
мала права на його укладання, помилково, на думку скаржника, не
був визнаний судом недійсним на підставі статті 48 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. При цьому ДПІ вважає, що наслідки
такого визнання містяться в Законі України “Про державну
податкову службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
у вигляді стягнення в
доход держави коштів, одержаних сторонами за такою угодою.
Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу за участю
представників позивача та першого відповідача, які підтримали
свої доводи, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В, Вищий
господарський суд України відзначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору від
2.02.2001 № 2-02/01-Т, укладеного між Товариством з обмеженою
відповідальністю “Втор метал” та Товариством з обмеженою
відповідальністю “Торі”, останній в лютому 2001 року реалізував
ТОВ “Вторметал” металобрухт на загальну суму 479000 грн.
Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства, установи, організації, інші
юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які
здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної
особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта
підприємницької діяльності, мають право звертатися до
господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю
господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних
прав і охоронюваних законом інтересів. Частина друга цієї ж
норми надає право державним та іншим органам звертатися до
господарського суду випадках, передбачених законодавчими актами
України.
Для органів державної податкової служби таким законодавчим актом
є Закон України “Про державну податкову службу в Україні”
( 509-12 ) (509-12)
, статтею 2 якого визначено, що основним завданнями
органів державної податкової служби є здійснення контролю за
додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення,
повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових
фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також
неподаткових доходів, установлених законодавством.
Розділ ІІ цього Закону містить перелік покладених на органи
державної податкової служби функцій, до яких, зокрема,
відноситься здійснення контролю за додержанням законодавства про
податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків із
споживачами з використанням електронних контрольно-касових
апаратів, комп'ютерних систем і товарно-касових книг, лімітів
готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари,
роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про
державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та
ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення
окремих видів підприємницької діяльності.
Однією з функцій органів державної податкової служби є подання
до судів і господарських судів позовів до підприємств, установ,
організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення
в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.
Приписами статті 9 Закону України “Про ліцензування певних видів
господарської діяльності” ( 1775-14 ) (1775-14)
ліцензуванню підлягають
певні види господарської діяльності : зокрема заготівля,
переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і
чорних металів; (п. 35 зазначеного Закону).
Законом України “Про металобрухт” визначено, що металобрухт -
непридатні для прямого використання вироби або частини виробів,
які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність
внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні
або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що
мають непоправний брак, залишки від виробництва та обробки
чорних і кольорових металів і їх сплавів.
Заготівля металобрухту - діяльність, пов'язана із збиранням,
купівлею, транспортуванням, зберіганням та реалізацією
металобрухту юридичними або фізичними особами - суб'єктами
підприємницької діяльності, які здійснюють операції з
металобрухтом.
Згідно частини 7 статті 4 Закону України “Про металобрухт”
ліцензуванню не підлягає діяльність фізичних осіб, пов'язана із
збиранням та реалізацією побутового брухту чорних та кольорових
металів, а також діяльність фізичних осіб - суб'єктів
підприємницької діяльності і юридичних осіб, пов'язана із
збиранням та реалізацією промислового брухту чорних та
кольорових металів, який утворився в результаті їх діяльності.
Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною з підстави її
невідповідності вимогам закону, суд повинен з’ясувати наявність
тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними.
Однак, Господарський суд Черкаської області обмежився лише
висновком про те, що для реалізації ТОВ “Торі” металобрухту за
оспорюваною угодою, не потребує наявність у останнього ліцензії,
передбаченої Законом України “Про ліцензування певних видів
господарської діяльності” ( 1775-14 ) (1775-14)
. Проте висновок про
необхідність ліцензії залежить від того, який металобрухт
переданий за угодою.
Судом першої інстанції припущена неповнота встановлення обставин
справи. Зокрема, немотивовано залишено без уваги посилання
позивача на відсутність у ТОВ “Торі” відходів виробництва та
списаного обладнання у такій значній кількості, та довідці ДПІ у
Московському районі м. Києва від 12.07.2001р. і поясненням
директора ТОВ “Торі” про відсутність факту здачі металобрухту.
Судом не надана оцінка довідці ТОВ “Торі” від 23.02.2002 про
походження металобрухту, який утворився в результаті
господарської діяльності товариства і є списаним за фізичним
зносом промисловим обладнанням. У матеріалах справи відсутні
данні про вид діяльності ТОВ “Торі”, правові передумови
проведення та документальні підтвердження списання такої значної
кількості металобрухту. Тобто висновок про належність
металобрухту до отриманого від господарської діяльності ТОВ
“Торі” не підтверджений матеріалами справи.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в
рішенні суду, рішення у справі підлягає скасуванню, а справа
скеровується на новий розгляд до господарського суду Черкаської
області.
Керуючись ст.ст. 43, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ст.ст. 111-10, 111-
11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення від 19.07.2002 господарського суду Черкаської області у
справі № 08/3117 скасувати.
Справу скерувати на новий розгляд до господарського суду
Черкаської області.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси
задовольнити частково.
Головуючий Т. Добролюбова
С у д д і Т. Дроботова
Н.Ткаченко