ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.10.2002 Справа N 07/2866
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Добролюбової - головуючого
Т. Дроботової
Н.Ткаченко
за участю представників:
Позивача Овчаренко А.О. д. від 30.10.2002 №
14782/10-026
Відповідача представник СП “Агатт” повідомлений
належно, до судового засідання не
з’явився
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у м.
судовому засіданні Черкаси
касаційну скаргу
на рішення від 12.07.2002 господарського суду
Черкаської області
у справі № 07/2866
за позовом Державної податкової інспекції у м.
Черкаси
До Спільного українсько-югославського
підприємства “Агатт”
Про стягнення 156072,29 грн.
Державною податковою інспекцією у м. Черкаси у травні 2002 р.
заявлений позов про стягнення в доход держави 156072,29 грн.,
одержаних СП “Агатт” без установлених законом підстав. Позовні
вимоги обґрунтовані тим, що за період липень 2001р. - січень
2002р., відповідач здійснював реалізацію селітри аміачної та
суперфосфату амонізованого за відсутності ліцензії, передбаченої
для здійснення згаданих операцій вимогами статті 9 Закону
України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”
( 1775-14 ) (1775-14)
та статті 1 Закону України “Про пестициди та
агрохімікати”. Наведене дало підстави податковій службі
звернутися до суду відповідно до вимог пункту 11 статті 10
Закону України “Про державну податкову службу в Україні”
( 509-12 ) (509-12)
та статті 48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
з позовом про стягнення в доход держави коштів, одержаних
відповідачем за операціями з продажу селітри аміачної та
суперфосфату амонізованого.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.07.2002
(що прийняте суддею Дорошенко М.В.) у задоволенні позовних вимог
відмовлено з огляду на відсутність приписів закону, які б
передбачали у якості наслідків за здійснення безліцензійної
діяльності – стягнення до бюджету доходу, одержаного від такої
діяльності. Зокрема, визнання угоди недійсною на підставі статті
48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
не передбачає право
держави на доход, одержаний сторонами за такими угодами.
Державна податкова інспекція у м. Черкаси подала до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на рішення
господарського суду Черкаської області, в якій просить рішення у
справі скасувати, позовні вимоги задовольнити, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом
норм матеріального права, зокрема, в частині визначення
повноважень органів державної податкової служби щодо стягнення в
доход держави коштів, отриманих за угодою, за умови якщо такі
кошти були одержані без установлених законом підстав. При цьому
податкова служба посилається на приписи пункту 11 статті 10
Закону України “Про державну податкову службу в Україні”
( 509-12 ) (509-12)
, відповідно до вимог якого, кошти, одержані без
достатніх підстав підлягають стягненню в доход держави. Скаржник
вважає, що приписами пункту 1 статті 83 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
уповноважений при необхідності визнати угоду недійсною.
Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу за участю
представника позивача, який підтримав свої доводи, заслухавши
доповідь судді Добролюбової Т.В, Вищий господарський суд України
відзначає наступне.
Підставою звернення ДПІ у м. Черкаси до господарського суду про
стягнення 156072,29 грн. в доход держави є виявлення факту
одержання згаданих коштів відповідачем без встановлених законом
підстав, внаслідок реалізації останнім агрохімікатів без
одержання відповідної ліцензії.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено Господарським
судом Черкаської області, СП “Агатт” протягом вересня-грудня
2001р. здійснило реалізацію селітри аміачної та суперфосфату
амонізованого, за що отримало від покупців відповідно 156072,29
грн. за відсутності ліцензії, передбаченої приписами пункту 11
статті 9 Закону України “Про ліцензування певних видів
господарської діяльності” ( 1775-14 ) (1775-14)
.
Згідно приписів пункту 11 статті 9 Закону України “Про
ліцензування певних видів господарської діяльності” ( 1775-14 ) (1775-14)
ліцензуванню підлягають виробництво пестицидів та агрохімікатів,
оптова, роздрібна торгівля пестицидами та агрохімікатами.
Законом України “Про пестициди і агрохімікати” визначено, що
агрохімікати - органічні, мінеральні і бактеріальні добрива,
хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що
застосовуються для підвищення родючості грунтів, урожайності
сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької
продукції.
Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства, установи, організації, інші
юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які
здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної
особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта
підприємницької діяльності, мають право звертатися до
господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю
господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних
прав і охоронюваних законом інтересів. Частина друга цієї ж
норми надає право державним та іншим органам звертатися до
господарського суду випадках, передбачених законодавчими актами
України.
Для органів державної податкової служби таким законодавчим актом
є Закон України “Про державну податкову службу в Україні”
( 509-12 ) (509-12)
, статтею 2 якого визначено, що основним завданнями
органів державної податкової служби є здійснення контролю за
додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення,
повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових
фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також
неподаткових доходів, установлених законодавством.
У розділі ІІ цього Закону міститься перелік покладених на органи
державної податкової служби функцій, до яких, зокрема,
відноситься здійснення контролю за додержанням законодавства про
податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків із
споживачами з використанням електронних контрольно-касових
апаратів, комп'ютерних систем і товарно-касових книг, лімітів
готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари,
роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про
державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та
ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення
окремих видів підприємницької діяльності. Проте відповідальність
та фінансові санкції за кожне з порушень встановлюється
законодавством, яке регулює перелічені відносини.
Однією з функцій органів державної податкової служби є подання
до судів і господарських судів позовів до підприємств, установ,
організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення
в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.
У даному випадку позов включає вимогу про стягнення в доход
держави коштів, які були одержані відповідачем в результаті
здійснення безліцензійної торгівлі мінеральними добривами.
Довід податкової служби про те, що саме приписи пункту 11 статті
10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”
( 509-12 ) (509-12)
є підставою для стягнення на користь бюджету коштів,
одержаних без законних підстав, спростовується приписами цього ж
Закону, яким визначений статус державної податкової служби, її
функції та правові основи діяльності.
Стосовно посилання ДПІ на положення пункту 1 статті 83
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
приписами якого передбачено, що господарський суд приймаючи
рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній
частині пов’язаний з предметом спору договір, який суперечить
законодавству, слід зазначити, що позивачем не заявлялась вимога
про визнання угоди недійсною, а згадана стаття не містить
припису про зобов’язання суду визнати угоди недійсною.
Наслідки визнання угоди недійсної на підставі статті 48
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
не передбачають стягнення
у доход держави одержаного за такою угодою.
З урахуванням викладеного, переглянуте рішення господарського
суду відповідає приписам чинного законодавства, а відтак
відсутні правові підстави для задоволення касаційної скарги
Державної податкової інспекції.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7, 111-
9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення від 12.07.2002 господарського суду Черкаської області у
справі № 07/2866 залишити без змін.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси
залишити без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
С у д д і Т. Дроботова
Н.Ткаченко