ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.10.2002 Справа N 2-5/858.1-2001
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Перепічая В.С.
суддів Вовка І.В.
Гончарука П. А.,
за участю представників позивача: головного бухгалтера Поляк
Л.М. дов.№ 7 від 03.01.2002 року, відповідача : не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Санаторно-медичного підприємства “Санаторний комплекс “Росія” на
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
23.09.2002 року щодо заяви про відстрочку виконання рішення суду
у справі № 2-5/858.1-2001 за позовом Прокурора м. Ялта в
інтересах держави в особі Санаторно-медичного підприємства
“Санаторний комплекс “Росія” до Медичного реабілітаційного
центру “Жемчужина” про стягнення суми,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 1998 року Прокурор м. Ялта в інтересах держави в особі
Санаторно-медичного підприємства “Санаторний комплекс “Росія”
звернувся до арбітражного суду м. Сімферополя з позовною заявою
до Медичного реабілітаційного центру “Жемчужина” про стягнення
суми основного боргу та пені, посилаючись на неналежне виконання
останнім умов укладеного договору від 03.03.1997 року.
Рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим від
17.11.1998 року позов задоволено частково, постановлено стягнути
з відповідача 99 784, 80 грн. основного боргу, 14 890 грн. пені
та державне мито в розмірі 5 733, 74 грн.
Постановою арбітражного суду Автономної Республіки Крим про
перегляд рішення в порядку нагляду від 21.09.1999 року рішення
арбітражного суду Автономної Республіки Крим від 17.11.1998 року
скасовано і справу направлено на новий розгляд.
Рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим від
16.05.2001 року в позові відмовлено та стягнуто з позивача на
користь відповідача 99 784, 80 грн. основного боргу, 14 890, 00
пені та державне мито в розмірі 5 332, 20 грн. Видано зворотній
наказ.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 03.10.2001 року рішення арбітражного суду Автономної
Республіки Крим від 16.05.2001 року залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.12.2001
року постанова Севастопольського апеляційного господарського
суду від 03.10.2001 року залишена без змін.
В липні 2002 року Санаторно-медичне підприємство “Санаторний
комплекс “Росія” – позивач у справі, звернулось до
господарського суду Автономної Республіки Крим з заявою про
відстрочку виконання рішення арбітражного суду Автономної
Республіки Крим від 16.05.2001 року.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
09.08.2002 року заяву позивача задоволено та надано відстрочку
виконання зазначеного рішення строком до 01.01.2003 року.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 23.09.2002 року ухвалу суду першої інстанції про надання
відстрочки виконання рішення суду скасовано.
У касаційній скарзі позивач вважає, що постанова апеляційного
суду прийнята з порушенням норм процесуального права і просить
її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції від 09.08.2002 року
залишити в силі.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що при
винесенні постанови суд правильно застосував норми матеріального
і процесуального права та проти його скасування заперечує.
Заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги і відзиву
на неї, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
при наявності обставин, що ускладнюють
виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою
сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його
заступника або за своєю ініціативою господарський суд, у
виняткових випадках, залежно від обставин справи, може
відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали,
постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання
рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен
враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан,
ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність
інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини
справи.
З огляду того, що доводи позивача в обґрунтування заяви про
відстрочку виконання рішення суду від 16.05.2001 року
заслуговують на увагу, а наведені обставини дійсно ускладнюють
виконання зазначеного рішення, враховуючи те, що позивач не
заперечує проти виплати суми боргу відповідачу в повному обсязі,
суд вважає, що касаційна скарга Санаторно-медичного підприємства
“Санаторний комплекс “Росія” підлягає задоволенню, а постанова
Севастопольського апеляційного господарського суду від
23.09.2002 року скасуванню, як така, що не відповідає обставинам
справи і нормам процесуального права.
У Х В А Л А суду першої інстанції про надання позивачу
відстрочки виконання рішення суду відповідає матеріалам і
обставинам справи, та вимогам закону, і тому її слід залишити
без змін.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-
8, 111-9, 111-11, 121 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Санаторно-медичного підприємства “Санаторний
комплекс “Росія” задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
23.09.2002 року скасувати, а ухвалу господарського суду
Автономної Республіки Крим від 09.08.2002 року залишити без
змін.
Головуючий В.С. Перепічай
Судді І.В. Вовк
П. А. Гончарук