ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.10.2002 Справа N 16732/4-10
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, Кузьменка М.В.,
судді
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу державного підприємства
“Харківський завод шампанських вин”
на постанову від 2.07.2002 року Харківського апеляційного
господарського суду
у справі № 16732/4-10
за позовом державного підприємства “Харківський завод
шампанських вин”
до - Українського державного центру по експлуатації
спеціальних вагонів УГЦ “Укрспецвагон”,
- відділу державної виконавчої служби Ленінського
районного управління
юстиції м. Харкова
про визнання права власності та звільнення майна з під арешту
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 2.04.2002 року господарського суду Харківської
області (суддя І.Бровченко) позов задоволено з мотивів
відсутності підстав цивільно-правової відповідальності позивача
за борги іншої юридичної особи - закритого акціонерного
товариства “Харківський завод шампанських вин” та вчинення
нотаріусом розпорядження на підставі неналежних документів.
Харківський апеляційний господарський суд (судді Ю.Могилєвкін,
В. Пушай, С. Барбашова), навпаки, дійшов висновку про наявність
у позивача боргу перед Українським державним центром по
експлуатації спеціальних вагонів УГЦ “Укрспецвагон” і, у зв’язку
з відсутністю судового рішення у справі за скаргою на
нотаріальні дії, керуючись статтею 59 Закону України “Про
виконавче провадження”, рішення у даній справі скасував і в
позові відмовив.
У касаційній скарзі державне підприємство “Харківський завод
шампанських вин”, посилаючись на неповне з’ясування обставин
справи, наполягає на поданні позивачем приватному нотаріусу
недостовірних відомостей про наявність боргу за оренду цистерн,
на підставі яких його неправомірно визнано правонаступником
закритого акціонерного товариства “Харківський завод шампанських
вин”, а орган державної виконавчої служби здійснив арешт
стосовно майна неналежного відповідача.
Український державний центр по експлуатації спеціальних вагонів
УГЦ “Укрспецвагон” стверджує, що постанова суду апеляційної
інстанції відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується
на законі.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового
засідання, проте представники державного підприємства
“Харківський завод шампанських вин” та відділу державної
виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м.
Харкова в судове засідання не з’явилися.
Заслухавши пояснення представників Українського державного
центру по експлуатації спеціальних вагонів УГЦ “Укрспецвагон”
Т.Данилової, О.Єремченко, перевіривши правильність застосування
Харківським апеляційним господарським судом норм матеріального і
процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням
меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів
знаходить за необхідне касаційну скаргу державного підприємства
“Харківський завод шампанських вин” залишити без задоволення з
таких підстав.
У зв’язку з виникненням спору про право, позивач, заперечуючи
наявність боргу перед Українським державним центром по
експлуатації спеціальних вагонів УГЦ “Укрспецвагон” та не
погоджуючись з арештом майна, звернувся до господарського суду з
позовом про визнання права власності та звільнення майна з під
арешту, зазначивши як підставу позову статтю 59 Закону України
“Про виконавче провадження”, відповідно до якої особа, яка
вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не
боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права
на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що між державним
підприємством “Харківський завод шампанських вин” та Українським
державним центром по експлуатації спеціальних вагонів УГЦ
“Укрспецвагон” був укладений договір від 17.11.1999 року за №
22/ 99-427, під час виконання якого у позивача виникла
заборгованість з орендної плати. Державним виконавцем відділу
Державної виконавчої служби Ленінського районного управління
юстиції на підставі заяв стягувача та виконавчих написів
нотаріуса, які в силу пункту 7 частини першої статті 3 Закону
України “Про виконавче провадження” є підставами для примусового
провадження, були відкриті виконавчі провадження по стягненню
сум заборгованості саме з державного підприємства “Харківський
завод шампанських вин” на користь Українського державного центру
по експлуатації спеціальних вагонів УГЦ “Укрспецвагон”, про що
прийняті відповідні постанови і актом від 6.03.2001 року
накладений арешт на майно боржника.
Дані про оскарження дій посадової особи органу Державної
виконавчої служби стосовно прийняття виконавчих документів,
відкриття і здійснення виконавчого провадження в матеріалах
справи відсутні.
Закон України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
, зокрема стаття 49,
презюмує добросовісне і правомірне володіння майном доки інше не
буде встановлено судом на підставах та в порядку, передбачених
цим Законом та іншими законами України. Позивач не надав суду
доказів будь-яких порушень іншими особами, у тому числі закритим
акціонерним товариством “Харківський завод шампанських вин”,
його права власності на майно, що є предметом позову.
Відповідно до статті 55 Закону України “Про виконавче
провадження” арешт майна здійснюється відносно майна боржника,
який є його власником. За змістом статті 59 цього Закону
підставою для звільнення майна з-під арешту є визнане право
власності (володіння) на описане майно особи, яка не є боржником
у спірних правовідносинах.
Оскільки суд апеляційної інстанції встановив факт наявності
боргу колегія суддів вважає висновок цього суду про збіг в
даному спорі власника майна, на яке накладено арешт, та боржника
в одній особі обґрунтованим, а скасування рішення місцевого
господарського суду правомірним.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-
9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову від 2.07.2002 року Харківського апеляційного
господарського суду у справі № 16732/4-10 залишити без змін, а
касаційну скаргу державного підприємства “Харківський завод
шампанських вин” без задоволення.
Головуючий, суддя М. Кузьменко
Суддя І. Васищак
Суддя В. Палій