ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
29.10.2002                                  Справа N 7/251-7/229
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого – судді         Чабана В.В.,
суддів :                    Грека Б.М. – (доповідача у справі),
                            Чупруна В.Д.,
розглянувши  у  відкритому  Галицького    районного   управління
судовому         засіданні  Пенсійного фонду України, м. Львів
касаційну скаргу
на постанову                Львівського             апеляційного
                            господарського суду від 28.05.2002
у справі                    № 7/251-7/229
Господарського суду         Львівської області
за заявою                   Державної  податкової  інспекції   у
                            Галицькому районі м. Львова
до                          ДП   “Інструментальний  завод”   ВАТ
                            “Іскра"
про                         визнання банкрутом,
      в судовому засіданні взяли участь представники від:
заявника –    Галаджун Н.О. – за дов. від 09.04.2002 № 01-1367
відповідача – не з’явилися
 
Постановою   арбітражного  суду  Львівської  області   від   14-
19.06.2001  р.  (суддя Білоус Б.О.) ДП "Інструментальний  завод"
ВАТ "Іскра" визнано банкрутом.
 
Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.01.2002 р.
затверджено  звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс,  а  також
прийнято   рішення   
 
про   ліквідацію  юридичної  особи - ДП"Інструментальний  завод"  
 
ВАТ  "Іскра",   у   зв'язку   з   чим провадження у 
справі припинено.
 
Постановою  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від
28.05.2002  р.(колегія  суддів:  Новосад  Д.Ф.,  Михалюк   О.В.,
Мельник Г.І.) ухвалу господарського суду Львівської області  від
29.01.2002  р. залишено без змін, а апеляційну скаргу Галицького
районного управління Пенсійного Фонду - без задоволення.
 
Управління  Пенсійного  фонду  у  Галицькому  районі  м.  Львова
вважає,  що постанова апеляційного господарського суду  підлягає
скасуванню,  оскільки її прийнято з порушення норм матеріального
права.
 
На  думку  скаржника,  суд  апеляційної  інстанції  дав  невірне
тлумачення  правової  природи дочірнього  підприємства,  яким  є
підприємство-банкрут,  у  зв'язку  з  чим  не  дослідив  правові
відносини,   що   виникають  між  підприємством-засновником   та
дочірнім підприємством щодо їх субсидіарної відповідальності  за
борговими  зобов'язаннями. Тому, апеляційним судом  неправомірно
підтверджено  позицію місцевого господарського  суду  в  частині
припинення  провадження у справі, та як  наслідок  усунення  від
сплати  податкового боргу засновника дочірнього  підприємства  -
ВАТ "Іскра".
 
Заслухавши представника Управління пенсійного фонду у Галицькому
районі    м.   Львова,   який   підтримав   касаційну    скаргу,
проаналізувавши     правильність    застосування     апеляційним
господарським судом норм матеріального та процесуального  права,
колегія суддів Вищого господарського суду України,
 
                      В С Т А Н О В И Л А :
 
Звертаючись з касаційною скаргою, Управління Пенсійного фонду  у
Галицькому  районі м. Львова посилається на норми законодавства,
які регулюють правовий статус дочірніх підприємств, та приходить
до   висновку  про  субсидіарну  відповідальність  підприємства-
засновника,  ВАТ "Іскра" щодо боргових зобов'язань підприємства-
банкрута,  яким  є  підприємство  "Інструментальний  завод"  ВАТ
"Іскра".
 
У   частині   5   ст.   25  Закону  України   "Про   відновлення
платоспроможності   боржника  або   визнання   його   банкрутом"
визначено,  що  ліквідатор має право заявити  вимоги  до  третіх
осіб,   які   відповідно  до  законодавства  несуть  субсидіарну
відповідальність  за  зобов'язаннями  боржника   у   зв'язку   з
доведенням його до банкрутства.
 
Відповідно  до вимог ч. З ст. 7 Закону України "Про  власність",
ст. 32 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        , ст.ст. 65, 66,  75
Закону  України  "Про господарські товариства", а  також  згідно
установчих  документів  юридичної  особи  суб'єкта  банкрутства,
треті    особи   можуть   нести   субсидіарну   або    солідарну
відповідальність   за  зобов'язаннями  банкрута.   За   вимогами
ліквідатора  ці  особи  мають своїми  активами  брати  участь  у
формуванні  ліквідаційної маси, якщо майнових  активів  банкрута
бракує для повного задоволення вимог сукупності його кредиторів.
 
Правової  підстави  для  застосування матеріальної  субсидіарної
відповідальності  засновників або учасників  юридичної  особи  у
разі визнання її банкрутом чинним законодавством не передбачено.
 
Як   вбачається   з  матеріалів  справи,  дочірнє   підприємства
"Інструментальний завод" ВАТ "Іскра" створено на підставі майна,
яке належить ВАТ "Іскра".
 
Відповідно  до  п.  1.1 Статуту зазначено,  що  ВАТ  "Іскра"  не
відповідає по зобов'язаннях дочірнього підприємства,  а  дочірнє
підприємство не відповідає по зобов'язаннях ВАТ "Іскра".
 
Таким  чином,  установчими документами  дочірнього  підприємства
закріплено  правовий статус майна, переданого йому ВАТ  "Іскра",
що  передбачає  володіння і користування  цим  майном  на  праві
повного господарського відання.
 
Оскільки  дочірнє  підприємство»  інструментальний  завод"   ВАТ
"Іскра"  є  окремою юридичною особою, у зв'язку з чим відповідає
за  борговими  зобов'язаннями належним йому майном,  апеляційний
господарський суд правомірно дійшов висновку про те, що усі види
майнових  активів ДП "Інструментальний завод" були  включені  до
складу  ліквідаційної маси, а проведені розрахунки з кредиторами
відповідають ст. 31 "Про відновлення платоспроможності  боржника
або визнання його банкрутом".
 
За  таких  обставин, судова колегія приходить  до  висновку,  що
постанова  Львівського  апеляційного  господарського  суду   від
28.05.2002  р. відповідає вимогам діючого законодавства,  та  не
вбачається підстав для її скасування.
 
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п. 1
ст.  111-9,  ст.  111-11  Господарського  процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,–
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
       1.   Касаційну  скаргу  Управління  Пенсійного  фонду   у
Галицькому   районі  м.  Львова  залишити  без  задоволення,   а
постанову    Львівського   апеляційного   господарського    суду
від28.05.2002 р. у справі № 7/251-7/229 – без змін.
 
2.  Матеріали  справи № 7/251-7/229 надіслати до  господарського
суду Львівської області.
 
Головуючий - суддя   В. Чабан
 
Судді                Б. Грек
 
                     В. Чупрун