818/1060/17 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків корегування до податкових накладних застосовані штрафні фінансові санкції - 14.03.2023 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.08.2017 (суддя - Савицька Н.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 (головуючий суддя Бегунц А.О., судді - Яковенко М.М., Старостін В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду із позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2017 №0030501200.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що податкові накладні, які за доводами контролюючого органу зареєстровані несвоєчасно, не надавались отримувачам (покупцям), а відтак порушення граничних строків їх реєстрації в силу вимог пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) , в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не може бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Сумський окружний адміністративний суд постановою від 30.08.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017, адміністративний позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 05.04.2017 №0030501200.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що до позивача не може бути застосовано штрафні санкції за порушення строку реєстрації податкової накладної виходячи з положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, контролюючий орган не довів правомірність прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штраф.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що положення статті 120-1 ПК України не містять виняток для звільнення від застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію або не реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних для податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю) та складені на суму перевищення ціни бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 та 189 ПК України над фактичною ціною постачання.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.01.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.03.2023 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 14.03.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, Управлінням проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства складених в січні 2017 року, та суми ПДВ за якими відображено в податковій декларації з ПДВ Товариства за звітний період січень 2017 року, за результатами якої складено акт від 22.03.2017 №280/28-10-50-12-07/39586236 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено несвоєчасну реєстрацію Товариством податкової накладної від 31.01.2017 №1968 на суму 12037 223,48 грн, що складена на контрагента ТОВ "СУМИГАЗ ЗБУТ" в Єдиному реєстрі податкових накладних (фактично зареєстровано із запізненням на 5 днів), чим порушено абзац 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2017 №0030501200 (форма "Н"), яким до позивача застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 2006203,91 грн у розмірі 10%, тобто, на суму 200 620,39 грн.

Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про порушення платником строку реєстрації податкової накладної від 31.01.2017 №1968 в Єдиному реєстрі податкових накладних на 5 днів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України (2755-17) , який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 ПК України).

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості, при цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних передбачені пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

Реєстрація платниками податку податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Статтею 120-1 ПКУ передбачена відповідальність платника податку за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема,10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

З системного аналізу наведених правових норм убачається, якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуг/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість, в операціях, що не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, то він повинен нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість виходячи із бази оподаткування визначеної в порядку передбаченому пунктом 189.1 статті 189 ПК України.

Положення пункту 120-1.1 статті 120 ПК України встановлюють юридичну відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому законодавець окреслює ряд виключень, а саме окреслює коло різновидів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких, платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми.

Так, диспозиція пункту 120-1.1 статті 120 ПК України передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Положення абзацу 4 пункту 201.10 статті 201 ПК України свідчать про те, що законодавець розмежовує такі види податкових накладних як податкові накладні, які не надаються покупцю та податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, Товариством 31.01.2017 складена зведена податкова накладна №1968 на суму 12037223,48 грн, в тому числі ПДВ у сумі 2006203,91 грн, з типом причини - "15 - складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання", яка у подальшому була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 20.02.2017. Зазначена податкова накладна складена на платника податку - ТОВ "Сумигаз Збут" (позивача) на суму перевищення бази оподаткування, над фактичною ціною постачання та не підлягала наданню отримувачу (покупцю).

Податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 2006203,91 грн, визначене в податковій накладній від 31.01.2017 включене Товариством до декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року, позивачем своєчасно та повній мірі нараховані і сплачені податкові зобов`язання перед державним бюджетом.

З огляду на встановлені судовими інстанціями обставини у даній справі, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що вказана податкова накладна не підлягала наданню отримувачу (покупцю), оскільки постачальником і отримувачем згідно цієї накладної є позивач, а тому ніхто з контрагентів товариства не зазнав шкоди через не включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту січня 2017 року.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України та, як наслідок, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними, обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.