ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
29.10.2002                               Справа N 2-20/3690-2002
 
   Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
головуючого-судді     Чабана В.В.
суддів:               Грека Б.М., Чупруна В.Д.
розглянувши у         підприємства “Гарант” від  21.08.2002 р.
відкритому            
судовому засіданні    
касаційну  скаргу
на постанову          Севастопольського  апеляційного
                      господарського
                      суду від 13.08.2002 р.
у справі              №  2-20/3690-2002
господарського суду   Автономної Республіки Крим
за позовом            підприємства “Гарант”, м.  Сімферополь
                      Державної податкової інспекції  м.
до                    Сімферополя
                      Агентство  з  питань  банкрутства  АК  АПБ
третя особа           “Україна”
 
про   визнання недійсним податкової вимоги та  стягнення моральної
шкоди у розмірі 9100  грн.
 
        в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача          Гурепка  М.В.  – представник  підприємства
                      “Гарант”
від відповідача       не з’явилися
третьої особи         не з’явилися
 
Рішенням   господарського суду  Автономної Республіки  Крим  від
16.04.2002р.   (а.с.27-28) позовні вимоги  задоволено  частково.
Податкова  вимога ДПІ № 2/237 від 28.01.2002 р. до  підприємства
“Гарант”  на  суму 9022,56 грн. визнана недійсною.  В  стягненні
моральної  шкоди  на  суму  9100  грн.  відмовлено.  В   частині
стягнення витрат за надання юридичних послуг в розмірі 1500 грн.
позов залишено без розгляду. Стягнуто державного мита 85 грн.  і
34,5 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового
процесу.
 
Севастопольський   апеляційний господарський суд  13.08.2002  р.
(а.с.67-69) задовольнив апеляційну скаргу частково. Рішення суду
змінив. Абзац другий резолютивної частини рішення суду викладено
в  наступній редакції: “В частині визнання недійсною  податкової
вимоги державної податкової інспекції в м.  Сімферополі АР  Крим
від  28.01.2002  р.  №  2/237 до підприємства  “Гарант”  в  сумі
9022,56  грн.  відмовити”.  Абзаци п’ять  і  шість  резолютивної
частини  рішення господарського суду АР Крим від  16.04.2002  р.
викласти  в наступній редакції “Стягнути з підприємства “Гарант”
в  доход  Державного бюджету України державне мито в  сумі  42,5
грн.
 
Вищий  господарський суд України, дослідивши  матеріали  справи,
проаналізував  правильність застосування судом норм  податкового
законодавства,
 
                       В С Т А Н О В И В :
 
Підприємство  “Гарант”  18.02.2001 року  звернулось  до  суду  з
позовом  про  визнання недійсною податкової вимоги №  2/237  від
28.01.2002  р. (а.с.2-5) і стягнення моральної шкоди  в  розмірі
9100  грн.. Ціна позову визначена позивачем в розмірі 10839 грн.
Касаційна  інстанція  констатує,  що  в  справі  №  20/3690-2002
господарського суду АР Крим прошито і пронумеровано 72 аркуші. В
матеріалах  справи  податкова вимога № 2/237 від  28.01.2002  р.
відсутня,  в опису до справи цей документ не зазначено,  хоча  в
додатку  до позовної заяви зазначається, що такий господарському
суду надавався (п. 10 додатку до позовної заяви) . Ціна позову і
суми  зазначені  в резолютивній частині рішення  і  резолютивній
частині  постанови  – різні.. За відсутності  у  справі  доказів
неможливо визначити: чи підлягає позов до задоволення, чи ні?
 
За  таких  обставин, Вищий господарський суд України вважає,  що
касаційна  скарга підлягає частковому задоволенню, а справа  має
бути направлена на новий розгляд.
 
Апеляційний  суд в мотивувальній частині постанови зазначає,  що
за  апеляційне оскарження підлягає стягненню 42,5 грн. Однак,  в
пункті  четвертому  постанови викладена  нова  редакція  рішення
суду,   з чого випливає, що 42,5 грн. держмита має бути стягнено
за розгляд справи в суді АР Крим.
 
Рішення    господарського   суду    АР    Крим    і    постанова
Севастопольського апеляційного господарського  суду  України  не
ґрунтуються на матеріалах справи, а тому підлягають скасуванню.
 
Керуючись  ст.ст.  32-34,  36,  38,  43,  111-5,  111-7,  п.   3
ст.   111-9,  ч.  1  ст.   111-10,  ст.   111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
1.  Касаційну скаргу підприємства “Гарант” від  23.08.2002 р.  у
справі   №   2-20/3690-2002   господарського   суду   Автономної
Республіки Крим задовольнити частково.
 
2.  Скасувати рішення господарського суду Автономної  Республіки
Крим   від   16.04.2002   р.   і   постанову   Севастопольського
апеляційного господарського суду від 13.08.2002 р. у  зазначеній
справі.
 
3.  Справу  надіслати  на новий розгляд до  господарського  суду
Автономної республіки Крим. .
 
Головуючий                                    В.Чабан
 
Судді                                         Б.Грек
 
                                              В.Чупрун