ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
29.10.2002                                       Справа N 14/130
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого                  Полякова Б.М.
суддів:                      Яценко О.В., Цвігун В.Л.
розглянув касаційну скаргу   Криворізького державного
                             гірничо-металургійного комбінату
                             “Криворіжсталь”
на постанову                 від 02.07.2002 р. № 02-5/5-18/49
                             Дніпропетровського апеляційного
                             господарського суду
у справі                     № 14/130 господарського суду
                             Дніпропетровської області
за позовом                   Криворізького державного
                             гірничо-металургійного комбінату
                             “Криворіжсталь” (далі – КДГМК
                             “Криворіжсталь”)
до                           Відкритого акціонерного товариства
                             “Нікопольський завод феросплавів”
                             (далі – ВАТ “Нікопольський завод
                             феросплавів”)
 
Про   стягнення 3933,61 грн.
 
в судовому засіданні взяли   Федько В.С. – дов. від 02.01.2002
участь представники:         р.
від позивача:                № 19-2 юр
від відповідача:             не з’явилися
 
Заслухавши  доповідь  судді Яценко О.В., пояснення  представника
позивача, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський  суд
України
                       В С Т А Н О В И В:
 
КДГМК   “Криворіжсталь”   звернулося  до   господарського   суду
Дніпропетровської  області  з  позовом  про  стягнення   з   ВАТ
“Нікопольський  завод  феросплавів”  3933,61  грн.  –   вартості
вагової недостачі феросплавів.
 
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до умов контракту
№  0011501/5195 від 06.12.2000 р. на адресу позивача  15.12.2001
р.  за  залізничними накладними №№ 45829917, 45829922, 45829912,
45829916,  45829920,  45829913,  45829921,  45829918,  45829919,
45829910,  45829914,  45829911,  45829915  у  вагонах   надійшли
феросплави.
 
Відповідно  акту № 42 від 15.12.2001 р. про приймання  продукції
за  кількістю, складеному згідно вимог Інструкції П-6, вантаж за
вищевказаними накладними прибув з надлишками у кількості 0,4 т.
 
З урахуванням норми природньої недостачі та фактичної ваги тари,
зафіксованої  актами  №  42/1 від  16.12.2001  р.,  №  42/2  від
16.12.2001  р.,  № 42/3 від 16.12.2001 р. № 42/4 від  17.12.2001
р., відповідальна недостача склала 1,31 т на суму 3933,61 грн.
 
Платіжні  вимоги-доручення № 114923 від 14.12.2001  р.  на  суму
1174439,76  грн., № 114924 від 14.12.2001 р. на  суму  191836,32
грн.,  №  114925  від  14.12.2001 р.  на  суму  1357351,20  грн.
оплачені позивачем в повному обсязі платіжним дорученням № 21656
від 12.12.2001 р.
 
Рішенням  господарського  суду  Дніпропетровської  області   від
28.03.2002 р. (суддя – Панна С.П. ) в задоволенні позовних вимог
було відмовлено.
 
Рішення  суду  мотивоване  тим, що,  виходячи  з  п.  10  Правил
приймання вантажу до перевезення, феросплави, які відносяться до
металів  всіх найменувань зважуються із зупинкою і розчепленням,
що не було зроблено позивачем.
 
Позивач  звернувся до апеляційної інстанції, яка постановою  від
02.07.2002  р.  (судді  –  Крутовських  В.І.,  Дмитренко   А.К.,
Прокопенко  А.Є.) апеляційну скаргу залишила без задоволення,  а
рішення  у  справі – без зміни, з тих же підстав та, посилаючись
на необґрунтованість доводів позивача.
 
Звертаючись  до Вищого господарського суду України з  касаційною
скаргою,    позивач   просить   скасувати   вказану    постанову
Дніпропетровського   апеляційного   господарського   суду    від
02.07.2002 р., посилаючись на порушення судом норм матеріального
права при її прийнятті.
 
Колегія  суддів,  приймаючи до уваги  межі  перегляду  справи  у
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на  підставі  фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оскаржуваної постанови, дійшла висновку,  що
судом апеляційної інстанції, при прийнятті постанови у справі за
зібраними   та   оціненими  доказами,  не  було  порушено   норм
матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.
 
Між   КДГМК   “Криворіжсталь”  та   ВАТ   “Нікопольський   завод
феросплавів”   був   укладений  контракт  №   0011501/5195   від
06.12.2000 р., предметом якого є поставка відповідачем  позивачу
товарів.
 
Згідно  умов  контракту  покупець (позивач)  здійснює  приймання
товару у відповідності з інструкціями ДА СРСР від 15.06.1965  р.
№ П-6.
 
На   виконання   умов  договору  відповідачем  за   залізничними
накладними №№ 45829917, 45829922, 45829912, 45829916,  45829920,
45829913,  45829921,  45829918,  45829919,  45829910,  45829914,
45829911, 45829915 поставлено позивачу феросплави.
 
При прийманні отриманої продукції за кількістю виявлено надлишки
у  розмірі 0,4 т, що підтверджується актом приймання  №  42  від
15.12.2001 р.
 
При   переважуванні  тих  же  вагонів  у  порожньому  виді  була
встановлена  недостача  1,31 т феросплавів,  що  підтверджується
актами  №  42/1  від  16.12.2001 р., № 42/2 від  16.12.2001  р.,
№ 42/3 від 16.12.2001 р. № 42/4 від 17.12.2001 р.
 
Відповідно  до  параграфу 22 розділу 4  Правил  видачі  вантажів
перевірка  маси  вантажу на станції призначення провадиться,  як
правило,  таким самим способом, яким цю масу було  визначено  на
станції відправлення.
 
При  прийманні продукції кількість її була визначена  на  200  т
вагонних  вагах № 5, про що складено акти приймання, та виявлена
недостача  у  вагонах,  а  всього 1,31 т,  шляхом  переважування
порожніх  вагонів  з їх зупинкою без розчеплення,  чим  порушено
п.  10  р.  3  Правил перевезення вантажів, яким  визначено,  що
метали  усіх  найменувань зважуються із зупинкою і  розчепленням
вагонів.
 
Таким  чином,  враховуючи  недотримання позивачем  встановленого
методу переваження вантажу, господарським судом першої інстанції
та   апеляційною  інстанцією  зроблено  висновок  про  порушення
позивачем   встановленого  наведеними  вище  Правилами   порядку
приймання   продукції,   зазначені  акти  приймання   продукції,
складені   позивачем,  не  можуть  вважатися  належним   доказом
наявності недостачі.
 
Судом   першої  та  апеляційної  інстанції  зроблені   правильні
висновки   щодо   порушень  позивачем  умов  контракту,   Правил
приймання вантажів до перевезення та Правил видачі вантажів.
 
Зважаючи  на вищевикладене та, керуючись статтями 111-5,  111-7,
111-9-111-11   Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.        Касаційну     скаргу     Криворізького      державного
гірничо-металургійного  комбінату “Криворіжсталь”  на  постанову
Дніпропетровського   апеляційного   господарського   суду    від
02.07.2002  р.  №  02-5/5-18/49 у справі № 14/130  залишити  без
задоволення.
 
2.    Постанову  Дніпропетровського апеляційного  господарського
суду від 02.07.2002 р. № 02-5/5-18/49 у справі № 14/130 залишити
без зміни.
 
Головуючий Поляков Б.М.
 
Судді:     Яценко О.В.
 
           Цвігун В.Л.