Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" жовтня 2002 р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Г-цького районного управління Пенсійного фонду України, м. Львів
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
ХХ.05.2002 у справі № 000 Господарського суду Львівської області
за заявою Державної податкової інспекції у Г-цькому районі м.
Львова
до ДП "Інструментальний завод" ВАТ "ХХХ"
про визнання банкрутом,
в судовому засіданні взяли участь представники від:
заявника присутні
відповідача не з'явилися
Постановою арбітражного суду Львівської області від ХХ-ХХ.06.2001
р. ДП "Інструментальний завод" ВАТ "ХХХ" визнано банкрутом.
Ухвалою господарського суду Львівської області від ХХ.01.2002 р.
затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, а також
прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи - ДП
"Інструментальний завод" ВАТ "ХХХ", у зв'язку з чим провадження у
справі припинено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
ХХ.05.2002 р. ухвалу господарського суду Львівської області від
ХХ.01.2002 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу Г-цького
районного управління Пенсійного Фонду - без задоволення.
Управління Пенсійного фонду у Г-цькому районі м. Львова вважає, що
постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню,
оскільки її прийнято з порушення норм матеріального права.
На думку скаржника, суд апеляційної інстанції дав невірне
тлумачення правової природи дочірнього підприємства, яким є
підприємство-банкрут, у зв'язку з чим не дослідивши правові
відносини, що виникають між підприємством- засновником та дочірнім
підприємством щодо їх субсидіарної відповідальності за борговими
зобов'язаннями. Тому, апеляційним судом неправомірно підтверджено
позицію місцевого господарського суду в частині припинення
провадження у справі, та як наслідок усунення від сплати
податкового боргу засновника дочірнього підприємства - ВАТ "ХХХ".
Заслухавши представника Управління пенсійного фонду у Г-цькому
районі м. Львова, який підтримав касаційну скаргу, проаналізувавши
правильність застосування апеляційним господарським судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України,
ВСТАНОВИЛА:
Звертаючись з касаційною скаргою, Управління Пенсійного фонду у
Г-цькому районі м. Львова посилається на норми законодавства, які
регулюють правовий статус дочірніх підприємств та приходить до
висновку про субсидіарну відповідальність підприємства
-засновника, ВАТ "ХХХ" щодо боргових зобов'язань
підприємства-банкрута, яким є підприємство "Інструментальний
завод" ВАТ "ХХХ".
У частині 5 ст.25 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
визначено, що ліквідатор
має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до
законодавства несуть субсидіарну відповідальність за
зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до
банкрутства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.7 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
, ст.32 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.ст.
65, 66, 75 Закону України " Про господарські товариства "
( 1576-12 ) (1576-12)
, а також згідно установчих документів юридичної особи
суб'єкта банкрутства, треті особи можуть нести субсидіарну або
солідарну відповідальність за зобов'язаннями банкрута. За вимогами
ліквідатора ці особи мають своїми активами брати участь у
формуванні ліквідаційної маси, якщо майнових активів банкрута
бракує для повного задоволення вимог сукупності його кредиторів.
Правова підстави для застосування матеріальної субсидіарної
відповідальності засновників або учасників юридичної особи у разі
визнання її банкрутом чинним законодавством не передбачено.
Як вбачається з матеріалів справи, дочірнє підприємства
"Інструментальний завод" ВАТ "ХХХ" створено на підставі майна, яке
належить ВАТ "ХХХ".
Відповідно до п.1.1 Статуту зазначено, що ват "ХХХ" не відповідає
по зооов'язаннях дочірнього підприємства, а дочірнє підприємство
не відповідає по зобов'язаннях ВАТ "ХХХ".
Таким чином, установчими документами дочірнього підприємства
закріплено правовий статус майна, переданого йому ВАТ "ХХХ", що
передбачає володіння і користування цим майном на праві повного
господарського відання.
Оскільки дочірнє підприємство "Інструментальний завод" ВАТ "ХХХ" є
окремою юридичною особою, у зв'язку з чим відповідає за борговими
зобов'язаннями належним йому майном, апеляційний господарський суд
правомірно дійшов висновку про те, що усі види майнових активів ДП
"Інструментальний завод" були включені до складу ліквідаційної
маси, а проведені розрахунки з кредиторами відповідають ст. 31 ЗУ
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що
постанова Львівського апеляційного господарського суду від
ХХ.05.2002 р. відповідає вимогам діючого законодавства, та не
вбачається підстав для її скасування.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п. 1
ст.111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду у Г-цькому районі
м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського
апеляційного господарського суду від ХХ.05.2002 р. у справі № 000
- без змін.
2. Матеріали справи № 000 надіслати до господарського суду
Львівської області.