ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.10.2002 Справа N 02-5/5-18/51(16/65)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Полякова Б.М.
суддів: Яценко О.В., Цвігун В.Л.
розглянув касаційну скаргу Криворізького державного
гірничо-металургійного комбінату
“Криворіжсталь”
на постанову від 02.07.2002 р. № 02-5/5-18/51
Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі № 16/65 господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом Криворізького державного
гірничо-металургійного комбінату
“Криворіжсталь” (далі – КДГМК
“Криворіжсталь”)
до Відкритого акціонерного товариства
“Нікопольський завод феросплавів”
(далі – ВАТ “Нікопольський завод
феросплавів”)
Про стягнення 1336,61 грн.
в судовому засіданні взяли Федько В.С. – дов. від 02.01.2002
участь представники: р.
від позивача: № 19-2 юр
від відповідача: не з’явилися
Заслухавши доповідь судді Яценко О.В., пояснення представника
позивача, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд
України
В С Т А Н О В И В:
КДГМК “Криворіжсталь” звернулося до господарського суду
Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ВАТ
“Нікопольський завод феросплавів” 1336,61 грн. – вартості
вагової недостачі феросплавів.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до умов контракту
№ 0011501/5195 від 06.12.2000 р. на адресу позивача 12.01.2001
р. за залізничними накладними №№ 45142884, 45142889, 45142892,
45142891, 45142894, 45142888, 45142883, 45142886, 45142880,
45142887, 45142882 у вагонах надійшли феросплави.
Відповідно акту № 30 від 12.01.2001 р. про приймання продукції
за кількістю, складеному згідно вимог Інструкції П-6, вантаж за
вищевказаними накладними прибув з недостачею у кількості 2,2 т,
що підтверджується також актом комісійної перевірки № 2001/0035
від 12.01.2001 р.
З урахуванням норми природньої недостачі та норми надлишків
відповідальна недостача склала 0,322 т на суму 1336,61 грн.
Платіжні вимоги-доручення № 109428 від 11.01.2001 р., № 109443
від 15.01.2001 р., № 6109429 від 11.01.2001 р. оплачені
позивачем в повному обсязі векселями № 65305750500349,
65305750500354 про що свідчать акти приймання-передачі векселів
№ 17 від 11.01.2001 р., № 28 від 11.01.2001 р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
12.03.2002 р. (суддя – Загинайко Т.В.) в задоволенні позовних
вимог було відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем порушено порядок
приймання продукції, встановлений Інструкцією про порядок
приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів
народного споживання та Правилами перевезення вантажів, в
зв’язку з чим, акт приймання продукції, складений ним, не може
вважатися належним доказом наявності недостачі.
Позивач звернувся до апеляційної інстанції, яка постановою від
02.07.2002 р. (судді – Крутовських В.І., Дмитренко А.К.,
Прокопенко А.Є.) апеляційну скаргу залишила без задоволення, а
рішення у справі – без зміни, з тих же підстав та, посилаючись
на необґрунтованість доводів позивача.
Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, позивач просить скасувати вказану постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
02.07.2002 р., посилаючись на порушення судом норм матеріального
права при її прийнятті.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оскаржуваної постанови, дійшла висновку, що
судом апеляційної інстанції, при прийнятті постанови у справі за
зібраними та оціненими доказами, не було порушено норм
матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.
Між КДГМК “Криворіжсталь” та ВАТ “Нікопольський завод
феросплавів” був укладений контракт № 0011501/5195 від
06.12.2000 р., предметом якого є поставка відповідачем позивачу
товарів на умовах, у кількості і в строки, вказані у
Специфікаціях до контракту.
Згідно умов контракту покупець (позивач) здійснює приймання
товару у відповідності з інструкціями ДА СРСР від 15.06.1965 р.
№ П-6.
На виконання умов договору відповідачем за залізничними
накладними №№ 45142884, 45142889, 45142892, 45142891, 45142894,
45142888, 45142883, 45142886, 45142880, 45142887, 45142882
поставлено позивачу феросплави у кількості 742,9 т у піввагонах
№№ 65231573, 63801609, 63504682, 63461958, 65487456, 60816675,
66936469, 66880766, 65233488, 67175786, 65260754.
Платіжні вимоги-доручення № 109443 від 15.12.2000 р., № 109429
від 11.01.2001 р., № 109428 від 11.01.2001 р. оплачені позивачем
в повному обсязі векселями № 65305750500349, № 65305750500354
про що свідчать акти приймання-передачі векселів № 17 від
11.12.2000 р. та від 11.01.2001 р. № 28.
При прийманні отриманої продукції за кількістю від охорони
виявлено недостачу у розмірі 2,2 т, що зафіксовано актом № 30
від 12.01.2001 р.
З акту приймання вбачається, що недостача встановлена позивачем
шляхом порівняння ваги нетто продукції, вказаної в накладній, з
вагою нетто, визначеної при відрахуванні ваги тари по трафарету
по кожному з вагонів від ваги брутто, визначеної при
переваженні.
Відповідно до п. 11 Правил видачі вантажів при перевезенні
вантажів на відкритому рухомому складі сторони переконуються у
відсутності слідів утрати й пошкодження вантажу.
Якщо таке пошкодження або недостача виявлені, видача вантажу
провадиться за участю представника залізниці із складанням
комерційного акту.
Як вбачається з матеріалів справи, такий акт складений не був.
У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що
прибули в справних вагонах, контейнерах із непошкодженими
пломбами (ЗПП) відправника, а також без ознак недостачі,
псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих
та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені
Правилами, видаються без перевірки їх кількості й стану.
Перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як
правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на
станції відправлення.
При прийманні продукції кількість її була визначена на 200 т
вагонних вагах № 5, про що складено акт № 30 від12.01.2001 р. та
виявлена недостача у вагонах, а всього 2,2 т шляхом вирахування
ваги тари з ваги брутто за даними, вказаними у залізничних
накладних, без перевірки фактичної ваги і ваги тари, згідно акту
№ 30 перевірка проводилася шляхом зважування вагонів з їх
зупинкою без розчеплення, чим порушено п. 10 р. 3 Правил
перевезення вантажів.
Таким чином, враховуючи недотримання позивачем встановленого
методу переваження вантажу, господарським судом першої та
апеляційної інстанції зроблено висновок про порушення позивачем
встановленого наведеними вище Правилами порядку приймання
продукції, зазначений акт приймання продукції, складений
позивачем, не може вважатися належним доказом наявності
недостачі.
Судом першої та апеляційної інстанції зроблені правильні
висновки щодо порушень позивачем умов контракту, Правил
приймання вантажів до перевезення та Правил видачі вантажів.
Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Криворізького державного
гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь” на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
02.07.2002 р. № 02-5/5-18/51 у справі № 16/65 залишити без
задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 02.07.2002 р. № 02-5/5-18/51 у справі № 16/65 залишити
без зміни.
Головуючий Поляков Б.М.
Судді: Яценко О.В.
Цвігун В.Л.