Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" жовтня 2002 р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському
районі м. Харкова від 24.09.2002 р. № 000
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від
12.09.2002р.
у справі № 000 господарського суду Харківської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ"
до Державної податкової інспекції у Д-ському районі м. Харкова
про визнання недійсними акту
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача не з'явилися
від відповідача не з'явилися
Рішенням господарського суду Харківської області від 01.07.2002 р.
позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення Державної
податкової інспекції у Д-ському районі м. Харкова від ХХ.06.2002
р. №1 про донарахування податку на прибуток у розмірі 600000 грн.
та застосування штрафних санкцій у розмірі 120000 грн., на
загальну суму 720000 грн. визнано недійсним.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
12.09.2002 р. (а.с.47-49) зазначене рішення з тих же міркувань
залишено без змін.
Вищий господарський суд України, дослідивши матеріали справи,
проаналізував правильність застосування судом норм чинного
законодавства,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Д-ському районі м. Харкова провела
перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства,
валютного законодавства, повноти та своєчасності сплати до бюджету
податків та інших платежів по товариству з обмеженою
відповідальністю фірма "ХХХ", про що складено акт від ХХ.05.2002
р. (а.с.9-13).
При перевірці, на думку податкової інспекції, виявлені порушення
податкового законодавства, а тому ХХ.06.2002 р. керівник державної
податкової інспекції у дзержинську районі м. Харкова прийняв
податкове повідомлення-рішення щодо сплати 720000 грн.. Це
повідомлення-рішення прийнято всупереч вимогам ст.374 Цивільного
кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.З, 4 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а тому
обґрунтовано було визнане судом недійсним, як таке, що не
відповідає вимогам законодавства. Безповоротна фінансова допомога,
це кошти, які передаються платнику податків і не передбачають
відповідної компенсації або їх повернення. Позикові кошти не
призводять до збільшення активів або зменшення зобов'язань, тому
не є доходом в розумінні ст.4 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Факт одержання коштів в
позику не свідчить про одержання доходу.
Вищий господарський суд України не вбачає підстав для скасування
постанова Харківського апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог ст.ст.З, 4 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, ст.17 Закону України "Про
порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетними
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, керуючись ст.ст.
111-5, 111-7, п.1 ст.111-9 ,111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Д-ському
районі м. Харкова від ХХ.09.2002 р. № 1 у справі № 000
господарського суду Харківської області залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
ХХ.09.2002 р. в зазначеній справі залишити без змін.