ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.10.2002 Справа N 9-151ПД
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Добролюбової - головуючого
Т. Дроботової
Н. Ткаченко
за участю представників:
позивача не з’явились
відповідачів Мирлян О. В. – дов. від 25.10.2002
Архипов А. А. – дов.від 25.10.2002
розглянувши у Державної податкової інспекції у м.
відкритому судовому Маріуполі
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 08.08.2002 Донецького апеляційного
господарського суду
у справі № 9/151ПД господарського суду Донецької
області
за позовом Державної податкової інспекції у м.
Маріуполі
до - Закритого акціонерного товариства
“Пульсар”
Приватного підприємства “Алекс”
про визнання угоди недійсною з застосуванням
наслідків, передбачених статтею 49
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
В С Т А Н О В И В:
Державною податковою інспекцією у м. Маріуполі до господарського
суду Донецької області був заявлений позов про визнання
недійсною на підставі статті 49 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
угоди № 25/02 від 25.02.2000, укладеної між ПП
“Алекс” та ЗАТ “Пульсар” з застосуванням передбачених цією
нормою наслідків, а саме: зобов’язати ПП “Алекс” повернути ЗАТ
“Пульсар” кошти, отримані за угодою, а брухт чорних металів або
його вартість – стягнути в доход держави.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.04.2002
(суддя В. Марков) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у позові, суд дійшов висновку про відсутність у ЗАТ
“Пульсар” умислу на укладання угоди, завідомо суперечної
інтересам держави; під час укладання оспорюваного договору ПП
“Алекс” було юридичною особою, мало юридичну адресу, штамп,
печатки та банківські реквізити, а тому відсутні підстави для
застосування статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
За апеляційною скаргою ДПІ у м. Маріуполі Донецький апеляційний
господарський суд (судді: Агапон О. Л. – головуючий, Шевкова Т.
А., Акулова Н. В.), переглянувши в апеляційному порядку рішення
від 22.04.2002 господарського суду Донецької області, постановою
від 08.08.2002 змінив його шляхом визнання недійсним
оспорюваного договору на підставі статті 49 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Постанова суду мотивована тим, що зі сторони ПП “Апекс”
оспорювана угода укладена з метою, суперечною інтересам держави,
а саме: з метою ухилення від сплати податків. Щодо застосування
наслідків визнання угоди недійсною, апеляційний суд відмовив у
задоволенні позовних вимог в цій частині з огляду на
“неможливість реального проведення односторонньої реституції”.
ДПІ у м. Маріуполі подала до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного
господарського суду, в якій просить постанову у справі змінити
частково, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі,
мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм
матеріального права, зокрема статті 49 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
щодо незастосування відповідних наслідків.
Так, скаржник вважає, що при визнанні угоди недійсною на
підставі вказаної норми передбачені нею наслідки повинні бути
застосовані судом обов’язково.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутніх
в судовому засіданні представників відповідача (ЗАТ “Пульсар”),
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським
судом першої та апеляційної інстанції, на виконання договору №
25/02 від 25.02.2000, укладеного між ЗАТ “Пульсар” та ПП
“Алекс”, останній поставив, а ЗАТ “Пульсар” придбало брухт
чорних металів у кількості 69,45 т на суму 25002 грн.
В ході здійснення апеляційного провадження Донецьким апеляційним
господарським судом було встановлено, що даний договір з боку ПП
“Алекс” укладено з метою, завідомо суперечною інтересам держави,
а саме, з метою ухилення від оподаткування, оскільки згадане
підприємство до податкових органів не звітувало з моменту
реєстрації, фактичне місцезнаходження його невідоме, ліцензію на
право продажу брухту чорних металів не мало, рішенням
Ленінського місцевого суду м. Донецька статут та свідоцтво про
державну реєстрацію визнано недійсними. А тому касаційна
інстанція вважає правомірним застосування вимог статті 49
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Проте, відповідно до згаданої норми, якщо угода укладена з
метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і
суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі
виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все
одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією
стороною з другої сторони стягується в доход держави все
одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування
одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все
одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а
одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного
стягується в доход держави.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що застосування
передбачених нею наслідків не ставиться в залежність від будь-
яких фактичних обставин, суд в одному рішенні повинен був
постановити про визнання угоди недійсною та про застосування
передбачених законом наслідків.
Разом з тим застосування наслідків, передбачених статтею 49
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
можливе лише за умови
достеменного встановлення розміру одержаного сторонами за такою
угодою.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в
рішенні суду, постанова у справі підлягають скасуванню з
передачею справи на новий розгляд до господарського суду
Донецької області.
Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення від 22.04.2002 господарського суду Донецької області та
постанову від 08.08.2002 Донецького апеляційного господарського
суду у справі № 9/151ПД господарського суду Донецької області
скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського
суду Донецької області.
Головуючий Т. Добролюбова
С у д д і Т. Дроботова
Н. Ткаченко