Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.10.2002р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
за участю представників сторін:
позивача не з'явились
відповідача не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
спільного українсько-японського підприємства "ХХХ" у вигляді ТОВ
та рішення від 26 липня 2002р. господарського суду Одеської
області у справі № 000
за позовом спільного українсько-японського підприємства "ХХХ" у
вигляді ТОВ до приватного підприємства "УУУ"
про стягнення 33087,55 грн.
встановив:
У травні 2002р. позивач звернувся до господарського суду Одеської
області з позовом до відповідача про стягнення 33087,55 грн.,
посилаючись на те, що останній не виконав зобов'язань по договору
№ 1 від ХХ.01.2002.
Рішенням господарського суду Одеської області від ХХ липня 2002р.
позов задоволено частково.
В касаційній скарзі позивач просить рішення суду змінити,
додатково стягнути з приватного підприємства "ХХХ" 15520,61 грн.
пені.
Перевіривши матеріали справи, та на підставі встановлених в ній
фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування
господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм
матеріального та процесуального права, суд вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з п.2 ч.2 ст.111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм
процесуального права є в будь-якому випадку підставою для
застосування рішення місцевого суду якщо справу розглянуто судом
за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином
про час і місце засідання суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від ХХ травня 2002 р.
було порушено провадження у справі зі спору між сторонами і справа
була призначена до слухання на ХХ травня 2002р. Після вказаної
дати розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з
нез'явленням сторін в судове засідання.
Останньою ухвалою від ХХ липня 2002р. суд визнав явку сторін в
судове засідання обов'язковою. При цьому позивача було зобов'язано
встановити місце знаходження відповідача , вручити йому копію
ухвали суду та та докази його вручення надати до суду, виконати
інші процесуальні дії.
В матеріалах справи відсутні будь-які дані про виконання позивачем
даної ухвали та належного повідомлення відповідача про час і місце
засідання суду.
Тому, розглянувши справу у відсутності відповідача, не
повідомленого належним чином про час і місце засідання суду,
місцевий суд позбавив останнього можливості надати докази в захист
своїх інтересів, що протирічить вимогам ст.ст.42,43,22 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Вказані порушення норм матеріального права визнати
законними та обгрунтованими не можна, оскільки відповідно до вимог
п.2 ч.2 ст.111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
вони є безумовною
підставою для скасування рішення суду.
Крім тoго , розглянувши справу у відсутності відповідача суд
допустив неповноту в дослідженні доказів.
Зокрема, суд з достовірністю не з'ясував правову природу
укладеного між сторонами договору, строки його виконання, порядок
розрахунків та відповідальність сторін за порушення умов договору.
За таких обставин суд вважає, що рішення господарського суду
Одеської області як постановлене з порушенням норм матеріального і
процесуального права не може залишатись без змін і підлягає
скасуванню.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене,
більш повно з'ясувати обставини справи, суть позовних вимог і
заперечень, їх обґрунтованість, зібраним доказам дати правову
оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону, що регулює дані
правовідносини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Одеської області від ХХ липня 2002р.
скасувати, задовольнивши касаційну скаргу частково.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської
області в іншому складі суду.