ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
22.10.2002 Справа N 18/191
(Постанову залишено без зміни постановою Судової палати
у господарських справах Верховного Суду України
від 24 грудня 2002 року)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Є.Борденюк, суддів: В.Харченко, О.Яценко розглянув у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з
обмеженою відповідальністю "Брайт" на рішення від 05.06.2002
господарського суду міста Києва у справі N 18/191 за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі
нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" до Товариства з
обмеженою відповідальністю "Брайт" про стягнення 2000000,00 грн.
В судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача Безусом П.Л. (дов. від 04.03.2002), Єфіменко
Л.І. (дов. від 29.12.2001),
від відповідача Шевченко Г.П. (дов. від 05.02.2002), Баулін
О.Ю. (дов. від 16.10.2002).
Заслухавши суддю-доповідача Є.Борденюк, пояснення
представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий
господарський суд України встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з
відповідача заборгованості за векселями N 3001311074, N 3001311075
номінальною вартістю 2000000,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 03.02.99 р. ВАТ
"Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління
"Охтирканафтогаз", в якості оплати за відвантажені
паливно-мастильні матеріали, на умовах договору купівлі-продажу
N 23/345 від 02.04.98 р., отримало від ТОВ "Брайт" два прості
векселі: N 3001311074 на суму 1000000,00 грн. та N 3001311075 на
суму 1000000,00 грн., емітовані відповідачем 03.02.99 р.
Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором,
розрахунки за вищезазначеними векселями не здійснив, в результаті
чого з боку останнього перед позивачем утворилась заборгованість в
розмірі 2000000,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.06.2002
(суддя О.Мандриченко) позовні вимоги задоволені.
Рішення суду мотивоване тим, що у листах N 613 від 18.12.2000
р. та N 175 від 14.06.2001 р. відповідач визнав заборгованість
перед позивачем в розмірі 2000000,00 грн., але платіж за
пред'явленими до оплати векселями (листи позивача N 24юр/6106 та
24юр/6105 від 10.10.2001 р.) не здійснив.
ТОВ "Брайт", звертаючись до суду з касаційною скаргою,
посилається на порушення ст.ст. 62, 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, так як, на його думку,
є ухвала господарського суду міста Києва у справі N 20/82 від
28.02.2002 між тими сторонами, про той же предмет із тих же
підстав про припинення провадження у справі, оскільки відповідач
повністю погасив кредиторську заборгованість перед НГВУ
"Охтирканафтогаз", тобто зобов'язання між сторонами за договором
купівлі-продажу N 23/345 від 02.04.98 р. припинено виконанням,
проведеним належним чином.
Крім того, скаржник посилається на пропущення строку позовної
давності для захисту прав ВАТ "Укрнафта" в особі НГВУ
"Охтирканафтогаз", оскільки договір купівлі-продажу N 23/345
укладено 02.04.98 р., а додаткова угода до нього - 25.01.99 р.,
тобто строк позовної давності, на думку ТОВ "Брайт", закінчився
25.01.2002 р.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що судом правильно застосовані норми
матеріального права та не порушені процесуальні норми, виходячи з
такого.
Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону про переказні
векселі та прості векселі ( 995_009 ) (995_009)
до простих векселів
застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних
векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих
документів, зокрема положення щодо строку платежу.
Згідно зі статтею 34 Уніфікованого закону про переказні
векселі та прості векселі ( 995_009 ) (995_009)
переказний вексель строком
за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні.
Відповідно до ст. 78 Женевської конференції від 07.06.30,
якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та
прості векселі ( 995_009 ) (995_009)
, векселедавець простого векселя
зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем.
Позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного
векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються
від дати настання строку платежу (ст. 70 Уніфікованого закону) за
векселями N 3001311074, N 3001311075 - дата платежу 03.02.2000.
Позовні вимоги заявлені 30.04.2002, тобто в межах процесуальних
строків.
В ухвалі господарського суду міста Києва у справі N 20/82 від
28.02.2002 зазначено, що позивачем змінена підстава позову, а саме
позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором
купівлі-продажу N 23/345.
Предметом позову у справі N 18/191 є заборгованість
відповідача за векселями N 3001311074 на суму 1000000,00 грн. та N
3001311075 на суму 1000000,00 грн., а отже посилання скаржника на
порушення ст.ст. 62, 80 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
є безпідставними.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Брайт" залишити без задоволення.
Рішення від 05.06.2002 господарського суду міста Києва у
справі N 18/191 залишити без зміни.
Головуючий Є.Борденюк
Судді: В.Харченко
О.Яценко