ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 
22.10.2002                               Справа N 13/81-7/25-225
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого – Плахотнюк С.О.,
суддів: Панченко Н.П. , Плюшко І.А.
розглянувши касаційну скаргу Компанії “Мерборн Трейдінг С.А.”
на ухвалу від 21.08.02
Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 13/81-7/25-225
господарського суду Тернопільської області
за позовом Компанії “Мерборн Трейдінг С.А.”
до ВАТ “Ватра”
 
про   стягнення 46978, 49 грн.
 
В засіданні взяли участь представники
-позивача: Мамалига А.В. дов. у справі
-відповідача: Кіцан А.Л. дов. у справі
 
Рішенням   господарського   суду  Тернопільської   області   від
25.06.2002  року відмовлено в позові Компанії “Мерборн  Трейдінг
С.А.”  про  стягнення з ВАТ “Ватра”, м. Тернополь дивідентів  та
інфляційних збитків.
 
Апеляційна скарга Компанії “Мерборн Трейдінг С.А.”, м.  Київ  не
прийнята  до  апеляційного  провадження  Львівським  апеляційним
господарським  судом на підставі того, що суду не додано  доказу
сплати  держмита  в установленому порядку. Лист Держказначейства
України   від   25.06.02  за  №  21-04/374   про   підтвердження
зарахування  в  державний  бюджет  України  держмита  сплаченого
Компанією “Мерборн Трейдінг С.А.” таким доказом не є.
 
У   касаційній   скарзі   на  ухвалу  Львівського   апеляційного
господарського  суду  від  21.08.02 Компанія  “Мерборн  Трейдінг
С.А.”  просить  скасувати зазначену ухвалу, передати  справу  до
Львівського  апеляційного  господарського  суду  для  здійснення
апеляційного провадження у справі № 13/81-7/25-225,  посилаючись
на  те,  що  довідка державного казначейства України  є  доказом
зарахування держмита до Державного бюджету України і що порушень
порядку сплати держмита іноземною юридичною особою не допущено.
 
Заслухавши  представників сторін, перевіривши мотиви  касаційної
скарги,  ухвали  Львівського  апеляційного  господарського  суду
колегія  суддів  Вищого господарського суду України  вважає,  що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
 
Згідно  до  ст. 46 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12  ) (1798-12)
          державне мито сплачується чи стягується  в  доход
державного  бюджету  України в порядку і  розмірі,  встановлених
законодавством  України,  зокрема  Декретом  Кабінету  Міністрів
України  “Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
         та Інструкції “Про порядок
обчислення  та справляння державного мита” № 15 від 22.04.93  зі
змінами та доповненнями.
 
Посилання Львівського апеляційного господарського суду в  ухвалі
на  те, що лист Державного казначейства України № 21-04/374  від
25.06.02 не може бути доказом оплати держмита і суперечить п. п.
13, 14 Інструкції “Про порядок обчислення і справляння держмита”
не  є  правильним. Як вбачається з тексту цієї довідки “державне
казначейство України підтверджує зарахування в державний  бюджет
України  на валютний рахунок № 2513101284489 в Укрексімбанку  м.
Києва  18.06.2002  р.  держмита в  розмірі  160,  00  дол.  США,
сплаченого компанією “Мерборн Трейдінг С.А.”. Скаржник  пояснює,
що  це  держмито  сплачено  за подачу  апеляційної  скарги,  яка
направлялася до апеляційної інстанції 30.07.02 у справі № 13/81-
7/25-225  на рішення господарського суду Тернопільської  області
від   25.06.02   р.  і  перераховане  на  валютний   рахунок   у
відповідності з вимогами Інструкції.
 
У  разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування  мита
до   державного  бюджету,  щодо  цієї  справи,  суд  був  вправі
витребувати у позивача додаткове відповідне підтвердження органу
казначейства, якому державне мито перераховане.
 
Не  зробивши цього і не прийнявши апеляційну скаргу суд  порушив
право  сторони на апеляційне оскарження (ст.ст. 22, 91,  93,  94
ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ) на рішення місцевого  господарського
суду.
 
Враховуючи  викладене колегія суддів Вищого господарського  суду
України    вважає,    що    ухвала   Львівського    апеляційного
господарського суду від 21.08.02 підлягає скасуванню.
 
Керуючись  ст.ст.  111-4,  111-7, 111-9,  111-10  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  Господарський
суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
1.   Касаційну  скаргу  Компанії  “Мерборн  Трейдінг  С.А.”  від
02.09.02 задовольнити частково.
2.  Скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського
суду від 21.08.02 р.
 
3.  Направити апеляційну скаргу Компанії “Мерборн Трейдінг С.А.”
від  30.07.02  на розгляд в апеляційну інстанцію  для  перевірки
належної  сплати  і  зарахування держмита до державного  бюджету
згідно   довідки  Держказначейства  від  25.06.02  р.,  у   разі
підтвердження  якої прийняти апеляційну скаргу  до  апеляційного
провадження, відновивши строк на її подання.
 
Головуючий        С. Плахотнюк
 
Судді :           Н. Панченко
 
                  І. Плюшко