ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
22.10.2002                                 Справа N 1/92(19/298)
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого            Овечкіна В.Е.,
суддів                 Мілевського Й.Р.,
                       Чернова Є.М.,
за участю представників сторін:
позивача —             С.Костакова,
відповідача —          В.Винокурової, Г.Полякова,
розглянувши         в  Товариства  з  обмеженою відповідальністю
судовому    засіданні  “Асоціація   “Нафтаспорт”    (надалі    —
касаційну скаргу       Товариство)
на рішення             господарського    суду   Дніпропетовської
                       області від 10.04—14.05.02
у справі               № 1/92(19/298)
за позовом             Товариства
до                     Акціонерного   поштово-пенсійного   банку
                       “Аваль”    в    особі   Дніпропетровської
                       обласної   дирекції  м.   Дніпропетровськ
                       приватного підприємства “СВС”
 
Про   стягнення 659442,86 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського  суду  Дніпропетровської  області   від
10.04—14.05.02  у  задоволенні  позовних  вимог  ТОВ  “Асоціація
“Нафтаспорт”  про  стягнення  з Акціонерного  поштово-пенсійного
банку   “Аваль”  в  особі  Дніпропетровської  обласної  дирекції
659442,86   грн.   збитків,  заподіяних   неправомірними   діями
працівників  банку  при  виконанні  розрахункової  операції   за
платіжним дорученням № 12 від 13.02.98 відмовлено за відсутністю
вини  банківської установи. Позовні вимоги Товариства до другого
відповідача — ПП “СВС” провадженням у справі припинені в зв'язку
з його  ліквідацією  на  підставі  вимог ст. 80 п. 6 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Поданою  касаційною скаргою позивач (Товариство)  просить  Вищий
господарський  суд  України рішення  місцевого  суду  в  частині
відмови  в позові до АППБ “Аваль” скасувати і стягнути з  нього,
як  з  першого відповідача, 394286 грн. — суму збитків. Скаржник
стверджує,  що банківська установа, в силу вимог п. 8 Інструкції
№  7  “Про  безготівкові  розрахунки в господарському  обороті”,
затвердженої  постановою Правління НБУ № 204  від  02.08.96,  не
вправі   була  проводити  розрахункові  операції  за   платіжним
дорученням  №  12  від 13.02.98, оформленому з порушенням  вимог
наведеної   Інструкції.   Крім  того,  справа   розглянута   без
витребування  оригіналів  картки зразків  підписів  та  печатки,
спірного платіжного доручення, висновку експерта НДЕКЦ при  УМВС
України  у  Дніпропетровській області № 431  від  09.08.99,  чим
порушено вимоги ст. 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Колегія   суддів,   перевіривши   наявні   матеріали   (фактичні
обставини)  справи на предмет правильності їх  юридичної  оцінки
господарським  судом  Дніпропетровської  області  при  прийнятті
оскарженого  рішення та заслухавши присутніх  у  засіданні  суду
представників   сторін  дійшла  висновку,   що   воно   підлягає
скасуванню,  а  касаційна  скарга  —  частковому  задоволенню  з
наступних підстав.
 
20.60.97   АППБ  “Аваль”  в  особі  Дніпропетровської   обласної
дирекції та ТОВ “Асоціація “Нафтаспорт” уклали договір №  043-рк
на здійснення розрахунково-касового обслуговування.
 
16.02.98 ТОВ “Асоціація “Нафтаспорт” здало в обслуговуючий  банк
для   виконання  платіжне  доручення  №  12  від  13.02.98   для
перерахування  отримувачу — ПП “СВС” (другий відповідач)  394286
грн. за придбання векселя згідно угоди № 8 від 05.02.98.
 
Оскільки в платіжному дорученні платником вказано ВАТ “Асоціація
“Нафтоспорт”, а не ТОВ “Асоціація “Нафтаспорт”; у графі “Рахунок
одержувача”  замість чотирнадцятизначного номера  розрахункового
рахунку  вказаний восьмизначний номер; у графі  “Банк  платника”
замість  структурного відділення ДОД “(Дніпропетровська  обласна
дирекція)  АППБ “Аваль” вказано АППБ “Аваль” (головне управління
банку);  відтиск печатки на платіжному дорученні не є  відтиском
печатки  ТОВ “Асоціація “Нафтаспорт”, скаржник вважає,  що  Банк
був  зобов'язаний  повернути йому платіжне доручення  №  12  від
13.02.98 без перерахування вказаних у ньому коштів на рахунок ПП
"СВС”. Банк дотримується іншої думки і вважає, що це його право,
а  не обов'язок, що відповідає і вимогам розділу ІІ п. 2 пп. 2.3
договору  на  здійснення розрахунково-касового обслуговування  №
043-рк від 20.06.97.
 
Вирішуючи  спір,  місцевий суд неповно  з'ясував  обставини,  що
мають значення для справи, а його висновки, викладені у рішенні,
не   відповідають  обставинам  справи,  що  зумовлює  скасування
прийнятого ним рішення і направлення справи на новий розгляд для
всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому  процесі
всіх обставин справи.
 
Зокрема,  судом  не  з'ясовано суттєве питання  чи  виставлялось
платіжне  доручення № 12 від 13.02.98 в інтересах позивача  (ТОВ
“Асоціація  “Нафтаспорт”),  чи в інтересах  третьої  особи  і  з
корисними  (злочинними) намірами. Не витребувано докази  купівлі
позивачем (чи ВАТ “Асоціація “Нафтаспорт”) векселя у ПП “СВС”  і
укладенні  ними  про  це  угоди № 8 від  05.02.98,  що  могло  б
підтвердити цільове перерахування коштів і належною  особою.  Не
витребувано  від  правоохоронних  органів  і  суду  висновки  та
прийняте рішення у кримінальній справі з цього питання. Не  були
витребувані з метою їх правової оцінки оригінали картки  зразків
підписів  та  печатки  спірного платіжного доручення.  У  справі
відсутні достовірні докази фактичного зарахування коштів у  сумі
294286 грн. на рахунок ПП “СВС”, вказаний у платіжному дорученні
№  12 від 13.02.98. У матеріалах справи відсутні також необхідні
докази    щодо    ліквідації   Приватного   підприємства    СВС”
(затверджений  ліквідаційний  баланс,  виключення  з  державного
реєстру  тощо), по відношенню до якого припинено  провадження  у
справі.
 
Частиною  2  ст.  111-5  Господарського  процесуального  кодексу
України   ( 1798-12  ) (1798-12)
          передбачено,  що  касаційна  інстанція
використовує  процесуальні права суду першої інстанції  виключно
для  перевірки  юридичної оцінки обставин справи та  повноти  їх
встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
 
Касаційна інстанція вважає юридичну оцінку, дану місцевим  судом
позовним матеріалам такою, що не відповідає фактичним обставинам
та чинному законодавству.
 
Враховуючи  викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9—111-
11  Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.    Касаційну  скаргу Товариства з обмеженою  відповідальністю
“Асоціація “Нафтаспорт” задовольнити частково.
 
2.    Рішення господарського суду Дніпропетровської області  від
10.04—14.05.02 скасувати.
 
Справу   передати   на   новий   розгляд   господарському   суду
Дніпропетровської області.
 
Головуючий          В.Овечкін
 
Судді               Й.Мілевський
 
                    Є.Чернов