ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2002 Справа N 02-5/5-11/57(27/17)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.,
суддів: Рибака В.В.,
Уліцького А.М.
розглянувши Відділення держказначейства у
касаційні скарги м. Дніпродзержинську та ДПІ у
м. Дніпродзержинську
на постанову від 25.06.2002р. Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі № 02-5/5-11/57(27/17)
господарського Дніпропетровської області
суду
за позовом ТОВ “ДМК-трейдінг”
до Відділення держказначейства у
м. Дніпродзержинську
третя особа ДПІ у м. Дніпродзержинську
Про стягнення 1189643,74 грн.
за участю представників сторін
від позивача: Кураскіна Я.С., дов. від 18.02.2002р.
від відповідача: у засідання не прибули
від третьої особи: Голенко Є.А., дов. від 17.04.2002р.
№ 6046/10/100
від 17.04.2002р. (брав участь у засіданні
22.10.02р.)
Кохан В.М., дов. від 18.10.2002р.
№ 14588/10/100
Коваленко В.М., дов. від 31.07.2002р.
№ 11244/10/100
В С Т А Н О В И В:
13.02.2002р. позивач звернувся до господарського суду
Дніпропетровської області з позовом до Відділення
Держказначейства України м. Дніпродзержинська та до ДПІ
м. Дніпродзержинська – 3-ої особи на боці відповідача про
стягнення заборгованості по невідшкодованому податку на додану
вартість за жовтень місяць 2001р. у сумі 1168195,00грн. і
стягнення процентів за несвоєчасне відшкодування у сумі
21448,74грн.
Позов мотивовано п.п. 7.7.3 ст. 7, п. 8.1. ст. 8 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
виходячи
з перерахування зазначеного податку контрагенту по договору у
відповідності з поданою податковою декларацією за жовтень місяць
2001р. і несплатою відповідачем відшкодування.
Відповідач та 3-я особа позов не визнали посилаючись на чинне
законодавство, яке визначає процедуру відшкодування, і
відсутність коштів для здійснення відшкодування.
Рішенням від 18-22.04.2002р. господарський суд Дніпропетровської
області \суддя Татарчук В.О.\ позов задовольнив, визнаючи
встановленою заборгованість держави по відшкодуванню ПДВ перед
позивачем у відповідності з п.п. 7.7.1., 7.7., 7.7.3 ст. 7
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Постановою апеляційної інстанції від 25.06.2002р. \колегія
суддів у складі Євстигнеєва О.С. - головуючий, суддів: Тищик
І.В., Чимбар Л.О.\ рішення залишено без зміни погоджуючись з
висновками викладеними судом першої інстанції по справі.
У касаційних скаргах ставиться вимога про скасування рішення і
постанови з їх невідповідності чинному законодавству.
Зокрема, посилаючись на п.п. 7.7., 7.7.3, 7.4.1 ст. 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, на думку
скаржників, не прийнято до уваги при розгляді справи відсутність
надмірної сплати податку за наявності податкового кредиту за
придбану металопродукцію у контрагента, а також не урахування
підзаконних актів при регулюванні спірних відносин.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги та заперечення, матеріали справи, Вищий
господарський суд України оголосив перерву у розгляді справи з
22.10.2002р. до 29.10.2002р. Про час і місце засідання у справі
сторони повідомлені.
Продовживши 29.10.2002р. засідання та дослідивши доводи
касаційної скарги, матеріали справи Вищий господарський суд
України задовольняє касаційну скаргу виходячи з наступних
підстав.
Встановлені у справі обставини свідчать про наявність у
податковій декларації за жовтень місяць 2001р. суми ПДВ, яка
підлгає відшкодуванню, - 1168195грн. Одночасно у цій декларації
зазначена сума 1004900грн., що підлягає бюджетному
відшкодуванню, та 163295 грн. експортного відшкодування.
Відносини по відшкодуванню з Бюджету України платнику податку
визначені у наступних нормах Закону України „Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
: п. 1.16-18 ст. 1 - податкове
зобов'язання - загальна сума податку, одержана(нарахована)
платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена
згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник
податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного
періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Бюджетне
відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з
бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках,
визначених цим Законом; п. 7.4.1 ст. 7 визначає, що суми
податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з
бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів
(робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового
кредиту звітного періоду. Сплата податку провадиться не пізніше
двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом;
п.п. 7.7.2, 7.7.3 ст. 7 визначають, що у строки, передбачені
законом для відповідного податкового періоду, платник податку
подає органу державної податкової служби за місцем свого
знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло
у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні, а у разі коли за
результатами звітного періоду сума, визначена згідно з
підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума
підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету
України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової
декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума
бюджетного відшкодування може бути повністю або частково
зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення
платника податку відображається в податковій декларації.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних
грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в
установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі
казначейського чека, який приймається до негайної оплати
(погашення) будь-якими банківськими установами. Правила випуску,
обігу та погашення казначейських чеків встановлюються
законодавством.
Здійснення відшкодування шляхом зменшення платежів по інших
податках, зборах (обов'язкових платежах) не дозволяється. Суми,
не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому
пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму
бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120
відсотків від облікової ставки Національного банку України,
встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії,
включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який
момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до
суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до
відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному
відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Для підприємств гірничо-металургійного комплексу, які беруть
участь в економічному експерименті, що проводиться з 1.07.1999
року до 1.01.2002 року, у разі, коли за результатами звітного
періоду сума податку на додану вартість, визначена як різниця
між загальною сумою податкових зобов'язань та сумою податкового
кредиту за будь-якими операціями з купівлі-продажу товарів
(робіт, послуг), має від'ємне значення, така сума підлягає
відшкодуванню з Державного бюджету України платнику податку
протягом місяця, що настає після подання податкової декларації.
Підставою для отримання відшкодування є податкова декларація.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних
грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в
установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі
казначейського векселя на суму відшкодування з бюджету.
Одночасно п. 7.7.5 ст. 7 встановлено, що суми податку на
додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та
використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування
податку на додану вартість згідно з цим Законом. За умови
повного розрахунку щодо бюджетного відшкодування податку на
додану вартість з платником податку відповідно до цього Закону
доходи, які надходитимуть до Державного бюджету України від
сплати податку на додану вартість, використовуються у порядку,
визначеному бюджетним законодавством. У випадку коли сума
бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного
періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована
бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються
доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства
зараховуються до Державного бюджету України.
Експортне відшкодування передбачено п. 8.1 ст. 8, згідно якої
платник податку, який здійснює операції з вивезення
(пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території
України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування
за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого
відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого
розрахунку. Зазначений розрахунок подається разом із такими
документами:
а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення
(експортування) товарів за межі митної території України,
відповідно до митного законодавства, або актом (іншим
документом), який засвідчує передання права власності на роботи
(послуги), призначені для їх споживання за межами митної
території України;
б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про
перерахування платником податку коштів на користь іншого
платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з
урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а
при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених
(імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною
декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для
їх вільного використання на митній території України.
П. 8.2. ст. 8 передбачає, що для визначення суми експортного
відшкодування згідно з пунктом 8.4 цієї статті до складу
податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені
платником податку - експортером коштами у складі ціни придбаних
товарів (робіт, послуг), у інших платників податку -
постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких
відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає
амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та
закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування,
включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких
товарів (робіт, послуг) - суми податку, сплачені у такий самий
період до бюджету у зв'язку із таким ввезенням (імпортуванням)
або визначені у податковому векселі, виданому протягом такого
місяця згідно з пунктом 11.5 статті 11 цього Закону, але не
погашеному до дня подання такого розрахунку.
Згідно п. 8.7 ст. 8 у разі коли платник податку має непогашену
заборгованість з податку на додану вартість минулих податкових
періодів або непогашений податковий вексель, виданий відповідно
до пункту 11.5 статті 11 цього Закону, сума експортного
відшкодування або її частина направляються на погашення такої
заборгованості або зараховуються у рахунок погашення такого
векселя. За добровільним рішенням платника податку сума
експортного відшкодування може бути повністю або частково
зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших
податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до
Державного бюджету України. Про таке рішення платник податку
зазначає у декларації.
Здійснюючи розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції
не досліджені обставини, на які послалися відповідач та 3-я
особа, щодо наявності у позивача податкового кредита,
кредиторської заборгованості та надмірної або фактичної сплати
податку та дані податкової декларації, що є порушенням ст. 43,
п. 5 ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Неповне з’ясування обставин у справі стало підставою для
ухвалення рішення та постанови невідповідних приписам чинного
законодавства, що вимагає їх скасування та направлення справи на
новий розгляд для встановлення усіх обставин і прийняття
законного рішення.
Керуючись ст. . ст. . 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-10,
111-11, 121-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційні скарги задовольнити.
2.Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
18-22.04.2002р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду України від 25.06.2002р. у справі № 27\17
скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
3. Дію ухвали Вищого господарського суду України від
26.09.2002р. у справі № 27\17 припинити.
Головуючий Н.Кочерова.
Судді В. Рибак.
А. Уліцький.