ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
17.10.2002                                   	  Справа N 4/178
                              Київ
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого                  Добролюбової Т.В.
суддів                       Дроботової Т.Б., Ткаченко Н.Г.
за   участю   представників  Позивача Віденко С.О. д. № 126
сторін котрі                 Представник    відповідача    не
розглянувши у відкритому     з’явився, попереджений належно.
судовому  засіданні  в   м.  Державної  податкової  інспекції
Києві                        у   м.  Свердловську  Луганської
касаційну скаргу             області
на постанову                 від 17.07.2002
Донецького апеляційного      Господарського суду
за позовом                   Спільного     підприємства     з
                             іспанським            інвестором
                             “Інтерсплав” м. Свердловськ
до                           Державної  податкової  інспекції
                             у   м.  Свердловську  Луганської
                             області
                             Відділення            державного
                             казначейства у м. Свердловську
 
про   стягнення з бюджету 33004,81 грн. процентів, нарахованих на
суму бюджетної заборгованості з ПДВ
 
Спільним  підприємством з іспанським інвестором  “Інтерсплав”  у
травні 2002 заявлений позов до Державної податкової інспекції  у
м.  Свердловську Луганської області про відшкодування з  бюджету
33004,81   грн.   процентів,  нарахованих  на   суму   бюджетної
заборгованості  з  ПДВ.  Позовні  вимоги  обґрунтовані  тим,  що
рішенням Господарського суду Луганської області від 8.01.2002  у
справі  №  6/538  встановлено право позивача на відшкодування  з
бюджету 993465,11 грн. податку на додану вартість з нарахуванням
14207,91 грн. процентів на суму бюджетної заборгованості  з  ПДВ
згідно  даних  податкових декларацій з ПДВ за вересень  2001року
станом  на 21.12.2001. Проте фактичне відшкодування відбулося  з
затримкою  у  112  днів  тому за час  затримки  відшкодування  з
22.12.2001 до 12.03.2002 нараховано 33004,81 грн процентів,  які
відповідно  до приписів підпункту 7.7.3 статті 7 Закону  України
“Про  податок  на  додану  вартість” ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          підлягають
стягненню з державного бюджету.
 
Рішенням  Господарського суду Луганської області від  28.05.2002
року, що прийняте суддею Рябцевою О.В. позовні вимоги задоволені
в  повному обсязі. Резолютивною частиною відшкодовано позивачеві
з  бюджету  33004,81 грн. процентів за несвоєчасне відшкодування
податку  на додану вартість за вересень 2001 року. Рішення  суду
мотивоване  доведеністю матеріалами справи факту існування  суми
бюджетної  заборгованості з ПДВ у спірний  період  та  приписами
підпункту  7.7.3 статті 7 Закону України “Про податок на  додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , згідно яких нараховуються проценти.
 
Донецький  Апеляційний господарський суд  у  складі  головуючого
Колядко Т.М. та суддів Гуреєва Ю.М. і Скакун О.А. постановою від
17.07.2002  року рішення Господарського суду Луганської  області
частково змінив, виключивши з резолютивної частини пункт 4, яким
було  відмовлено  у  задоволенні позову  до  відділу  Державного
казначейства  у м. Свердловську. Постанова суду  у  цій  частині
мотивована  помилковістю висновку, викладеному у  рішенні,  щодо
незадоволення    позову   через   відсутність    вини    відділу
держказначейства  у  несвоєчасному  відшкодуванні  процентів.  В
іншій частині рішення суду залишене без змін з тих же підстав, а
апеляційна скаргу ДПІ у м. Свердловську без задоволення.
 
Державна   податкова  інспекція  у  м.  Свердловську  Луганської
області    вважає,   що   рішення   і   постанова   апеляційного
господарського  суду прийняті з порушенням матеріального  права.
Просить  Вищий  господарський  суд  України  здійснити  перегляд
матеріалів  справи  у касаційному порядку, скасувати  рішення  і
постанову  у  справі і відмовити позивачеві у  задоволенні  його
позовних вимог.
 
Податкова служба посилається на помилкове застосування у рішенні
та постанові Господарського суду приписів підпункту 7.7.3 статті
7 Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,
норми  якого  визначають  право платника  податку  на  стягнення
бюджетної  заборгованості  з  податку  на  додану  вартість   та
процентів,  нарахованих  на  суму  бюджетної  заборгованості   у
розмірі  120  %  від  облікової ставки НБУ.  Державна  податкова
інспекція  наголошує  на приписах пункту  8.1  статті  8  Закону
України  “Про  податок на додану вартість” ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
        ,  яким
передбачено, що платник податку, який здійснює операції з вивозу
товарів  за  межі  митної території України та подає  розрахунок
експертного   відшкодування,  має  право  на  отримання   такого
відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання  такого
розрахунку.
 
При  цьому  заявник  обґрунтовує  касаційну  скаргу  положеннями
пункту  6.3  Порядку відшкодування податку на  додану  вартість,
яким  визначено,  що  проценти на суму бюджетної  заборгованості
нараховуються після повного перерахування коштів  з  бюджету.  У
зв'язку з недостатністю коштів Державного бюджету, відшкодування
процентів  не  проводилось,  і відповідно  по  мірі  надходження
коштів  ДПІ  у  м.  Свердловську надає висновок  для  подальшого
відшкодування.
 
Відділенням   державного  казначейства  у   місті   Свердловську
постанова  апеляційного суду не оскаржена, відзив  на  касаційну
скаргу не надісланий.
 
Вищий   Господарський  суд  України  заслухавши  доповідь  судді
Добролюбової  Т.В., дослідивши матеріали справи  та  розглянувши
доводи касаційної скарги, визнає касаційну скаргу такою,  що  не
підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Під  час розгляду справи, господарським судом Луганської області
з’ясовано   та  підтверджено  під  час  здійснення  апеляційного
провадження,  що  внаслідок  поданої  до  Державної   податкової
інспекції  у  м.  Свердловську декларації з  податку  на  додану
вартість   за   вересень  2001  року  водночас  з   розрахунком,
позивачеві  підлягає відшкодування ПДВ загалом на  суму  1220824
грн.
 
Господарським   судом   Луганської   області   встановлено,   що
розрахована  позивачем сума процентів за період з 22.12.2001  по
12.03.2002   не   була  відшкодована  відповідачем,   а   розмір
нарахувань підтверджений актом звірки від 15.03.2002.
 
Особливості  оподаткування  операцій з  вивезення  (пересилання)
товарів   (робіт,  послуг)  за  межі  митної  території  України
визначені  статтею  8  Закону України  “Про  податок  на  додану
вартість”  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
        . Приписами підпункту  8.1.  статті  8
названого  Закону  передбачено  право  платника  податку,   який
здійснює   згадані   експортні  операції  і   подає   розрахунки
експортного відшкодування за наслідками податкового  місяця,  на
отримання такого відшкодування.
 
Відповідно до вимог підпункту 8.6. статті 8 Закону України  “Про
податок   на   додану   вартість”  ( 168/97-ВР   ) (168/97-ВР)
           експортне
відшкодування надається протягом 30 календарних днів,  наступних
за днем подання розрахунку експортного відшкодування.
 
У підпункті 7.7.3 статті 7 Закону України “Про податок на додану
вартість”  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         передбачено, що підставою для отримання
відшкодування  є  дані тільки податкової декларації  за  звітний
період.
 
Згідно  частини 5 підпункту 7.7.3. статті 7 Закону України  “Про
податок  на  додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         суми не відшкодовані
платнику   податку   протягом  визначеного  строку,   вважаються
бюджетною заборгованістю, на яку нараховуються проценти на рівні
120 відсотків облікової ставки НБУ.
 
Довід  заявника  про  те,  що у зв'язку з  недостатністю  коштів
Державного  бюджету, відшкодування процентів не  проводилось,  і
відповідно  до  мірі надходження коштів ДПІ  у  м.  Свердловську
надає   висновок   для  подальшого  відшкодування.,   визнається
непереконливими,  оскільки  визначне  підпунктом  8.1  статті  8
Закону  України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
        
право платника податку на отримання бюджетного відшкодування  не
залежить  від  наявності  коштів державного  бюджету,  за  умови
правомірності заявлених до відшкодування сум податку.
 
Висновки  Донецького апеляційного господарського  суду  у  даній
справі стосовно правомірності заявлених позивачем сум процентів,
нарахованих  на  суму  бюджетної заборгованості  ґрунтуються  на
приписах підпункту 7.7.3 статті 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         і визнаються правомірними.
 
З  урахуванням викладеного, переглянута постанова господарського
суду   відповідає  приписам  чинного  законодавства,  а   відтак
відсутні  правові  підстави  для задоволення  касаційної  скарги
Державної податкової інспекції. З огляду на зазначене, керуючись
статтями   108,   111-5,  111-7,  111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову  Донецького  апеляційного  господарського   суду   від
17.07.у  справі  №  4/178 залишити без змін, а касаційну  скаргу
Державної   податкової   інспекції   у   м.   Свердловську   без
задоволення.
 
Головуючий     Т.Добролюбова
 
Судді          Т.Дроботова
 
               Н.Ткаченко