ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.10.2002 Справа N 188-12-204
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т..Добролюбової - головуючого
Т.Дроботової
Н.Ткаченко
за участю представників:
позивача Дралова А.Ю. - дов. від 30.04.02р.
Захарчук Ю.В.- директор
відповідача Миколенко В.Л. – дов. від
02.01.02р.
розглянувши у відкритому Товариства з обмеженою
судовому засіданні відповідальністю “Пневматик”
касаційну скаргу
на рішення від 26.06.2002 р. господарського
суду Вінницької області
у справі № 188/12-204
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю “Пневматик”
до Державної податкової інспекції у м.
Вінниця
про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень Державної
податкової інспекції у м. Вінниця
від 23.04.2002 р. № 0001022350/0 і
від 21.05.2002 р №
0001022350а/0/5158 та стягнення
інших судових витрат, пов’язаних з
розглядом справи у розмірі 7700
грн.
В С Т А Н О В И В:
Товариством з обмеженою відповідальністю до господарського суду
Вінницької області був заявлений позов про визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у
м. Вінниця від 23.04.2002р. № 0001022350/0 і від 21.05.2002 р. №
0001022350а/0/5158 щодо визначення суми податкового зобов’язання
за платежем –“пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної
діяльності” у розмірі 267394 грн., на підставі статті 4 Закону
України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
. Крім того заявлені вимоги про стягнення витрат з
відповідача у розмірі 7700 грн., пов’язаних з поданням позову та
оплатою послуг консультації з економіко-правових питань і участі
в процесі представника ТОВ “Аудиторської фірми ”Дебет-Кредит
Аудит Вінниця”.
Підставою для прийняття оспорюваних рішень став акт про
результати перевірки дотримання вимог валютного законодавства
України ТОВ “Пневматик” від 16.04.2002р. № 22/23-511 за період з
01.04.2001р. по 01.03.2002р.
Під час перевірки було встановлено порушення ТОВ “Пневматик”
вимог статті 1 Закону України “Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, а саме наявність
простроченої дебіторської заборгованості по розрахункам із
нерезидентом –Мінським тракторним заводом (Білорусь) по
контракту № 245/5-83 від 14.11.2000р. у сумі 1696476,31 грн.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.06.2002р.
(суддя М.Кожухар) позовні вимоги задоволені частково, а саме
визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.
Вінниці від 21.05.2002р. № 0001022350а/0/5158 та стягнуто на
користь ТОВ “Пневматик” 42,50грн. витрат на держмито та 59 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовлено, зокрема, з посиланням на те, що
прийняте ДПІ податкове повідомлення –рішення № 0001022350/0 від
23.04.2002р. є обґрунтованим і повністю відповідає вимогам
Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
на підставі встановлених в порядку
судового провадження обставин.
Вимога позивача щодо відшкодування витрат на оплату юридичних
послуг та участі в процесі представника ТОВ “Аудиторська фірма
“Дебет-Кредит Аудит Вінниця” відповідно до договору доручення на
ведення справ в господарському суді від 25.04.02р. судом
відхилена на підставі відсутності у представника позивача
посвідчення адвоката.
Крім того, приймаючи рішення суд прийшов до висновку, що надані
консультаційні та інші послуги згідно договору доручення на
ведення справ в господарському суді від 25.04.2002р. та актів
прийому - передачі послуг від 24.05.2002р. не стосуються
податкового повідомлення-рішення № 0001022350а/0/5158 від
21.05.2002 р. до якого винесено рішення про задоволення позову.
ТОВ “Пневматик” подало до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу на рішення господарського суду Вінницької
області, в якій просить рішення у справі в частині відмові у
позові скасувати.Позовні вимоги задовольнити повністю, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом
норм матеріального та процесуального права.
При цьому ТОВ “Пневматик” обґрунтовує касаційну скаргу тим, що
господарський суд Вінницької області при винесенні рішення
неправильно застосував норми матеріального та процесуального
права, а саме:
- Закону України “ Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, яким не регулюється порядок
здійснення розрахунків в національній валюті України;
- Указу Президента України “Про запровадження режиму жорстокого
обмеження бюджетних видатків та інших витрат, заходи щодо
забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання
фінансової кризі”, яким не встановлена і не може встановлюватись
відповідальність за порушення в сфері зовнішньоекономічної
діяльності;
- частини 5 статті 4 Закону України “Про зовнішньоекономічну
діяльність” ( 959-12 ) (959-12)
, в якій визначені “Види
зовнішньоекономічної діяльності” і не передбачено право
податкової інспекції стягувати пеню за наслідками документальних
перевірок.
ТОВ “Пневматик” у касаційній скарзі посилається на те, що
відповідальність у вигляді пені за порушення в сфері
зовнішньоекономічної діяльності була застосована до нього при
відсутності складу правопорушення, оскільки судом першої
інстанції не була підтверджена неправомірність припинення
зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з
підписанням протоколів погашення взаємних зобов’язань між
позивачем та ВО “МТЗ”. Таким чином, судом була застосована норма
статті 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
при відсутності заборгованості
ВО “МТЗ” по експортному контракту від 14.11.2000року № 245/5-83
на суму припинених зобов’язань в гривнях України.
Крім того, ТОВ “Пневматик” вважає висновок суду щодо
відшкодування витрат на оплату юридичних послуг суб’єкта
господарювання, представник якого не є адвокатом помилковим та
таким, що не відповідає вимогам статей 28 і 44 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а також рішенню
Конституційного суду України від 16.11.2000р.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутніх
в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні
господарського суду Вінницької області від 26.06.2002р., колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським
судом Дніпропетровської області при розгляді справи, між ТОВ
“Пневматик” (позивачем у справі) та Виробничим об’єднанням “
Мінський тракторний завод” м. Мінськ, Республіка Білорусь (далі
ВО”МТЗ”) були укладені зовнішньоекономічні контракти №
245/5- 83 від 14.11.2000р. ( за яким ТОВ “Пневматик” є продавцем
комплектуючих до тракторів “МТЗ”) та № 112/0023609/20342-05 від
27.11.2000 р. ( за яким ТОВ “Пневматик” є покупцем тракторів
“МТЗ”).
Розрахунок між сторонами відповідно до умов контрактів
встановлено у валюті платежу - гривнях України, шляхом
безготівкового розрахунку через уповноважені банки.
В подальшому сторони прийшли до згоди про погашення взаємних
зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, які
виникли за вказаними контрактами з підписанням протоколів
погашення взаємних зобов’язань № 1 від 17.01.2002р., № 2 від
04.02.2002р., № 3 від 14.02.2002р., № 4 від 22.02.2002р., № 5
від 19.03.2002р.
Зміни щодо порядку розрахунків до вказаних контрактів сторонами
не вносились, належні докази зняття банком з контролю вказаної
експертної операції резидента до матеріалів справи не
надавались.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вищезазначені
протоколи про погашення взаємних зобов’язань, як підставу для
звільнення резидента від відповідальності, встановленої Законом
України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
до уваги не прийняв, виходячи з того, що на
правовідносини, які виникають внаслідок застосування податковими
органами до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності санкцій у
вигляді пені за порушення термінів зарахування виручки в
іноземній валюті, норми цивільного та приватного права не
розповсюджуються, крім того відповідно до положень Закону
України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
обов’язок резидента сплатити пеню і право органів
податкової служби її нарахувати в разі порушення термінів
зарахування валютної виручки не ставиться в залежність від будь-
яких причин, з яких валюта не надійшла до України.
Касаційна інстанція вважає, що такий висновок суду ґрунтується
на вірному витлумаченні положень вказаного Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
та правильному застосуванні норм матеріального права.
Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні
суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних
операцій встановлено Законом України “Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті “ ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
з внесеними
змінами та доповненнями.
Статтею 17 Указу Президента України “Про запровадження режиму
жорстокого обмеження бюджетних видатків та інших державних
витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету
і запобігання фінансової кризі” визначено, що розрахунки у
валюті України за експортно-імпортними операціями здійснюється
резидентами України в порядку, передбаченому для розрахунків в
іноземній валюті Законом України “Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
.
Відповідно до статті 1 вищезазначеного Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
зокрема передбачено, що виручка резидентів в іноземній валюті
підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених
банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в
контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного
оформлення (виписки виїзної вантажної митної декларації)
продукції, що експортується.
Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії
Національного банку України.
Національним банком України встановлено порядок здійснення
уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами
встановлених законодавством строків розрахунків за експортними,
імпортними та лізинговими операціями і отримання резидентами
індивідуальних ліцензій Національного банку України на
перевищення цих строків, викладений в Інструкції про порядок
здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними,
імпортними та лізинговими операціями, затверджений постановою
Правління НБУ від 24.03.1999р. № 136 ( z0338-99 ) (z0338-99)
, яка
зареєстрована в Мінюсті України 28.05.1999р. № 338/3631.
Підпунктом 2.3 пункту 2 зазначеної Інструкції встановлено, що
банк знімає експортну операцію резидента з контролю після
зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок
останнього, як це передбачено підпунктом 2.1 пункту 2 цієї
Інструкції ( z0338-99 ) (z0338-99)
.
Статтею 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
чітко встановлені санкції за
порушення резидентами термінів зарахування на валютний рахунок
резидента в уповноваженому банку,а саме стягнення пені за кожний
день прострочення в розмірі 0,3 відсотка від суми не отриманої
виручки в іноземній валюті.
При цьому вказаний Закон ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
не визначає умов, за яких
не отримана виручка не вважатиметься порушенням вимог цього
Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
і не ставить стягнення пені за порушення
встановлених термінів зарахування виручки резидентів в іноземній
валюті на їх валютні рахунки в уповноважених банках у залежність
від причин, з яких терміни порушено.
Підставою для застосування визначених цим Законом ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
санкцій є лише факт порушення терміну відповідного зарахування
виручки в іноземній валюті.
Відповідно до статті 4 зазначеного Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
право за
наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з
резидентів пеню, передбачену цією статтею покладено на державні
податкові інспекції.
Зважаючи на викладене, господарським судом Вінницької області
дана правильна юридична оцінка обставин справи, внаслідок чого
правомірно зроблено висновок про обґрунтованість прийнятого ДПІ
у м. Вінниці податкового повідомлення-рішення від 23.04.2002р. №
0001022350/0 щодо стягнення пені за порушення у сфері
зовнішньоекономічної діяльності.
Касаційна інстанція вважає, не переконливими доводи ТОВ
“Пневматик” стосовно застосування судом вимог статті 4 Закону
України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
при відсутності заборгованості ВО”МТЗ” по
експортному контракту від 14.11.2000р. № 245/5-83 на суму
припинених зобов’язань в гривнях України, оскільки вказане не
має належним чином оформленого підтвердження.
Крім того, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що
статтею 2 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що
до податкових і бюджетних відносин цей Кодекс ( 435-15 ) (435-15)
не
застосовується. З огляду на це, відносини, що виникають
внаслідок застосування податковими органами пені до суб’єктів
зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків зарахування
валютної виручки в іноземній валюті, не регулюються цивільним
законодавством.
Щодо судових витрат,то їх розподіл зроблено судом повністю
відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Вінницької області від 26.06.2002р.
у справі № 188/12-204 залишити без зміни, а касаційну скаргу ТОВ
”Пневматик” – без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
С у д д і Т. Дроботова
Н. Ткаченко