ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.10.2002 Справа N 02-5/5-11/П42(Д28/92)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого – судді Чупруна В.Д.,
суддів : Грека Б.М. – (доповідача у
справі),
Ткаченко Н.Г.,
розглянувши у відкритому Державної податкової
судовому засіданні касаційну адміністрації у
скаргу Дніпропетровській області
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від
27.08.2002
у справі № Д 28/92
Господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Державної податкової
адміністрації у
Дніпропетровській області
до відповідачів: - Приватного підприємства
“Техномаш”;
- Товариства з обмеженою
відповідальністю “Альфа-Мікас”
про визнання угоди недійсною
в судовому засіданні взяли участь представники від :
позивача - Коломенський А.В. за дов. від 16.10.2002
відповідача - Голенко Є.А. за дов. від 03.01.2002 № 63/10/10-
022
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
11.06. – 19.06. – 27.06.2002 у справі № Д
(28/92) відмовлено ДПА у Дніпропетровській області в позові
про визнання угоди недійсною та стягнення в доход держави коштів,
одержаних без установлених законом підстав.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
27.08.2002 ( головуючий – суддя: Євстигнеєв О.С., судді: Чимбар
Л.О., Панова І.Ю.) клопотання ДПА у Дніпропетровській області
про відновлення пропущеного процесуального строку судом
відхилене, а матеріали апеляційної скарги повернуто судом без
розгляду відповідно до ст.ст. 53, 97 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погоджуючись з ухвалою апеляційного господарського суду, ДПА
у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій
просить ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 27.08.2002 – скасувати, а також відновити пропущений
процесуальний строк для подання апеляційної скарги.
В обґрунтування касаційної скарги ДПА у Дніпропетровській
області посилається на те, що апеляційним судом порушено норми
процесуального права ст.ст. 53, 93 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши представників від відповідача, які підтримали
касаційну скаргу та заперечення представників від позивача,
проаналізувавши правильність застосування апеляційним
господарським судом норм процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського сулу України,
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
27.08.2002 клопотання ДПА у Дніпропетровській області про
відновлення пропущеного процесуального строку судом відхилене, а
матеріали апеляційної скарги повернуто судом без розгляду
відповідно до ст.ст. 53, 97 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
з мотивів того, що скаргу подано з
порушенням 10-ти денного строку передбаченого ч. 1 ст. 93
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки в підтвердження доводів, викладених у клопотанні про
відновлення пропущеного процесуального строку, позивач не надав
належних доказів щодо поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга подається протягом десяти
днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у
разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та
резолютивну частину рішення, - з дня підписання рішення,
оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення
підписано 08.07.2002.
Виходячи доводів, викладених у матеріалах касаційної скарги
вбачається, що апеляційну скаргу подано позивачем 25.07.2002,
оскільки зазначене судове рішення отримано ДПА у
Дніпропетровській області лише 17.07.2002.
В силу приписів ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
за заявою сторони, прокурора чи з
своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску
встановленого законом процесуального строку поважною і відновити
пропущений строк.
Виносячи оскаржувану ухвалу, апеляційний господарський суд
виходив з того, що належних доказів, а саме: поштового конверту
з відбитком поштового штемпеля з датою, ДПА у Дніпропетровській
області подано не було, при цьому копія реєстраційної картки
вхідного документу належним доказом судом не визнано.
З матеріалів касаційної скарги випливає, що поданий позивачем
доказ поважності пропуску процесуального строку (копія
реєстраційної картки вхідного документу) відповідає вимогам ч. 2
ст. 36 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, а тому доводи апеляційного суду щодо його
неналежності, з наведених вище обставин, не є обґрунтованими.
Крім того, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної
інстанції не дано правового аналізу через призму приписів
частини 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
відповідно, яких відновлення пропущеного
строку подання апеляційної скарги можливе протягом трьох місяців
з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Наведене свідчить про неправильне застосування апеляційним
господарським судом норм процесуального права при обчисленні
процесуального строку, а тому ухвала Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 27.08.2002 підлягає
скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 3
ст. 111-9, п. 1 ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,–
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у
Дніпропетровській області від 13.09.2002 № 15046/10/10-019 –
задовольнити.
2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 27.08.2002 у справі № 02-5/5-11/П42 (Д 28/92) – скасувати.
3. Справу № 02-5/5-11/П42 (Д 28/92) разом з матеріалами
апеляційної скарги передати до Дніпропетровського апеляційного
господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Головуючий – суддя В.Чупрун
Судді Б.Грек
Н.Ткаченко