ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2002 Справа N 1/61-о
Вищий господарський суд України у складі: судді Москаленка В.С.
– головуючий, суддів Джуня В.В. і Селіваненка В.П. ,
розглянувши касаційну скаргу державної податкової інспекції у
м. Херсоні (далі - ДПІ у м. Херсоні)
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
09.07.2002
зі справи № 1/61-“о”
за позовом відкритого акціонерного товариства “Херсонський
комбінат хлібопродуктів”, м. Херсон (далі – ВАТ “Херсонський
комбінат хлібопродуктів”)
до ДПІ у м. Херсоні
про визнання недійсним рішення від 28.10.2000 №
197-26-2-2-00952367
(представники сторін, повідомлених у встановленому законом
порядку про час і місце розгляду касаційної скарги, у судове
засідання не з’явилися),
В С Т А Н О В И В:
Рішенням арбітражного суду Херсонської області від 08.12.2000
(суддя Губіна І.В.), залишеним без зміни постановою голови
названого суду Литвинової Г.П. від 11.06.2001 та постановою
Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.2002,
прийнятою колегією суддів у складі: Мацюри П. Ф. – головуючого,
суддів Лашин В.В. і Тофан В.М., задоволено позов ВАТ
“Херсонський комбінат хлібопродуктів” до ДПІ у м. Херсоні:
визнано недійсним рішення ДПІ у м. Херсоні від 25.10.2000
№ 197-26-2-2-00952367 про донарахування сум податків та інших
обов'язкових платежів до бюджету і стягнення фінансових санкцій
та пені з ВАТ “Херсонський комбінат хлібопродуктів”. Прийняті
судові акти мотивовано тим, що у проведенні перевірки посадовими
особами ДПІ у м. Херсоні досліджено не усі документи, пов'язані
з обчисленням і сплатою податків та інших платежів; матеріали
зазначеної перевірки, що стали підставою для прийняття
оспорюваного рішення, не відповідають фактичним обставинам; ДПІ
у м. Херсоні допущено порушення вимог нормативно-правових актів,
що призвело до прийняття нею неправильного рішення.
ДПІ у м. Херсоні подано касаційну скаргу на постанову зі справи,
у якій вона просить скасувати цю постанову та попередні судові
акти у справі щодо визнання недійсним оспорюваного рішення ДПІ у
м. Херсоні в частині донарахування податку на додану вартість у
сумі 220192 грн., у позові в цій частині відмовити. В іншій
частині ДПІ у м. Херсоні прийняті зі справи судові акти не
оскаржує.
Зазначена сума 220192 грн. становить донарахований ДПІ у
м. Херсоні податок на додану вартість з операції із ввезення ВАТ
“Херсонський комбінат хлібопродуктів” на митну територію України
тракторів моделі 8300 “Джон Дір», одержаних згідно з контрактом
№ 1359/К/99-87 від фірми “W.J. Grain, LTD» (Угорщина). Не
погоджуючись з постановою зі справи у цій частині, ДПІ у
м. Херсоні вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій
здійснили неправильну правову оцінку положень названого
контракту, зокрема, застосувавши щодо нього приписи розділу 25
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(“Майновий найом”), а у
зв'язку з цим також неправильно застосували у розгляді справи
норми інших актів законодавства – Законів України “Про лізинг»,
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
тощо, у тому
числі нормативно-правових актів Державної митної служби України.
ВАТ “Херсонський комбінат хлібопродуктів” у відзиві на касаційну
скаргу заперечує викладені в ній доводи, вважаючи, що контракт
№ 1359/К/99-87 укладено на передачу тракторів у “безоплатне
користування», яке передбачено статтями 324-331 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, у зв'язку з чим відповідно до
законодавства, у тому числі чинних на час існування спірних
правовідносин нормативно-правових актів Державної митної служби
України, воно не повинно було сплачувати податок на додану
вартість з відповідної операції. Водночас ДПІ у м. Херсоні
робить наголос на тому, що цей контракт укладався на умовах
оперативної оренди (міжнародного лізингу), і відтак здійснені на
його підставі господарські операції підпадають під дію Законів
України “Про лізинг” і “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, відповідно до яких операції з ввезення
(пересилання) майна за договорами лізингу є об'єктом
оподаткування названим податком.
За такого суперечливого тлумачення положень контракту
№ 1359/К/99-87 вимагає ретельного дослідження питання про його
правову природу.
Це питання є визначальним для правильного вирішення даного
спору. Проте у матеріалах справи відсутні оригінал чи належно
завірена копія згаданого контракту, що не дає можливості
стверджувати про встановлення судовими інстанціями у справі
змісту і правової природи зазначеного контракту.
Касаційна ж інстанція згідно із статтею 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не має права збирати
(а отже, й витребувати від сторін) нові докази.
Згідно із статтею 47 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
судове рішення приймається за результатами
обговорення усіх обставин справи, а стаття 43 названого Кодексу
передбачає всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому
процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
На порушення цих приписів судом апеляційної інстанції не
обговорено і не надано оцінки наявному у матеріалах справи
висновку № 263/264/265 проведеної Одеським науково-дослідним
інститутом судових експертиз судової експертизи по кримінальній
справі, за яким, зокрема, підтверджується донарахування ВАТ
“Херсонський комбінат хлібопродуктів” податку на додану вартість
у сумі 220192 грн.
У зв'язку з наведеним слід дійти висновку про неповне
встановлення судовими інстанціями тих обставин, що входять до
предмету доказування у цій справі. За таких умов відсутні
підстави для висновку щодо правильного застосування норм
матеріального права.
З огляду на викладене прийняті у справі судові акти підлягають
скасуванню у частині, що стосується донарахування податку на
додану вартість у сумі 220192 грн., а справу слід передати на
новий розгляд до суду першої інстанції у тій же частині.
Під час нового розгляду справи необхідно витребувати у позивача
оригінал контракту № 1359/К/99-87 (належно завірену копію якого
долучити до справи) та здійснити його правову оцінку з
урахуванням доводів сторін і матеріалів справи у їх сукупності,
включаючи згаданий висновок судової експертизи.
Керуючись статтями 111-7-111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
09.07.2002, рішення арбітражного суду Херсонської області від
08.12.2000 та постанову голови арбітражного суду Херсонської
області від 11.06.2001 зі справи № 1/61-“о» скасувати у частині,
що стосується донарахування ДПІ у м. Херсоні відкритому
акціонерному товариству “Херсонський комбінат хлібопродуктів”
податку на додану вартість у сумі 220192 грн.
Справу передати на новий розгляд у тій же частині до
господарського суду Херсонської області.
Суддя В. Москаленко
Суддя В. Джунь
Суддя В. Селіваненко