ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
15.10.2002                                        Справа N 4/606
                               м. Київ
 
 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів             Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу закритого акціонерного
товариства “СтудіоДизайнСервіс”
на рішення від 16.01.2002 року господарського суду
   м. Києва та постанову від 25.06.2002 року Київського
    апеляційного господарського суду
у справі  № 4/606
за        ДКП по утриманню будинків, споруд та прибудинкової
позовом   території Печерського району м. Києва
до        закритого акціонерного товариства
          “СтудіоДизайнСервіс”
про       розірвання договору та виселення
 
                      В С Т А Н О В И В:                               
 
      Рішенням від 16.01.2002 року господарського суду м.  Києва
(суддя   І.Борисенко),  залишеним  без   змін   постановою   від
25.06.2002  року  Київського  апеляційного  господарського  суду
(судді  Д.Кривда,  В.Рябуха,  Л.Гольцова)  позов  задоволено   з
розірванням   договору  оренди  та  виселенням   відповідача   з
приміщення.           Закрите       акціонерне        товариство
“СтудіоДизайнСервіс”,  не  погоджуючись  з  судовими  актами   у
справі,  наполягає на касаційному їх перегляді  і  скасуванні  з
огляду на порушення місцевим і апеляційним господарськими судами
норм  матеріального права. На думку заявника  в  даному  випадку
спірні    правовідносини    мають    регулюватися    спеціальним
законодавством:  виникнення  у  власника  приватизованого  майна
права на оренду приміщень, в яких це майно розташоване, покладає
на власника приміщення обов’язок передати його в оренду на строк
не  менше як 10 років, а тому суди припустилися порушень  статей
4,  6,  41,  151,  154,  161  Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
        , статті 2 Закону України “Про приватизацію невеликих
державних підприємств (малу приватизацію)”.
 
Позивач  у відзиві заперечує проти доводів касаційної  скарги  і
вважає,  що  суди,  з’ясувавши обставини  справи  і  перевіривши
наявні  докази,  ухвалили  обґрунтовані  і  законні  рішення  та
постанову.
 
Заслухавши  пояснення  представників сторін  О.  Нестеренко,  М.
Науменко,  А.  Богомаза,  перевіривши правильність  застосування
господарським   судом   м.   Києва  та   Київським   апеляційним
господарським судом норм матеріального і процесуального права  у
вирішенні даного спору, і з урахуванням меж перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  колегія суддів  знаходить  за  необхідне
касаційну     скаргу    закритого    акціонерного     товариства
“СтудіоДизайнСервіс” залишити без задоволення з таких підстав.
 
Як  встановлено судами, цивільні права і обов’язки між сторонами
виникли   на   підставі  договору  оренди  нежилого  приміщення,
укладеного  сторонами 14.05.1999 року за рішенням від 14.05.1999
року  арбітражного суду м. Києва у справі № 17/219, і  підставою
позову є заборгованість орендатора з сплати орендної плати понад
трьох місяців.
 
Факти  систематичного  порушення відповідачем  умов  зазначеного
договору  в  частині дотримання термінів перерахування  грошових
сум на рахунок орендодавця та наявність боргу по орендній платі,
який  виник  у 2001 році, знайшли своє підтвердження  в  судових
засіданнях господарських судів.
 
За   змістом  статті   269  Цивільного  кодексу  Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
         та статті 26 “Про оренду державного та комунального
майна”  на  вимогу  однієї із сторін договір  оренди  може  бути
достроково   розірвано  за  рішенням  суду  у  разі  невиконання
сторонами своїх зобов’язань, зокрема, якщо наймач не вніс  плати
протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу.
 
Доводи   заявника  про  застосування  до  спірних  правовідносин
законодавства,  що  регулює відносини в сфері  приватизації,  не
можуть бути враховані колегією суддів оскільки передача власнику
приватизованого  об’єкту в оренду на строк  не  менш  як  десять
років будівлі, в якій цей об’єкт розташований, не позбавляє його
обов’язку  своєчасної  відповідно до  умов  договору  сплачувати
орендну плату.
 
      Ухвалюючи рішення, суди правомірно застосували  до  винної
сторони  правові наслідки розірвання договору оренди  у  вигляді
виселення закритого акціонерного товариства “СтудіоДизайнСервіс”
з орендованого приміщення.
 
З  огляду на викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7,  111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
суд
 
                    П О С Т А Н О В И В:                         
 
       Касаційну   скаргу   закритого  акціонерного   товариства
“СтудіоДизайнСервіс”  залишити без задоволення,  а  рішення  від
16.01.2002  року господарського суду м. Києва та  постанову  від
25.06.2002  року Київського апеляційного господарського  суду  у
справі № 4/606 без змін.
 
Головуючий, суддя                  М.Кузьменко
 
Суддя                               І.Васищак
 
Суддя                               В.Палій