ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.10.2002 Справа N 21/65
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.,
суддів: Рибака В.В.,
Уліцького А.М.
розглянувши ДПІ у Дарницькому районі м. Києва
касаційну скаргу
на постанову від 20.06.2002р. Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 21/65
господарського суду м. Києва
за позовом Приватного підприємця Синельника В.О.
До ДПІ у Дарницькому районі м. Києва
Про визнання недійсним рішення
за участю представників сторін
від відповідача: Нагорний В.І., дов. від 14.10.02р. № 55
Ковальчук В.Ф., дов. від 14.06.02р. № 28-10
від позивача: Синельник В.О., паспорт серії СН № 897320
Кулик М.В., дов. від 3.08.2000р. № 4037
В С Т А Н О В И В:
Приватний підприємець Синельник Вадим Олександрович звернувся до
господарського суду м. Києва з позовом до ДПІ у Дарницькому
районі про визнання недійсними рішення ДПІ у Дарницькому районі
м. Києва № 107/22 від 31.07.2001р. та № 108/22 від 31.07.2001р,
якими з позивача стягнуто пені у сумі 110965,31 грн. та 78931,00
грн. штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства
– розрахунок готівкою у гривнях за транспортні послуги надані
нерезидентам по міжнародних автоперевезеннях.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на порушення позивачем
ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, ст. 17 Указу Президента України
“Про запровадження режиму жорстокого обмеження бюджетних
видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення
надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі”
№ 41/98 від 21.01.98, Декрету КМУ “Про систему валютного
врегулювання і валютного контролю”, постанов НБУ, якими
врегульовано розрахунки з нерезидентами.
Рішенням господарського суду від 05.04.02 (суддя Шевченко Е.О.)
позов було задоволено, оспорені рішення визнані невідповідними
нормам, регулюючим зовнішньоекономічну діяльність та розрахунки
між резидентами та нерезидентами за надані послуги.
Зокрема, суд першої інстанції дійшов висновку про непоширення на
обставини з яких здійснені розрахунки у гривнях позивачем з
нерезидентами ст. 7 Декрету КМУ “Про систему валютного
регулювання і валютного контролю” ( 15-93 ) (15-93)
за відсутності
торговельного обороту, виходячи зі змісту ст. 3 цього ж Декрету
та Постанови КМУ № 108 від 08.02.95, які визначають поняття
“торговельний оборот” та валюту платежу на території України.
За відсутності порушень у здійсненні розрахунків позивача з
нерезидентом за транспортні послуги, застосовані до позивача
фінансові санкції, визнано необґрунтованим.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
20.06.2002р. (колегія суддів Новіков М.М. – головуючий, судді:
Моторний О.А., Шаргало В.І.) рішення суду першої інстанції
залишено без змін, погоджуючись із висновками, викладеними у
рішенні.
У касаційній скарзі ставиться вимога про скасування, прийнятих у
справі рішення і постанови, як невідповідних обставинам у справі
та чинному законодавству.
Скаржник мотивує касаційну скаргу наступним:
1. Позивач у порушення ст.ст. 54, 56, 57 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не надіслав відповідачу копію позовної заяви, що за вимогою
ст. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
тягне повернення позовної заяви
без розгляду.
2.При розгляді справи неправильно застосовані ст. 17 Указу
Президента України “Про запровадження режиму жорсткого обмеження
бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо
забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання
фінансовій кризі”, ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, згідно яких
розрахунки при експортно-імпортних операціях, резиденти України
здійснюють у іноземній валюті через уповноваженні банки у строк
не пізніше 90 календарних днів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги та заперечення, матеріали справи, Вищий
господарський суд України оголосив перерву у розгляді справи з
15.10.2002р. до 22.10.2002р. Про час і місце засідання у справі
сторони повідомлені.
Продовживши 22.10.2002р. засідання та дослідивши доводи
касаційної скарги, матеріали справи, Вищий господарський суд
України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Апеляційною інстанцією в основу оскарженої постанови покладено
непоширення на експортні послуги, надані позивачем (міжнародне
перевезення вантажів по договорах з нерезидентами) ст. 17 ЦК
Указу Президента України “Про запровадження режиму жорсткого
обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи
щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання
фінансовій кризі” і відповідно норм Закону України “Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
.
Наведений висновок здійснено на підставі статей 3, 7 Декрету
Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і
валютного контролю” ( 15-93 ) (15-93)
№ 15-93 від 19.02.93р., згідно
яких іноземна валюта, як засіб платежу, застосовується в межах
торговельного обороту, а транспортні послуги не віднесено до
товарного обороту, тому національна валюта застосована у
розрахунках позивача з нерезидентом у готівковій формі, не може
бути визнано порушенням валютного законодавства.
Відповідно ст. 14 Закону України “Про зовнішньоекономічну
діяльність” форма розрахунків визначається в угоді самостійно.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач
надавав послуги з перевезення автомобільним транспортом вантажів
за межі території України за договорами-заявками, укладеними з
нерезидентами, які крім інших умов містили вартість перевезення
у гривнях.
Також було встановлено, що позивач по прибуткових ордерах
одержував за перевезення вантажів по міжнародних маршрутах
оплату у гривнях.
Відповідно ст. 14 України “Про зовнішньоекономічну діяльність”
всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право
самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних
операціях крім тих, що не суперечать законам України та
відповідають міжнародним правилам.
Розрахункове та кредитне обслуговування суб'єктів
зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на території
України банком для зовнішньоекономічної діяльності України і
уповноваженими комерційними банками.
Як визначено у п. 1 Порядку ведення касових операцій у
національній валюті в Україні, затвердженого Постановою
Правління НБУ від 02.02.95 № 21 зі змінами у редакції постанови
Правління НБУ від 13.10.97 № 334, порядок поширюється, як на
резидентів так і на нерезидентів, які мають право здійснювати
розрахунки між собою у готівковій і безготівковій формі.
Згідно ст. 17 Указу Президента України від 21.01.98 № 41/98,
розрахунки у валюті України за експортно-імпортними операціями
резидентами України здійснюються в порядку, передбаченому для
розрахунків у іноземній валюті Законом України “Про порядок
здійснення розрахунків у іноземній валюті”.
Наведений у законі порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті” визначає зарахування виручки резидента на валютні
рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованості,
зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з
дати митного оформлення акта або іншого документу, що засвідчує
надання послуг, а у разі перевищення зазначеного терміну
потребує індивідуальну ліцензію НБУ. За невиконання цих умов
розрахунків передбачено стягнення пені за кожний день
прострочки.
Обставини не додержання порядку зарахування виручки у гривні на
рахунок у банку, строк зарахування, що передбачено законом, не
було встановлено, а відповідач не урахував норми ст. 17 Указу
Президента України від 21.01.98р. № 41/98, яка передбачає право
на здійснення розрахунків за експортно-імпортні операції
резидентами у валюті України.
Враховуючи викладене, касаційна скарга не підлягає задоволенню,
а рішення і постанова скасуванню.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду м. Києва від 5.04.2002р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
20.06.2002р. у справі № 21/65 залишити без змін, а касаційну
скаргу без задоволення.
Головуючий Н. Кочерова
Судді В. Рибак
А. Уліцький