ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.10.2002 Справа N 2/27-3а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В
Уліцького А.М.
розглянув касаційну скаргу приватного підприємства
“Компанія “Легат”
на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від
16.05.2002
у справі № 2/27-3а
господарського суду Волинської області
за позовом приватного підприємства
“Компанія “Легат”
до Державної податкової інспекції у
м. Луцьку
Про визнання недійсним акта № 817/5/12730 від 04.09.2001
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Волинської області від 27.02.2002 (
судді Черняк Л.О. , Соломка Л.І., Сініцина Л.М.)
приватному підприємству “Компанія “Легат” відмовлено в позові
про визнання недійсним рішення № 817/15/12730 від 04.09.2002
Державної податкової інспекції у м. Луцьку яким до позивача
застосовані штрафні фінансові санкції у сумі 2040 грн. за
порушення строків подання податкової декларації по податку на
прибуток.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
16.05.2002 ( судді Процик Т.С. головуючий, Галушко Н.А., Юрченко
Я.О.) рішення залишено без змін.
Відмовляючи в позові і залишаючи рішення без змін судові
інстанції виходили з того, що у зв'язку з порушенням приватним
підприємством “Компанія “Легат” строків подання податкової
декларації по податку на прибуток у відповідності з вимогами пп.
17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
відповідачем обґрунтовано
застосовані штрафні санкції.
Податковою інстанцією застосовані фінансові санкції, які
передбачені законом № 2181-Ш від 21.12.2000 ( 2181-14 ) (2181-14)
, що
відповідає вимогам ст. 11 Закону України “Про систему
оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
.
В касаційній скарзі приватне підприємство “Компанія “Легат”
просить рішення господарського суду та постанову апеляційного
господарського суду скасувати, постановити нове рішення, яким
визнати недійсним рішення ДПІ у м. Луцьку № 817/15/12730 від
04.09.2001 в частині застосування фінансових санкцій в сумі 1190
грн., посилаючись на порушення судовими інстанціями норм
матеріального та процесуального права.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх
юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
04.09.2001 Державною податковою інспекцією у м. Луцьку за
результатами перевірки дотримання граничних строків подання
податкових декларацій приватним підприємством “Компанія “Легат”
складено акт, в якому вказано на несвоєчасне подання декларацій
з податку на прибуток за період з.09.2000 року по березень 2001
року.
04.09.2001 Державною податковою інспекцією у м. Луцьку прийнято
рішення № 817/15/12730 про застосування штрафних санкцій за
порушення строків подання податкової декларації по податку на
прибуток.
Відмовляючи в позові про визнання недійсним рішення податкової
інспекції в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1190
грн., судові інстанції правильно керувались при вирішенні спору
пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, який передбачає, що платник
податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені
законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподаткованих
мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її
затримку.
Судовими інстанціями встановлено і позивачем не оспорюється факт
несвоєчасного подання декларації з податку на прибуток з.09.2000
року по березень 2001 року.
Крім того, обґрунтовано не взято до уваги доводи позивача про
те, що податковою інстанцією надано зворотню силу Закону № 2181-
Ш від 21.12.2000р ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування”
( 1251-12 ) (1251-12)
фінансові санкції за наслідками документальних
перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної
податкової служби України та іншими уповноваженими державними
органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими
актами, чинним на день завершення таких перевірок.
Перевірка була завершена 04.09.2001 року, чинним був Закон
України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
,
який і було застосовано.
Посилання приватного підприємства “Компанія “Легат” на
відсутність фінансових санкцій під час допущення ним порушень
податкового законодавства спростовується ст. 20 Закону України
“Про оподаткування прибутку підприємства”, яка передбачала
відповідальність платника податку за порушення податкового
законодавства, а саме відсутність податкових декларацій на
момент перевірки.
Розгляд справи апеляційною інстанцією у відсутність представника
позивача (про слухання справи у апеляційній інстанції позивач
був повідомлений своєчасно), не є підставою для скасування
законних і обґрунтованих судових рішень.
У зв'язку з порушенням ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційною інстанцією було відновлено строк на оскарження
постанови та рішення. Вказане порушення не вплинуло на
правильність постанови.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу приватного підприємства “Компанія “Легат”
залишити без задоволення, а постанову від 16.05.2002 Львівського
апеляційного господарського суду та рішення від 27.02.2002
господарського суду Волинської області у справі № 2/27-3а без
змін.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
А.Уліцький