500/109/22 Про визнання протиправним та скасування рішення міської ради "Про затвердження детального плану території для влаштування автостоянки", зобов`язання міської ради передбачити своїм рішенням у детальному плані території автостоянку, зобов`язання вчинити певні дії - 13.03.2023 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Тацій Л.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Бучацької міської ради Тернопільської області, треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Довга О.І., Глушко І.В., Запотічний І.І. від 08.12.2022,

Спірні у справі правовідносини виникли щодо затвердження детального плану території населеного пункту.

Позивач вважав, що затверджена відповідачем містобудівна документація порушує його права як власника земельної ділянки, а також не відповідає вимогам закону, оскільки громадські слухання щодо неї відбулись з порушенням визначеної законодавством процедури, зокрема, без створення погоджувальної комісії для розгляду поданих ним пропозицій та зауважень.

Суд апеляційної інстанції вважав, що у спірних відносинах не виникло передбачених законом підстав для створення погоджувальної комісії, а затверджений відповідачем детальний план території не погіршує становища позивача як власника земельної ділянки і безпосередньо не створює для нього перешкод у користуванні такою.

Беручи до уваги вищевикладене і те, що усі надані позивачем пропозиції та зауваження до детального плану території були розглянуті з наданням письмової відповіді на них та враховані розробником зазначеної містобудівної документації, апеляційний суд констатував відсутність порушених прав позивача та в задоволенні позову відмовив.

Перевіряючи правильність таких висновків суду апеляційної інстанції у світлі доводів касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, під час її розгляду в касаційному порядку належить перевірити, чи виникли у спірних правовідносинах передбачені статтею 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та нормами Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні підстави для створення погоджувальної комісії й, відповідно, чи дотримано процедуру проведення громадських слухань.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2022 року ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Бучацької міської ради Тернопільської області (далі також Міськрада, відповідач), треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", у якому просив

- визнати протиправним та скасувати рішення Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області №1649 від 08.10.2021 "Про затвердження детального плану території для влаштування автостоянки по АДРЕСА_1" (далі також спірне, оскаржуване рішення);

- зобов`язати Бучацьку міську раду Чортківського району Тернопільської області, рішенням, передбачити у детальному плані території площею 0,1250 га для влаштування автостоянки по АДРЕСА_1 до земельної ділянки кадастровий номер 6121210100602:002:1457, площею 0,1133 га, власником якої є ОСОБА_1 .

2. У позовній заяві наголошувалось, що спірним рішенням органу місцевого самоврядування затверджено детальний план території площею 0,1250 га для влаштування автостоянки по АДРЕСА_1 .

3. Позивач зазначав, що незважаючи на його заяви стосовно обговорення питання передбачення такого заїзду на громадських слуханнях, таке вирішено не було, а тому, на його думку, заїзд до земельної ділянки, що належить ОСОБА_1, не передбачено. Позивач вважав, що спірне рішення порушує його права та законні інтереси.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням тернопільського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправним та скасовано рішення Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області №1649 від 08.10.2021 "Про затвердження детального плану території для влаштування автостоянки по АДРЕСА_1";

визнано протиправною бездіяльність Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області, яка полягає у відсутності належного розгляду заяв ОСОБА_1 від 02.08.2021 та від 16.08.2021 про врахування заїзду до земельної ділянки з кадастровим номером 6121210100:02:002:1457 у детальному плані території для влаштування автостоянки по АДРЕСА_1 ;

зобов`язано Бучацьку міську раду Чортківського району Тернопільської області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 02.08.2021 та від 16.08.2021 про врахування заїзду до земельної ділянки з кадастровим номером 6121210100:02:002:1457 у детальному плані території для влаштування автостоянки по АДРЕСА_1 .

Додатковим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

5. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у Бучацької міської ради не було передбачених законом підстав для прийняття оскарженого рішення, оскільки спірні питання між позивачем та відповідачем не розглядались погоджувальною комісією, а відтак було порушено процедуру його прийняття. Щодо решти вимог суд першої інстанції дійшов висновку про їх безпідставність з огляду на те, що задоволення таких вимог становитиме втручання у компетенцію відповідача

6. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції скасовано та відмовлено у задоволенні позову.

7. Висновки суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивач не був обмежений у праві взяти участь у громадських слуханнях щодо проєкту детального плану території, затвердженого у подальшому спірним рішенням відповідача, зокрема, подавав письмові пропозиції, які обговорювались у межах процедури громадських слухань і були фактично розглянуті.

8. Суд апеляційної інстанції відхилив аргументи позивача про необхідність скасування спірного рішення Міськради з підстав порушення відповідачем процедури проведення громадських слухань, що полягало у неоприлюдненні результатів розгляду його пропозицій до проекту детального плану, який обговорювався.

9. З цього приводу у оскаржуваній постанові апеляційного суду зазначено, що таке порушення не може зумовлювати скасування прийнятого відповідачем по суті правильного рішення, оскільки є формальним й не потягло за собою таких наслідків, які б свідчили про його незаконність.

10. Апеляційний суд також підкреслював, що прийняття відповідачем оспорюваного рішення не вплинуло на права позивача як власника земельної ділянки, що межує з територією, щодо якої розроблявся детальний план, проєкт якого затверджений відповідачем, оскільки ця територія перебуває у межах вже сформованої земельної ділянки комунальної власності, проїзд, прохід та доступ до якої у разі необхідності може бути забезпечено шляхом встановлення земельного сервітуту.

11. За таких обставин, апеляційний суд констатував відсутність прав позивача, які порушуються оскаржуваним у цій справі рішенням Міськради, у зв`язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Не погоджуючись із вищевказаною постановою апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рушення суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 26.02.2020, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, позивач придбав земельну ділянку з кадастровим номером 6121210122:02:002:1311, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Площа вказаної земельної ділянки становить 0,1465 га.

14. Рішенням Бучацької міської ради від 01.09.2020 №145 надано дозвіл позивачу на облаштування заїзду до земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 6121210100:02:002:1311 у відповідності до проектного опрацювання розміщення магазину.

15. В подальшому, за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2, земельну ділянку з кадастровим номером 6121210122:02:002:1311 було поділено на дві окремих земельних ділянки в наступному порядку: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,0332 га; земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,1133 га з виготовленням технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

16. В результаті вказаного поділу утворено земельну ділянку з кадастровим номером 6121210100:02:002:1457 (площею 0,1133 га) власниками якої є подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та земельну ділянку з кадастровим номером 6121210100:02:002:1456 (площею 00332), яка за договором дарування перейшла у власність ОСОБА_4 .

17. Земельна ділянка за кадастровим номером 6121210100:02:002:1457 площею 0,1133 га межує: з землями комунальної власності на території м. Бучач з цільовим призначенням землі загального користування; з земельною ділянкою ОСОБА_4 ; з земельною ділянкою комунальної власності Бучацької міської ради, яка відноситься до земель житлової та громадської забудови площею 0,32 га з кадастровим номером 6121210100:02:002:1312, та перебуває у користуванні за договором оренди від 31.08.2021 у ТОВ "АТБ-Маркет", ТОВ "БУКООП" ТОВ "Тернопільавтотранс"; з земельною ділянкою, яка належить позивачу площею 0,07 га для індивідуального садівництва з кадастровим номером 6121210100:02:002:0001.

18. Рішенням від 01.06.2021 №860 Бучацька міська рада, розглянувши заяви ТОВ "БУКООП" та ТОВ "АТБ-Маркет", надано дозвіл на розроблення детального плану території для влаштування автостоянки в межах населеного пункту в АДРЕСА_1 на земельну ділянку орієнтованою площею 0,11 га на території Бучацької міської ради.

19. Детальний план території земельної ділянки у АДРЕСА_1 для влаштування автостоянки розроблений КП "Бучацьке архітектурно - проектне бюро". Відповідно до Договору на створення (передачу) проектно-вишукувальної документації від 12.07.2021 №22а/2021. Замовником виготовлення детального плану виступало ТОВ "АТБ-Маркет".

20. 02.08.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив врахувати, що його земельна ділянка, з кадастровим номером 6121210100:02:002:1457, безпосередньо межує із земельною ділянкою, на якій планується влаштування стоянки автомобільного транспорту. Заїзд до його земельної ділянки можливий виключно через стоянку. Тому просив при виготовленні детального плану території автостоянки по вул. Галицькій передбачити проїзд до його земельної ділянки з кадастровим номером 6121210100:02:002:1457.

21. Надалі, позивач звернувся до відповідача із заявою від 16.08.2021, в якій просив під час громадського обговорення детального плану передбачити проїзд до його земельної ділянки з кадастровим номером 6121210100:02:002:1457.

22. Громадські слухання Бучацької територіальної громади щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації детального плану території для влаштування автостоянки по АДРЕСА_1 відбулися 28.09.2021, які оформлені протоколом №1 від 28.09.2021, та згідно якого вирішено погодити детальний план території та рекомендувати сесії Бучацької міської ради затвердити детальний план території площею 0,1250 га для влаштування автостоянки по АДРЕСА_1 .

23. Як слідує із змісту протоколу громадських слухань №1 від 28.09.2021 пропозиції позивача щодо забезпечення детальним планом території проїзду до належної йому земельної ділянки були предметом обговорення на громадських слуханнях, також було здійснено виїзд на місце розташування земельних ділянок.

24. Так, на громадських слуханнях представник виконавця детального плану території КП "Бучацьке архітектурно - проектне бюро" зазначив, що якщо б поділ земельних ділянок відбувся до того часу, коли розроблявся детальний план території, таке зауваження могло б враховуватись, але оскільки детальний план території був на стадії обговорення (був виконаний), а земельна ділянка про яку говорить заявник відчужувалась пізніше, таких моментів не могло бути враховано. Отже, як слідує із змісту протоколу громадських слухань №1 від 28.09.2021, прийнято рішення, яким рекомендовано затвердити детальний план території без урахування пропозиції позивача.

25. 08.10.2021, розглянувши детальний план території для влаштування автостоянки по АДРЕСА_1, виготовлений КП "Бучацьке архітектурно-проектне бюро", а також заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про те, що даним детальним планом не передбачений заїзд до їх земельних ділянок, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин та планування територій Бучацька міська рада прийняла рішення №1649, яким затвердила детальний план території площею 0,1250 га для влаштування автостоянки по АДРЕСА_1 .

26. 11.10.2021 відповідач листом повідомив позивача про те, що комісія дійшла висновку про недоцільність влаштування заїзду до його земельної ділянки за кадастровим номером 6121210100:02:002:1457 через територію автостоянки.

27. Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

28. Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та вказує на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

29. Скаржник вважає, що Бучацька міська рада у невстановлений законом спосіб розглянула звернення (пропозицію) позивача до проекту детального плану території, оскільки орган місцевого самоврядування не створив погоджувальну комісію, чим порушив норму частини 8 статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якою вимагається створення органом погоджувальної комісії, а саме у разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно, або якщо мають місце спірні питання.

30. Обґрунтовуючи таку позицію, скаржник посилається на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №369/7675/14-а та від 09.02.2022 у справі №1.380.2019.000607.

31. У відзиві на касаційну скаргу відповідач наголошує на правильності висновків апеляційного суду по суті спору та вважає, що цей суд прийняв законну та обґрунтовану постанову.

32. Відповідач наполягає на тому, що прийняте ним рішення, яке охоплюється предметом спору, не зачапає жодних прав та охоронюваних законом інтересів позивача та їх не порушує, а останній, маючи чинний дозвіл Міськради на облаштування проїзду до належної йому земельної ділянки, не позбавлений можливості його реалізувати навіть після прийняття оспорюваного у цій справі рішення.

33. З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить у задоволенні касаційної скарги позивача відмовити, а оскаржувану постанову апеляційного суду - залишити без змін.

34. Відзив на касаційну скаргу подано також і третьою особою - ТОВ "АТБ-Маркет", яке вважає, що на відміну від обставин, встановлених у справах №369/7675/14-а та №1.380.2019.000607, на які наявне посилання у касаційній скарзі, у справі, що розглядається, вимоги позивача по суті зводяться до надання йому доступу до власної земельної ділянки шляхом проїзду через іншу земельну ділянку, що за правовою природою є вимогою про встановлення земельного сервітуту.

35. Товариство переконане, що така вимога позивача не може бути вирішена шляхом скасування рішення органу місцевого самоврядування про затвердження детального плану території, а обставинами, встановленими апеляційним судом у справі, як розглядається, не підтверджується наявності спірних питань між ОСОБА_1 та відповідачем, оскільки вимога позивача про забезпечення проїзду до його земельної ділянки не відноситься до питань, які можуть бути врегульовані містобудівною документацією, не охоплюється визначеною законом метою розроблення детального плану території, які не визначають умови забезпечення під`їздів до тих чи інших земельних ділянок.

36. Це питання, на думку ТОВ "АТБ-Маркет", регулюється нормами Земельного кодексу України (2768-14) щодо встановлення сервітуту. Відповідно ж до ДБН Б.1.1- 14:2012 ДБН "СКЛАД ТА ЗМІСТ ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ ТЕРИТОРІЇ" детальним планом визначається, зокрема, порядок організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів, що і було визначено детальним планом території площею 0,1250 га для влаштування автостоянки по АДРЕСА_1 .

37. Посилаючись на вищевикладене, третя особа наполягає на тому, що правовідносини у справі, яка розглядається, та у справах, на які посилається скаржник в обґрунтуванні вимог касаційної скарги, не є подібними і не підлягали врахуванню судом апеляційної інстанції під час вибору та застосування норм права до таких відносин.

38. Товариство вважає правильними й висновки суду апеляційної інстанції щодо недоведеності позивачем порушення своїх прав та обрання ним неналежного способу захисту свого права, яке позивач вважає порушеним.

39. З цього приводу у відзиві на касаційну скаргу зазначається, що відповідно до проєкту детального плану території, затвердженого спірним рішенням Міськради, ця територія є територією загального користування, тобто позивач має право проходу через неї до належної йому земельної ділянки, а отже цим детальним планом території не створені обмеження позивача у доступі до належної йому земельної ділянки.

40. Оскаржуване ж рішення, за позицією Товариства, не позбавляє позивача можливості звернутися з відповідною ініціативою до Бучацької міської ради щодо влаштування прилеглої до земельної ділянки позивача території, а також не обмежує його права в реалізації раніше отриманого ним рішення виконкому Бучацької міської ради про надання дозволу на влаштування заїзду, не позбавляє можливості звернутися із вимогою до відповідача про встановлення сервітуту у вигляді права проїзду через земельну ділянку, щодо якої розроблявся і був затверджений проєкт детального плану.

41. При цьому, Товариство зазначає, що оскільки територія, охоплена проєктом детального плану, є територією загального користування і не унеможливлює доступ до суміжних земельних ділянок, у тому числі, до земельної ділянки, яка належить позивачу, то встановлення земельного сервітуту не є необхідним, однак, якщо така необхідність вникне, ОСОБА_1 не позбавлений права його вимагати й саме у такий спосіб, а не у спосіб, заявлений позивачем, може бути захищено його право як власника відповідної земельної ділянки, про що правильно вказано і в оскаржуваній постанові апеляційного суду.

42. Відзив на касаційну скаргу містить аргументи й про те, що відповідачем не було допущено порушення процедури проведення громадських слухань, які можуть зумовлювати визнання протиправним та скасування спірного рішення Міськради, оскільки позивачу була надана письмова обґрунтована відповідь на його звернення, а спірних питань між ним і Радою не виникало, у зв`язку з чим доводи ОСОБА_1 про необхідність створення погоджувальної комісії для розгляду такого звернення, на переконання Товариства, є безпідставними.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

43. Розглядаючи цю справу та здійснюючи її апеляційний перегляд, суди попередніх інстанцій виходили з таких положень законодавства.

44. Відповідно до пунктів 3. 7 частини першої статті 1 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план території це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація" це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

45. Згідно з частинами першою, четвертою статті 16 цього ж Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 17, 18 та 19 вказаного Закону.

46. За приписами частини першої статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України (3393-17) .

Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.

47. Згідно із положеннями частин четвертої - шостої цієї ж статті Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) детальний план території визначає:

1) принципи планувально-просторової організації забудови;

2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;

3) у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами;

4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;

5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;

8) систему інженерних мереж;

9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;

10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;

11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються Кабінетом Міністрів України.

48. Частиною 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) встановлено, що детальний план території розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання.

49. За правилами частин першої, другої статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: комплексні плани, генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

50. Необхідність проведення громадського обговорення передбачено також пунктом 17 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (555-2011-п) , відповідно до якого затвердження містобудівної документації без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється. Матеріали щодо розгляду пропозицій громадськості є невід`ємною складовою зазначеної документації.

51. Згідно з частинами третьою, п`ятою - дев`ятої статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.

Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції до проектів містобудівної документації на місцевому рівні мають право надавати, зокрема, повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні.

Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, може утворюватися погоджувальна комісія. Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення цих пропозицій (зауважень). У разі неспроможності погоджувальної комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті відповідним органом місцевого самоврядування рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів. Особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

52. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

53. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

54. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і дотримання норм процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзивах на неї, Верховний Суд виходить з такого.

55. Враховуючи наведені скаржником доводи, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, що розглядається, колегія суддів відзначає, що ключовими питаннями, на які належить надати відповідь у суді касаційної інстанції, є питання про те, чи дотримано процедуру громадських слухань в частині створення погоджувальної комісії для розгляду поданої позивачем пропозиції та оприлюднення результатів її розгляду, зокрема, чи існували у цьому випадку передумови для створення такої комісії та чи виникли спірні питання, врегулювання яких належало здійснювати саме у такий спосіб, чи було подане позивачем звернення обґрунтованим, чи правомірно воно відхилено під час проведення громадських слухань, чи могло його вирішення іншим шляхом, аніж це зроблено виконкомом Міськради, вплинути на прийняття оспорюваного рішення, чи може це спричиняти визнання його протиправним та скасування.

56. Так, у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №369/7675/14-а, на яку як на приклад неоднакового правозастування посилається скаржник, наведено висновок про те, що громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

57. Обставинами у справі №369/7675/14-а встановлено, що між відповідним органом місцевого самоврядування (у тому випадку сільською радою) та мешканцями села існували спірні питання щодо проекту детального плану, які потребували узгодження, однак у спірному в тій справі рішенні безпідставно вказано, що у встановлений на громадському обговоренні строк офіційно у письмовому вигляді не надійшло обґрунтованих в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил пропозицій громадськості.

58. З цих підстав касаційний суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про незаконність оскаржуваного у тій справі рішення суб`єкта владних повноважень.

59. За висновком Верховного Суду щодо застосування норм права, викладеним у постанові від 09.02.2022 у справі №1.380.2019.000607, на яку також посилається скаржник, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, в процесі затвердження містобудівної документації, зокрема, детальних планів території, обов`язковим є забезпечення проведення громадських слухань проектів такої містобудівної документації, які відбуваються на етапі її розроблення і без проведення яких її затвердження забороняється. Також в межах проведення громадських слухань проектів містобудівної документації замовники забезпечують, серед іншого, належний розгляд і врахування пропозицій громадськості у спосіб, що визначений чинним законодавством.

60. Норми Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні конкретизують положення частини восьмої статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" шляхом визначення випадків, за умови настання яких вимагається створення органом місцевого самоврядування погоджувальної комісії, а саме - у разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або якщо мають місце спірні питання. При цьому, наявність у вказаній статті норми, що погоджувальна комісія "може створюватись", не свідчить про наявність у відповідача альтернативних способів щодо вирішення питання про необхідність створення такої комісії у разі настання наведених випадків.

61. У справі ж, яка розглядається, встановлено, що у пропозиціях ОСОБА_1 до проєкту детального плану, затвердженого спірним рішенням Міськради, позивач просив під час виготовлення цієї містобудівної документації передбачити проїзд до його земельної ділянки.

62. Однак, колегія суддів відзначає, що вирішення питання стосовно забезпечення проїзду через чужу земельну ділянку, що по своїй суті є земельним сервітутом, не підлягає врегулюванню шляхом розроблення детального плану територій населених пунктів.

63. Метою розроблення та затвердження цієї містобудівної документації на місцевому рівні, у розумінні абзацу другого частини першої статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", є визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

64. При цьому, як установив суд апеляційної інстанції земельна ділянка, стосовно якої розроблявся затверджений спірним рішенням відповідача детальний план території, є сформованою і належить до земель комунальної власності, є територією загального користування.

65. Згідно з дослідженою у судах попередніх інстанцій пояснювальною запискою до проєкту Детального плану території для влаштування автостоянки по АДРЕСА_1 територія, охоплена цією містобудівною документацією, на час її розроблення вже використовувалась у якості автостоянки, а режим використання земельної ділянки для влаштування автостоянки для мережі магазинів "АТБ-Маркет" та "БУКООП" передбачав забезпечення дотримання, зокрема, прав власників суміжних земельних ділянок і землекористувачів, правил добросусідства та обмежень, пов`язаних із встановленням охоронних зон збереження геодезичних знаків.

66. Відповідно до цієї ж пояснювальної записки основні принципи планувально - просторової організації території базовані, у тому числі, на врахуванні інтересів власників суміжних земельних ділянок, а на проєктній території є ділянка, на яку необхідно накласти земельний сервітут, про що також повідомлялось й ОСОБА_1 у письмовій відповіді на його звернення, яке подавалось ним у межах процедури громадських слухань.

67. Колегія суддів враховує, що за змістом частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

68. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина четверта статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

69. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду і доведеність позивачем порушення відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю його прав та законних інтересів.

70. Схожа за змістом правова позиція щодо умов надання правового захисту судом викладена й у постанові Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №810/1044/18, на яку як на приклад неоднакового застосування обґрунтовано посилається відповідач у своїй касаційній скарзі.

71. Така правова позиція викладена Верховним Судом й у постанові від 14.02.2022 у справі №200/9772/18-а і узгоджується з висновками щодо застосування норм права, наведеними у постанові цього ж Суду від 13.08.2020 у справі №369/3756/16-а, у якій також наголошується, що порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення, що не дозволяє скаржитися щодо певних обставин абстрактно лише тому, що заявник вважає, що спірне рішення начебто впливає на правове становище позивача та третіх осіб. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок.

72. Отже, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень та/або органами місцевого самоврядування особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

73. Наприклад, у постанові Верховного Суду від 16.06.2022 у справі №826/6176/16 колегія суддів визнала факт порушення прав позивача, оскільки дія оскаржуваного нормативно-правового акту мала вплив на його права та обов`язки, як особи, на яку поширювалася його дія. На момент звернення до суду з позовом вимога позивача про визнання порушення його права негативною триваючою дією чинного нормативного-правового акта була реальною, актуальною, об`єктивно обґрунтованою і шкідливою.

74. Водночас, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18.

75. З встановлених судом апеляційної інстанції обставин не вбачається того, що земельна ділянка, стосовно якої розроблено і затверджено детальний план території, з яким не погоджується позивач, як до виникнення спірних у цій справі спірних правовідносин, так і після прийняття Міськрадою оспорюваного рішення, становила перешкоду в доступі до земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_1 .

76. Прийняття відповідачем рішення, що оскаржується, не змінило статусу земельної ділянки, яка станом на момент виникнення спірних правовідносин вже використовувалась як автостоянка, перебувала і надалі продовжила перебувати у комунальній власності, була і залишалась територією загального користування. Обставин про те, що після виникнення спірних відносин у позивача виникли обмеження у праві користування належної йому на праві власності земельної ділянки, зокрема, виникли обмеження у вільному доступі до неї, судом апеляційної інстанції не встановлено.

77. За наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції стосовно недоведеності наявності негативного, шкідливого впливу на права позивача, у тому числі й на ті, які, на його думку, порушено відповідачем. Це підтверджується й обставинами, встановленими під час апеляційного перегляду справи.

78. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18.

79. З урахуванням встановлених у цій справі обставин, колегія суддів вважає, що під час проведення громадських слухань стосовно проєкту детального плану в цьому конкретному випадку не виникло спірних питань або інших визначених законом передумов для створення погоджувальної комісії, а пропозиції позивача, подані в межах процедури проведення громадських слухань, не були належно обґрунтованими і правомірно відхилені розробником та замовником містобудівної документації.

80. Подані позивачем пропозиції були прийняті до розгляду, обговорені під час проведення громадських слухань і про результати їх розгляду письмово повідомлено ОСОБА_1 шляхом направлення йому відповідного листа (відповіді на звернення).

81. Колегія суддів вважає, що у цьому конкретному випадку неоприлюднення результатів розгляду пропозицій позивача до проекту обговорюваної на громадських слуханнях містобудівної документації на місцевому рівні, не спричинило порушення прав позивача, оскільки останній отримав письмову відповідь за результатом розгляду його пропозиції з наведенням у ній відповідних мотивів та обґрунтувань щодо її відхилення.

82. Вищезазначене, на думку колегії суддів, не свідчить про допущення під час громадських слухань такого порушення, яке б можна було кваліфікувати як грубе, суттєве недотримання процедури проведення громадських слухань і яке могло б зумовити скасування їх результатів та переконувало б у незаконності оскаржуваного у цій справі рішення, яке по суті є правильним.

83. Колегія суддів вважає безпідставними наведені скаржником посилання на постанови Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №369/7675/14-а та від 09.02.2022 у справі №1.380.2019.000607, оскільки у вказаних судових провадженнях протиправність спірних рішень суб`єктів владних повноважень обґрунтована грубими порушеннями процедури громадських слухань, зокрема, нерозглядом письмових пропозицій громадськості та нестворенням погоджувальної комісії у випадку, коли це було необхідно і вимагалось законом.

84. У справі ж, яка розглядається, таких обставин не встановлено, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що правовідносини у справах, які розглянуті в касаційному порядку Верховним Судом і на які наявні посилання у касаційній скарзі, не є подібними, а ухвалені у цих справах постанови касаційного суду - не є релевантними до постанови апеляційного суду, що оскаржується позивачем.

85. Це не дає підстав погодитись із аргументами скаржника про те, що суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний перегляд цієї справи, в порушення вимог процесуального закону, не врахував висновків щодо застосування норм права, наведених у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №369/7675/14-а та від 09.02.2022 у справі №1.380.2019.000607, оскільки й не повинен був їх враховувати з огляду на неподібність правовідносин.

86. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи, згідно з якими відкрито касаційне провадження, не зумовлюють скасування оскаржуваної позивачем постанови і не ставить під сумнів її законність та обґрунтованість, а отже не зумовлює наявності підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

87. За правилами частин першої, другої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

88. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови, яка ухвалена відповідно до закону.