ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.10.2002 Справа N 20/288-3-302
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: -
головуючого судді, суддів, розглянув касаційну скаргу ЗАТ "XXX" на
рішення господарського суду Н-ської області від ХХ.12.2001 у
справі № Х2 за позовом ЗАТ "XXX" до ТОВ "YYY" про стягнення
3048517,20 грн. За участю представників позивача - присутній. та
відповідача - присутні,
Рішенням господарського суду Н-ської області (суддя А.А.А.) від
ХХ.12.2001 позов задоволено частково у сумі 22 130,41 грн.
основного боргу та 221,30 грн. витрат по сплаті державного мита, в
стягуванні решти позовних вимог відмовлено, визнано недійсними
частини 3 п.1 додаткових угод від 01.04.99 №5 до договору №48/к.
Рішення мотивоване тим, що згідно постанови Кабінету Міністрів
України № 1998 "Про удосконалення порядку формування цін"
( 1998-98-п ) (1998-98-п)
від 18.12.1998, ціни визначені у доларах США повинні
бути перераховані за курсом 3,427 грн. за 1 долар США, діючим на 1
грудня 1998, а отже і сума боргу за газ переданий відповідачу у
грудні 1998, січні, лютому і травні 1999 повинні бути перераховані
за вказаним курсом.
Крім того, застосування формули перерахунку ціни з використанням
обмінних курсів іноземних валют заперечує діючому законодавству,
оскільки згідно ст. 8 Декрету КМ України від 19.02.1993 № 15-93
( 15-93 ) (15-93)
обмінний курс іноземних валют застосовується для
валютних операцій, пов'язаних з переходом права власності на
валютні цінності, за виключенням операцій, здійснюваних
резидентами в національній валюті України. Так зміна істотної
умови договору перерахунком за вказаною формулою не відповідає
чинному законодавству, оскільки встановлена у договорі ціна
змінюється згідно з формулою перерахунку без двосторонньої згоди
сторін про конкретний розмір збільшення ціни договору.
В поданій касаційній скарзі ЗАТ "XXX" просить рішення
господарського суду Н-ської області від ХХ.12.2001 у справі № Х2
скасувати, позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог заявник
посилається на те, що судом першої інстанції неправильно
застосовані норми матеріального та процесуального права. На думку
скаржника, висновок суду, щодо необхідності перерахунку
встановленої раніше у доларах ціни на газ відповідно до постанови
КМ України №1998 від 18.12.1998 ( 1998-98-п ) (1998-98-п)
, є неправомірним,
оскільки згідно ст.58 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
закон та
інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі. Крім того,
вказана постанова не містить вказівок суб'єктам підприємницької
діяльності щодо перерахунків зі споживачами продукції за минулі
роки, і стосується лише регульованих цін і тарифів, в той час як
позивач реалізує свою продукцію за цінами, що встановлює
самостійно або на договірній основі.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін,
суд встановив наступне:
Між ЗАТ "XXX" та ТОВ "YYY" було укладено договір комісії №48\к від
22.09.1998 (далі - Договір) на постачання споживачам природного
газу. Відповідно до умов Договору та додаткових угод до нього
сторони погодили ціну постачаємого газу, відображеною у доларах
США з оплатою 30% - грошовими коштами і 70%- товаром, по окремо
складеному договору.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору позивачем
було поставлено 44 183,02 тис. кубічних метрів газу, у тому числі
у жовтні-листопаді 1998 - 16 478,98 тис. кубічних метрів, у грудні
1998- травні 1999 -27 704,04 тис. кубічних метрів.
Згідно наявних документів та висновку суду, за спожитий у
жовтні-листопаді 1998 газ відповідач розрахувався повністю,
частково грошовими коштами, на суму 251 744,99 грн. та товаром
(згідно договору купівлі-продажу №47/кп та актів прийому-передачі
від 26.11.98-06.01.99) на загальну суму 3 791 446,44 грн.
Крім того, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те,
що сума боргу за поставлений позивачем природний газ має бути
розрахована з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів
України № 1998 ( 1998-98-п ) (1998-98-п)
, де зазначено, що формування,
встановлення та застосування суб'єктами підприємництва цін на
території України здійснюються виключно в національній грошовій
одиниці. Визначена імпортна складова ціни перераховується в
національну грошову одиницю по курсу Національного банку України
станом на 1 грудня 1998 року (3,427 грн. за 1 долар США)
Таким чином судом було встановлено, що сума боргу за природний газ
спожитий відповідачем за грудень 1998- травень 1999 з урахуванням
проведених розрахунків між сторонами (позивачу: передано вексель
на суму 1 034 796,04 грн., поставлено товар на суму 5 148 197,42
грн., проведено залік на суму 100 000 грн.), становить 22 130,41
грн.
Також, суд правомірно дійшов висновку, щодо невідповідності
частини 3 п.1 додаткових угод №5 від 01.04.99 чинному
законодавству, оскільки істотна умова договору, якою є ціна, не
може бути змінена без двустороньої згоди сторін про конкретний
розмір збільшення ціни договору.
Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та
повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення Н-ського
апеляційного господарського суду відповідає фактичним обставинам
справи та не протирічить діючому законодавству, у зв'язку з чим
підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ЗАТ "XXX" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Н-ської області від ХХ.12.2001 у
справі № Х2 залишити без зміни.