ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2002 Справа N 7363-1-03-7358-1-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Добролюбової - головуючого
Т. Дроботової
Н.Ткаченко
за участю представників:
позивача Камінер В.Н. – дов.від 08.10.2002р.
відповідача П’янова Н.В. – дов. від
20.02.2002р.
Сліденко А.В. – дов. від
09.10.2002р.
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні Московському районі м. Харкова
касаційну скаргу
на постанову від 11.07.2002 Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 7363/1-03-7358/1-03
господарського суду Харківської
області
за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності
Федоровського Г.А.
до Державної податкової інспекції у
Московському районі м. Харкова
Відділення Державного казначейства
у Московському районі м. Харкова
про визнання недійсними повідомлення-
рішення № 000098170/0 від
10.05.2002р., розпорядження від
10.05.2002 р. та стягнення 121898
грн. бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість і
1609,08 грн. процентів
В С Т А Н О В И В:
Позивачем заявлені до суду вимоги про визнання недійсними
повідомлення-рішення № 000098170/0 від 10.05.2002 р.,
розпорядження від 10.05.2002 р. та стягнення 121898 грн.
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість і 1609
грн. процентів.
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.06.2002
(суддя З.Г.Подобайло) позовні вимоги задоволені повністю на
підставі підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6, підпункту 7.7.3
пункту 7.7 статті 7, статті 8 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а саме визнанні недійсними
повідомлення-рішення № 000098170/0 від 10.05.2002 р., про
нарахування зобов’язання по ПДВ –19861 грн., і застосування
фінансової санкції у розмірі 2979 грн.; та розпорядження від
10.05.2002 р., а також вирішено стягнути з держбюджету 121898
грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та
1609.08 грн. процентів.
Мотивуючи рішення, господарський суд зазначив про доведеність
того факту, що за наслідками господарської діяльності позивача у
лютому 2002 року різниця між загальною сумою податкових
зобов’язань та сумою податкового кредиту має від’ємне значення.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
сума від’ємного значення податку
підлягає відшкодуванню протягом 30 календарних днів з дня
подання розрахунку експортного відшкодування за наслідками
податкового місяця.
Крім того, суд прийшов до висновку, що донарахування позивачу
спірним рішенням податкового зобов’язання з ПДВ, застосування
штрафної санкції та зменшення експортного бюджетного
відшкодування суперечить положенням підпункту 6.2.1. пункту 6.2.
статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
За апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у
Московському районі м. Харкова Харківський апеляційний
господарський суд (судді: Бабакова Л.М.- головуючого, Бухан
А.І., Кравець Т.В.), переглянувши рішення господарського суду
Харківської області від 07.06.2002 р. в апеляційному порядку,
постановою від 11.07.2002 залишив його без зміни з тих же
підстав.
ДПІ у Московському районі м. Харкова подала до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на постанову
Харківського апеляційного господарського суду, в якій просить
рішення та постанову у справі скасувати, у задоволенні позовних
вимог відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про
неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема
Закону України “ Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в
частині застосування нульової ставки щодо операцій з продажу
товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за
межі митної території України.
При цьому заявник обґрунтовує касаційну скаргу тим, що статтею 6
Закону України “Про податок на додану вартість “ ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлено, що “ податок за нульовою ставкою обчислюється щодо
операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані)
платником податку за межі митної території України”.
Правилами ІНКОТЕРМС визначено, що “ДАF- поставка до кордону (...
місце зазначено) “ Поставка до кордону “ означає, що обов’язки
продавця вважаються виконаними у момент прибуття товару,
очищеного від мита на експорт, у зазначений пункт і місце на
кордоні, однак до вступу на “ митний кордон” країни, зазначеної
в договорі”.
Між позивачем та ПП Гначенко Ю.В. було укладено
зовнішньоекономічний контракт на умовах поставки DAF- кордон
України, ст. Тополі. Таким чином, позивач здійснив продаж
товарів без вивезення таких товарів за межі митної території
України, а тому застосування нульової ставки ПДВ відповідно до
статті 6 зазначеного Закону є неможливим через невиконання
позивачем всіх передбачених Законом умов.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення
присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши
наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та
постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з підпунктом 3.1.3. пункту 3.1. статті 3 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
об’єктом
оподаткування є операції з вивозу платником товарів за межі
митної території України.
Відповідно до підпункту 6.2.1. підпункту 6.2. статті 6
вказаного Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
операції з продажу товарів, що
були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної
території України, оподатковуються за нульовою ставкою.
Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником
податку за межі митної території України в разі, якщо їх
вивезення (експортування) засвідчено належно оформленою митною
вантажною декларацією. Вимоги щодо оформлення цього документу
зазначеним Законом ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не визначені, проте
врегульовані Постановою Кабінету Міністрів України від
09.06.1997р. № 574 “Про затвердження Положення про
вантажну митну декларацію” ( 574-97-п ) (574-97-п)
, Інструкцією про
порядок заповнення вантажної митної декларації,затвердженої
наказом Державної митної служби України від 09.07.1997р. №
307 ( z0443-97 ) (z0443-97)
та зареєстрованої у Мінюсті України
24.09.1997р. за № 443/2247 (із змінами та доповненнями),
Порядком заповнення граф вантажної митної декларації відповідно
до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового
ввезення(вивезення), митного складу,магазину безмитної торгівлі,
затвердженого наказом Державної митної служби України від
30.06.1998р. № 380 ( z0469-98 ) (z0469-98)
, зареєстрованого в Мінюсті
України 22.07.1998р. за № 469/2909.
Підпунктом 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 зазначеного Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що суми податку, які підлягають
сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як
різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у
зв’язку з будь – яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом
звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Відповідно до законодавства про оподаткування така сума, як
надміру сплачена, підлягає відшкодуванню платнику податку з
Державного бюджету України, зокрема, згідно з пунктом 8.1.
статті 8 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник податку, який здійснює операції з
вивезення товарів за межі
митної території України (експорт) і подає розрахунок
експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має
право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних
днів з дня подання розрахунку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та
апеляційної інстанції, позивач здійснив експортування товарів на
умовах DAF відповідно до зовнішньоекономічного контракту. Вивіз
товару за межі митного кордону України підтверджений вантажно –
митними деклараціями( належно оформленими відповідно до вимог
вищезазначених нормативних актів), в яких позивач вказаний як
особа, власник товару (графа 2), зазначений перевізник, та є
відмітки митниці про перетин товаром митного кордону.
Позивач відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
включив
податкові зобов’язання по проведених господарських операціях до
декларації з податку на додану вартість за лютий 2002 рік,
визначивши їх за нульовою ставкою.
Оскільки застосування нульової ставки податку на додану вартість
до операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані)
платником податку за межі митної території України, передбачено
підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 названого Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, колегія суддів вважає, що господарські суди
першої та апеляційної інстанції дійшли правомірного висновку про
відсутність підстав для донарахування позивачу податкового
зобов’язання по вказаних операціях за ставкою 20% за спірним
рішенням Державної податкової інспекції та зменшення експортного
бюджетного відшкодування, на виплати якого позивач мав право у
цьому ж звітному податковому періоді відповідно до статті 8
зазначеного Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
З урахуванням зазначеного, касаційна інстанція вважає, що
висновок судів попередніх інстанцій не суперечить положенням
статті 1 Закону України “Про зовнішньоекономічну
діяльність” ( 959-12 ) (959-12)
та статті 15 Митного кодексу України
( 92-15 ) (92-15)
щодо визначення моменту здійснення експорту та поняття
вивезення товарів з України, на які посилається відповідач,
оскільки підпункт 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
стосується експортних
операцій, результатом яких є вивезення товарів за межі
вітчизняної митної території.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9,статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В
Рішення господарського суду Харківської області від 07.06.2002р.
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
11.07.2002 р. у справі № 7363/1-03/А-7358/1-03 господарського
суду Харківської області залишити без змін, а касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова
– без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
С у д д і Т. Дроботова
Н.Ткаченко