ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2002 Справа N 4/108-1412
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючої Добролюбової Т.В.
суддів Дроботової Т.Б., Ткаченко Н.Г.
без участю представників котрі належно повідомлені про
сторін час
розглянувши у відкритому скарги, до судового засідання
судовому засіданні в м. не з'явились
Києва Державної податкової інспекції
касаційну скаргу у м. Тернополі
на постанову від 25.06.2002
Львівського апеляційного господарського суду
за позовом Державної податкової інспекції
у м. Тернополі
до Комунального підприємства ЖЕК №
1, м. Тернопіль
про Стягнення 22788,76 грн. податкового боргу
Державною податковою інспекцією у м. Тернополі 3.04.2002р.
заявлений позов про стягнення з Комунального підприємства ЖЕК №
1 22788,76 грн. податкового боргу, який станом на 28.03.2002
залишається не погашеним і відповідно до вимог Закону України
“Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
підлягає
стягненню у судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від
17.05.2002р., що винесена суддею Бурда Н.М. провадження у справі
припинено на підставі пункту 1 статі 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з огляду на те, що
спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. У Х В
А Л А суду мотивована тим, що на час розгляду справи Кабінетом
Міністрів України 15.04.2002 прийнята постанова № 538 “Про
затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів
платника податків, які перебувають у податковій заставі”
приписами якого не передбачено судового порядку стягнення сум
податкового боргу.
Львівський апеляційний господарський суд у складі: головуючого
Кузя В.Л., суддів Онишкевич В.В., Бойко С.М. постановою від
25.06.2002р залишив перевірену ухвалу Господарського суду
Тернопільської області без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у м.
Тернополі без задоволення.
Державна податкова інспекція у м. Тернополі звернулась з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
оскаржується постанова апеляційного суду від 25.06.2002 року і
просить цю постанову апеляційного суду скасувати як таку, що
прийнята з порушенням норм матеріального права. При цьому ДПІ
обґрунтовує касаційну скаргу тим, апеляційним судом не взято до
уваги положення підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону
України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
,
приписами якого визначено, що органами, уповноваженими
здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно
податкові органи, а також державні виконавці у межах їх
компетенції.
Позивач наголошує на тому, що Законом України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
та Постановою Кабінету
Міністрів України “Про затвердження Порядку стягнення коштів та
продажу інших активів платника податків, які перебувають у
податковій заставі” органам державної податкової служби для
погашення податкового боргу надане право стягнення коштів шляхом
надіслання установам банку, що обслуговують платника податків,
платіжних вимог на суму податкового боргу або його частини,
спрямовувати в рахунок погашення податкового боргу платника
готівкові кошти, виявлені податковим органом у касі, за згодою
платника податків здійснювати продаж активів, які перебувають у
податковій заставі.
Вищий Господарський суд України заслухавши доповідь судді
Добролюбової Т.В., дослідивши матеріали справи та розглянувши
доводи касаційної скарги, визнає касаційну скаргу такою, що не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, предмет позову включає вимогу
податкової служби щодо стягнення з Комунального підприємства ЖЕК
№ 1 22788,76 грн. податкового боргу. Господарським судом
Тернопільської області встановлено, що згідно поданих
відповідачем у ДПІ у м. Тернополі податкових декларацій за 2000-
2002р.р. комунальним підприємством ЖЕК № 1 задекларовано
податкові зобв'язання з ПДВ загалом на суму 21546грн. Станом на
28.03.2002р. узгоджений податковий борг, який не заперечується
відповідачем, становить 22788,76 грн.
З 1.04.2001 року набув чинності Закон України “ Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами “, який є спеціальним законом з
питань оподаткування, установлює порядок погашення зобов’язань
юридичних осіб перед бюджетами з податків, нарахування і сплати
пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників
податків контролюючими органами.
Відповідно до приписів підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2
Закону України “ Про порядок погашення зобов’язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“
органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення
податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні
виконавці у межах їх компетенції.
Згаданим Законом встановлено вичерпний правовий механізм заходів
примусового стягнення податкового боргу (недоїмки). Виходячи зі
змісту пункту 10.1.1 статті 10 Закону України “ Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами “ у разі коли інші заходи з
погашення податкового боргу не дали позитивного результату,
податковий орган здійснює за платника податків та на користь
держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення
узгодженої суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які
перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом
продажу інших активів такого платника податків.
Матеріали справи (зокрема податкові вимоги від 30.10.2001 та від
17.12.2001) доводять безрезультатність наміру податкової служби
щодо погашення узгодженої суми податкового боргу шляхом
стягнення коштів з рахунку комунального підприємства і дають
підстави податковим органам здійснювати заходи щодо залучення
додаткових джерел погашення податкового боргу, зокрема за
рахунок майна платників податків.
Однак, приписами Закону України “ Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами “ податковим органам не надано повноважень
щодо подання до судів позовів про стягнення заборгованості перед
бюджетами і державними цільовими фондами за рахунок майна
платників податків.
Стосовно повноважень податкових органів, передбачених пунктом 11
статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в
Україні” ( 509-12 ) (509-12)
щодо подання позовів про стягнення
заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за
рахунок їх майна, судом повинна застосовуватися норма пункту
19.6 статті 19 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, згідно якої закони діють у частині, що не
суперечить нормам цього Закону.
За таких обставин справи місцевим господарським судом правомірно
припинено провадження у даній справі на підставі пункту 1 статті
62 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
з
огляду на те, що позовна заява не підлягає розгляду в
господарських судах України.
З урахуванням викладеного, переглянуті ухвала і постанова
господарського суду відповідають приписам чинного законодавства,
а відтак відсутні правові підстави для задоволення касаційної
скарги Державної податкової інспекції. З огляду на зазначене,
керуючись статтями 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від
17.05.2002р. та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 25.06.2002 року у справі № 4/108-1412
залишити без змін, а касаційну скаргу Державної податкової
інспекції у м. Тернополі без задоволення.
Головуючий Т.В.Добролюбова.
Судді Т.Б.Дроботова.
Н.Г.Ткаченко