ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2002 Справа N 31/126а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Грека Б.М.
Вовка І.В.
За участю: представника ЗАТ “Євротел” Конаревої Г.С.,
довіреність від 09.10.2002 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Державної податкової інспекції Ворошиловського району
м. Донецька
на рішення господарського суду Донецької області від 05.06.2002
р. по справі № 31/126а та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 31.07.2002 р. по справі № 31/126а за
позовом Закритого акціонерного товариства “Євротел” до Державної
податкової інспекції Ворошиловського району м. Донецька
про визнання частково недійсним рішення ДПІ №
19/26-31367275/685/13644/1026 від 10.04.2002 р., -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ЗАТ “Євротел” звернувся з позовом до суду визнання
частково недійсним рішення ДПІ Ворошиловського району
м. Донецька від 10.04.2002 р. № 19/26-31367275/685/13644/1026 в
частині донарахування податку на прибуток у сумі 45700 грн., ПДВ
у сумі 30195 грн., фінансових санкцій у сумі 15848,75 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 05.06.2002 р.
по справі № 31/126а (суддя Ушенко Л.В.) позовні вимоги ЗАТ
“Євротел” задоволені.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
31.07.2002 р. у справі № 31/126а (судді Калантай М.В.,
Старовойтова Г.Я., Кондратьєва С.І.) рішення господарського суду
Донецької області від 05.06.2002 р. залишене без змін, а
апеляційна скарга Державної податкової інспекції Ворошиловського
району м. Донецька у залишена без задоволення.
В касаційній скарзі відповідач ДПІ Ворошиловського району
м. Донецька просить рішення господарського суду Донецької
області від 05.06.2002 р. у справі № 31/126а та постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2002 р. по
даній справі скасувати, так як вони постановлені з неправильним
застосуванням норм матеріального права, що регулюють питання
оподаткування.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без
задоволення, а оскаржувані судові рішення та постанову без змін,
посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам чинного
законодавства.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника
позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судом,
23.07.2000 р. ДПІ Ворошиловського району м. Донецька здійснила
перевірку ЗАТ “Євротел” з питань правильності нарахування та
сплати податку на прибуток та ПДВ за період січень – вересень
2001 р. за її результатами було складено акт від 18.02.2002 р.
№ 30/35-211/2.
За результатами даної перевірки 10.04.2002 р. заступником
начальника ДПІ Ворошиловського району м. Донецька прийнято
рішення № 19/26-31367275/685/13644/1026.
Спірним рішенням ДПІ донараховано: податок на прибуток за два
квартали 2001 р. у сумі 16800 грн., ПДВ за травень – вересень
2001 р. у загальній сумі 30195 грн., та застосовані у
відповідності до п. 17.1.3 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами» фінансові санкції з податку на прибуток на
загальну суму 8300 грн. та з ПДВ на загальну суму 7548,75 грн.,
а всього на суму 15848,75 грн.
Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судом, між
ЗАТ “Євротел” та Приватним підприємством “Телетек” був укладений
агентський договір від 31.03.2001 р. № 04-11, згідно якого до ПП
“Телетек” від імені позивача повинно було реалізовувати право
підключення до мереж UMC. За виконання доручення позивач
зобов’язаний був сплатити своєму агенту винагороду відповідно до
умов укладеного договору.
Факт виконання умов договору підтверджується актами звірки між
позивачем та ПП “Телетек” наявними у справі. Винагорода за
дев’ять місяців склала 149754 грн., яка була перерахована
агенту.
У відповідності до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств» винагороду агенту позивач
включив до складу валових витрат.
Відповідач посилається на те, що позивач не мав права ці кошти
відносити до складу валових витрат, оскільки укладені договори
за період з.05.по вересень 2001 р. укладалися експертами ЗАТ
“Євротел», а не працівниками ПП “Телетек», так як особи які
безпосередньо оформляли договори на підключення до мобільного
зв”язку працювали у позивача за сумісництвом, де їм
нараховувалась заробітна плата та знаходились трудові книжки, в
яких були відсутні записи про їх працевлаштування до ПП
“Телетек».
Дослідивши всі в сукупності докази та фактичні обставини справи,
суд, першої та апеляційної інстанцій, прийшов до обґрунтованого
висновку, що робота за сумісництвом не суперечить чинному
законодавству, а запис про роботу за сумісництвом в трудову
книжку вноситься за бажанням працівника і що позивач правомірно,
на підставі вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств» відніс до складу валових
витрат суму агентської винагороди у розмірі 149754 грн. у
відповідності з договором № 04-11 від 31.03.2001 р. та включив
до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у
розмірі 30195 грн., а відповідачем безпідставно застосовані до
позивача фінансові санкції у сумі 15848,75 грн. на підставі
ст. 17.п. 17.1.3. Закону України “Про порядок погашення
зобов”язань платників податків перед державними цільовими
фондами”.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які
викладені в рішенні та в апеляційній постанові.
Рішення господарського суду рішення господарського суду
Донецької області від 05.06.2002 р. по справі № 31/126а та
постанова Донецького апеляційного господарського суду від
31.07.2002 р. по справі № 31/126а прийняті судом у відповідності
з вимогами чинного законодавства та фактичних обставин справи і
підстав для їх скасування не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст. 111-5, 111-7
–111-9,111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції Ворошиловського
району м. Донецька залишити без задоволення.
Рішення господарського суду рішення Донецької області від
05.06.2002 р. по справі № 31/126а та постанова Донецького
апеляційного господарського суду від 31.07.2002 р. по справі
№ 31/126а залишити без змін.
Головуючий Ткаченко Н.Г.
Судді - Грек Б.М.
Вовк І.В.