ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2002 Справа N н12/72
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. – головуючого,
Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
за участю від позивача: Шульгат В.В.- дов. б/н від
представників 07.10.02;
Заброда А.Л.-дов. б/н від 07.10.02
від відповідача: не з’явилися
розглянувши у багатогалузевого колективного
відкритому судовому підприємства "Імпульс"
засіданні касаційну
скаргу
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 04.10.2001
у справі арбітражного суду Дніпропетровської
області
за позовом багатогалузевого колективного
підприємства (БКП) "Імпульс", м.
Павлоград
до виконавчого комітету Павлоградської
міської ради
про усунення перешкод у здійсненні права
власності
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 21.06.01 арбітражного суду Дніпропетровської області
у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою від 04.10.01 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду дане рішення залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що рішення виконкому Павлоградської
міської Ради народних депутатів від 24.12.93 № 2041 чинне на
даний час і не визнано недійсним у встановленому порядку. Будівля
по вул. Харківській, 73 в м. Павлограді передана БКП “Імпульс” на
баланс, а не у власність. Перебування майна на балансі
підприємства не є безспірною ознакою його права власності на це
майно. Інших документів, які б підтверджували право власності
позивача на спірну будівлю ним не надано.
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду БКП "Імпульс" звернулось у Вищий господарський
суд України з касаційною скаргою і просить її скасувати,
посилаючись на те, що Постанова Ради Міністрів УРСР від 28.04.80
за № 285 та Закон України “Про передачу об’єктів права державної
та комунальної власності” передбачають передачу майна від одного
власника до іншого власника, що фактично є передачею будівлі у
власність.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Рішенням від 17.03.89 за № 235 виконкому Павлоградської міської
Ради народних депутатів будівля, розташована на вул. Харківській,
73 в м. Павлограді була передана Центру науково-технічної
творчості "Імпульс", правоноступником якого є БКП “РІІД”.
Рішенням від 24.12.93 за № 2041 виконкому Павлоградської міської
Ради народних депутатів п. 2 рішення від 17.03.89 за № 235,
щодо передачі будівлі на вул. Харківській, 73 в м. Павлограді -
ЦНТТ “Імпульс” визнано таким, що втратило чинність. Даним рішенням
зобов’язано БКП “РІІД” передати будівлю на вул. Харківській, 73,
як історичний пам’ятник, на баланс БКП “Імпульс”, а БКП “Імпульс”
зобов’язано укласти договір оренди на дану будівлю з Фондом
комунального майна.
Отже, господарські суди правомірно дійшли висновку, що посилання
позивача про передачу у власність Центру науково-технічної
творчості молоді “Імпульс” будівлі розташованої на вул.
Харківській, 73 в м. Павлограді є безпідставним.
Відповідно до п. 4.1 Інструкції “Про порядок державної реєстрації
права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у
власності юридичних та фізичних осіб”, затвердженою наказом
Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики
України від 09.06.98, зареєстрованої Міністерством юстиції України
від 26.06.98 за № 399/2839, виконавчий комітет органу місцевого
самоврядування оформляє право власності на об’єкт нерухомого майна
при наданні правовстановлювальних документів, на підставі яких
провадиться державна реєстрація права власності на об’єкти
mepsunlncn майна. Вичерпний перелік правовстановлювальних
документів міститься в додатку 1 до вищевказаної Інструкції.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували право
власності позивача на вказану будівлю.
Посилання позивача на те, що будівля йому передана до статутного
фонду БКП “РІІД” не може бути прийнято до уваги, оскільки останнім
не надано документів, які б підтверджували його право власності на
вказану будівлю.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
судові рішення відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Рішення від 21.06.01 арбітражного суду Дніпропетровської області
та постанову від 04.10.01 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у справі № н 12/17 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко