ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
08.10.2002                                       Справа N 6/2/12
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючої                   Борденюк Є.М.
суддів:                      Яценко О.В., Харченка В.М.
розглянув касаційну скаргу   Приватного підприємства “Дар”
на постанову                 від 09.01.2002 р. № 02-5/9-10/25
                             Дніпропетровського апеляційного
                             господарського суду
у справі                     № 6/2/12 господарського суду
                             Запорізької області
за позовом                   Приватного підприємства “Стильбуд”
                             (далі – ПП “Стильбуд”)
до                           Приватного підприємства “Дар” (далі
                             – ПП “Дар”)
 
Про   зобов’язання підписати акт виконаних робіт
 
в судовому засіданні взяли   Коновалов В.М. – дов. від
участь представники:         14.07.2002 р.
від позивача:                Демченко І.В. – дов. від 07.10.2002
від відповідача:             р.;
                             Абліцова Ю.М. – дов. від 07.10.2002
                             р.
 
Заслухавши  доповідь судді Яценко О.В., пояснення  представників
сторін,  перевіривши матеріали справи, Вищий  господарський  суд
України
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
ПП  “Стильбуд”  звернулося  до господарського  суду  Запорізької
області з позовом про зобов’язання прийняти виконані позивачем у
червні 2001 р. роботи, оформити акт приймання виконаних робіт та
довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрат.
 
Позовні   вимоги   обґрунтовуються   невиконанням   відповідачем
зобов’язань  за  контрактом підряду № 1/2001 від 03.01.2001  р.,
укладеним між сторонами.
 
Рішенням  господарського суду Запорізької області від 24.09.2001
р.  позов  був  задоволений  на підставі  обґрунтованості  вимог
позивача.
 
Відповідач звернувся до апеляційного суду зі скаргою на  рішення
у справі, посилаючись на його незаконність.
 
Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду
від  09.01.2002  р. № 02-5/9-10/25 у справі № 6/2/12  апеляційна
скарга залишена без задоволення, а рішення у справі – без зміни.
 
Постанова  мотивована тим, що відповідачем без  поважних  причин
порушено    порядок    розрахунків,    передбачених    п.    5.2
вищезазначеного контракту підряду.
 
Звертаючись  з касаційною скаргою до Вищого господарського  суду
України,  відповідач  просить  скасувати  постанову  апеляційної
інстанції,  як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального
та процесуального права.
 
Позивач подав до касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу
з  проханням  залишити постанову у справі без зміни, посилаючись
на її законність та обґрунтованість.
 
Колегія    суддів,   обговоривши   доводи   касаційної   скарги,
перевіривши  юридичну  оцінку  обставин  справи  та  повноту  їх
встановлення, дослідивши правильність застосування господарським
судом  норм  матеріального та процесуального права,  вважає,  що
касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
 
Між  ПП  “Стильбуд” та ПП “Дар” був укладений  контракт  підряду
№ 1/2001 від 03.01.2001 р. на виконання робіт щодо реконструкції
їдальні.
 
Відповідно до ст. 3 контракту сторони узгодили вартість робіт  у
сумі 541305 грн.
 
Згідно  ст.  5.4 контракту сторони зобов’язалися кожного  місяця
підтверджувати   обсяг  та  вартість  виконаних   робіт   шляхом
складання і підписання актів приймання виконаних робіт за  Ф2  і
довідки вартості виконаних робіт та витрат за Ф3.
 
За   умовами  контракту  підрядник  підготовлює  Ф2  та  Ф3  для
підписання    і    передає   їх   для   підпису   уповноваженому
представникові  замовника,  який перевіряє  реальність  фактично
виконаних  робіт, відображених у Ф2, та правильність  визначення
вартості виконаних робіт та витрат, зазначених у Ф3.
 
Після  перевірки уповноважена особа передає Ф2  і  Ф3  директору
підприємства,  який  підписує та скріплює свій  підпис  печаткою
підприємства  замовника,  після  чого  один  зразок   документів
передається    бухгалтерії   замовника   для   сплати,    другий
повертається підряднику.
 
Підрядник  у червні місяці 2001 р. виконав будівельні роботи  на
загальну  суму 47830 грн., підготував Ф2 і Ф3 (а.с.  7-10),  які
були  підписані  уповноваженою особою замовника  Залужною  Г.І.,
повноваження  якої  встановлені ст. 1  контракту  №  1/2001  від
03.01.2001  р.  (а.с.  19), і направлені для  підпису  директору
підприємства замовника рекомендованим листом від 17.07.2001  р.,
про   що   свідчать  залучені  до  справи  матеріали,   зокрема,
фінансовий  чек  рекомендованого листа від 17.07.2001  р.  (а.с.
16).
 
Ніякої  відповіді на своє звернення щодо підписання Ф2 і  Ф3  за
червень місяць 2001 р. позивач від замовника не отримав до  часу
свого звернення до господарського суду.
 
Відповідно  до  ст.  355  вказаного  Кодексу  замовник   повинен
здійснювати технічний нагляд та контроль у процесі будівництва.
 
Згідно  ст.  342 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
          замовник
повинен прийняти роботу, виконану підрядником у відповідності за
договором, оглянути її і у випадку виявлення допущених у  роботі
відступів  від  договору  чи  інших недоліків  заявити  про  них
підряднику негайно.
 
Як  було  встановлено судом, будь-якої відповіді щодо  своєчасно
направлених  позивачем для підпису Ф2 та Ф3 від  відповідача  не
надходило.
 
Прийняття замовником виконаної підрядником роботи відповідно  до
договору є одним із основних обов’язків замовника.
 
Таке  прийняття  тягне за собою ряд правових наслідків,  у  тому
числі своєчасність розрахунків.
 
Ст.  353  Цивільного  кодексу  України  ( 435-15  ) (435-15)
          встановлює
обов’язок  замовника  прийняти виконані роботи  та  сплатити  їх
вартість.
 
Таким   чином,  рішення  суду,  яким  відповідач  зобов’язується
підписати  представлені Ф2 та Ф3 за червень місяць  2001  р.,  є
цілком правомірним.
 
Що  стосується доводів скаржника щодо неякісно виконаних  робіт,
то дане питання може бути предметом окремого розгляду.
 
Зважаючи  на  вищевикладене та керуючись статтями 111-5,  111-7,
111-9-111-11   Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.   Касаційну скаргу Приватного підприємства “Дар” на постанову
Дніпропетровського   апеляційного   господарського   суду    від
09.01.2002  р.  №  02-5/9-10/25 у справі № 6/2/12  залишити  без
задоволення.
 
2.    Постанову  Дніпропетровського апеляційного  господарського
суду від 09.01.2002 р. № 02-5/9-10/25 у справі № 6/2/12 залишити
без зміни.
 
Головуюча Борденюк Є.М.
 
Судді:    Яценко О.В.
 
          Харченко В.М.