ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.10.2002 Справа N 2-1/6545.1-2002
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючої Борденюк Є.М.
суддів: Яценко О.В., Харченка В.М.
розглянув касаційну скаргу Міжрегіональної фірми “Тіс-Крим”
на ухвалу від 18.06.2002 р. господарського
суду Автономної Республіки Крим
у справі № 2-1/6545.1-2002
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Федеральная контрактная компанія
“Росконтракт” (далі – ВАТ “ФКК
“Росконтракт”)
до Міжрегіональної фірми “Тіс-Крим”
(далі – МРФ “Тіс-Крим”)
Про стягнення 237407,20 доларів США
в судовому засіданні взяли Ануфрієв В.І. – дов. від 12.02.2002
участь представники: р.
від позивача: Царьов В.І. – дов. від 01.07.2002
від відповідача: р.;
Мінін А.І. – директор МРФ
“Тіс-Крим”
Заслухавши доповідь судді Яценко О.В., доводи представників
сторін, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд
України
В С Т А Н О В И В:
ВАТ “ФКК “Росконтракт” звернулося до господарського суду
Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з МРФ
“Тіс-Крим” заборгованості в сумі 237407,20 доларів США за
поставлені нафтопродукти.
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем
зобов’язань за контрактом № 001-480-060-328К від 14.04.1995 р.,
укладеним між ВАТ “ФКК “Росконтракт”, Російська Федерація, та
Державним комітетом Криму з матеріальних ресурсів, Україна, в
особі генерального директора МРФ “Тіс-Крим”.
Рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим від
18-25.11.1999 р. позовні вимоги були задоволені в повному
обсязі.
Прийняття рішення проводилось у відповідності з п. “є” ст. 11
Угоди “Про порядок вирішення спорів, пов’язаних зі здійсненням
господарської діяльності” та ст. 569 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, відповідно до яких спір належав до розгляду згідно
законодавства Російської Федерації, оскільки місцем укладення
угоди за контрактом між ВАТ “ФКК “Росконтракт” та МРФ “Тіс-Крим”
було м. Москва Російської Федерації.
Відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд рішення за
нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що позивач не
довів наявність заборгованості відповідача.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
18.06.2002 р. відмовлено в задоволенні заяви про перегляд за
нововиявленими обставинами рішення від 18-25.11.1999 р.
Ухвала суду мотивована тим, що обставини, викладені в заяві не
можуть бути визнані нововиявленими та нести за собою перегляд
рішення за даним спором.
Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Автономної
Республіки Крим від 18.06.2002 р. з проханням скасувати даний
процесуальний документ, як такий, що прийнятий з порушенням норм
матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування господарським
судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 23 Арбітражного процесуального кодексу
Російської Федерації підставою для перегляду за нововиявленими
обставинами судового акту є суттєві для справи обставини, які не
були та не могли бути відомі заявнику.
У якості нововиявленої обставини відповідач надав Інформаційний
лист Головного Науково-інформаційного обчислювального центру
Держмитного комітету Російської Федерації від 15.04.2002 р.
№ 23-02/2051 щодо відсутності у Центральній базі даних ДМК РФ
інформації про експортні поставки за контрактом
№ 001-480-060-328К від 15.05.1995 р.
Господарським судом було встановлено, що всі поставки за
контрактом № 001-480-060-328К здійснювалися з території України
з Лисичанського нафтопереробного заводу, і, таким чином, вони не
проходили через територію митниці Російської Федерації.
Отже, даний інформаційний лист не може мати доказового характеру
у справі, так як його зміст стосується митниці Російської
Федерації.
Таким чином, відмова господарського суду Автономної Республіки
Крим у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими
обставинами є цілком обґрунтованою і правомірною, отже, ухвала у
справі зміні або скасуванню не підлягає.
Зважаючи на вищевикладене та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Міжрегіональної фірми “Тіс-Крим” на ухвалу
господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2002 р.
у справі № 2-1/6545.1-2002 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від
18.06.2002 р. у справі № 2-1/6545.1-2002 залишити без зміни.
Головуюча Борденюк Є.М.
Судді: Яценко О.В.
Харченко В.М.