ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                             Суддя І-ї інстанції: Балац Н.О.;
                             Судді апеляційної інстанції:
                             Головуючий – Юркевич М.В.,
                             Судді – Бонк Т.Б., Городечна М.І.;
                             Доповідач у суді касаційної
                             інстанції – Харченко В.М.
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
08.10.2002                                     Справа N 10/163-пр
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                                  Борденюк Є.М. (головуючий),
                                  Харченка В.М.,
                                  Яценко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
за участю представників позивача  Волонця В.В., Банчука О.А.,
-                                 Грицая Л.М. та представників
                                  відповідача – Даниленка В.І.,
                                  Коваля П. О.
касаційну скаргу                  ВАТ “Старокостянтинівський
                                  завод сухого знежиреного
                                  молока”
на постанову                      від 19.03.2002
Львівського апеляційного          господарського суду
у справі                          № 10/163-пр
господарського суду               Хмельницької області
за позовом                        ВАТ “Старокостянтинівський
                                  завод сухого знежиреного
                                  молока”
до                                ВКФ “Рубікон”
 
Про   визнання недійсним договору поруки
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У  вересні  2001  року ВАТ “Старокостянтинівський  завод  сухого
знежиреного     молока”     звернулось     з     позовом      до
виробничо-комерційної  фірми “Рубікон”  про  визнання  недійсним
договору   поруки   від   19.01.2001.   Свої   вимоги    позивач
обгрунтовував  тим,  зазначений  договір  поруки  не  відповідає
вимогам чинного законодавства.
 
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.10.2001
у справі № 10/163-пр позов задоволено, визнано недійсним договір
поруки  від  19.01.2001 укладений між ВАТ “Старокостянтинівський
завод сухого знежиреного молока” та виробничо-комерційною фірмою
“Рубікон”.
 
Постановою  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від
19.03.2002  вищезазначене рішення суду скасовано, в  позові  ВАТ
“Старокостянтинівський  завод  сухого  знежиреного  молока”  про
визнання недійсним договору поруки відмовлено.
 
У   касаційній  скарзі  позивач  просить  постанову  апеляційної
інстанції  скасувати, а рішення господарського суду Хмельницької
області  від  29.10.2001  залишити без  змін.  Свої  вимоги  він
обґрунтовує  тим, що постанова апеляційного суду  є  незаконною,
оскільки   вона  прийнята  з  неправильним  застосуванням   норм
матеріального права та з порушенням процесуальних норм.
 
Відповідач письмового відзиву на касаційну скаргу не надіслав.
 
Вислухавши   доповідача,   заслухавши  пояснення   представників
сторін,  перевіривши  матеріали справи,  колегія  суддів  Вищого
господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що
підлягає задоволенню частково.
 
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
 
Як  вбачається з матеріалів справи, 19.01.2001 між ВКФ “Рубікон”
та  ВАТ  “Старокостянтинівський завод сухого знежиреного молока”
укладено  договір  поруки,  який  від  імені  позивача  підписав
громадянин Коханюк О.В.
 
Відмовляючи  у  позові, апеляційний суд виходив  з  того,  що  у
даному  випадку оспорюваний договір поруки Коханюк О.В. підписав
на  підставі довіреності, яка, на час укладання угоди,  не  була
відмінена і термін дії якої не сплив.
 
Разом  з  тим,  з  наявних  у  справі документів  випливає,  що,
відповідно до рішення Староконстянтинівського районного суду від
25.01.2001 по справі за скаргою громадян Сібільова та  Тимощенко
на    дії    виконуючого   обов'язки   голови   правління    ВАТ
“Старокостянтинівський   завод   сухого   знежиреного    молока”
Коханюка,  наприкінці  2000-го року  у  цьому  товаристві  діяла
ліквідаційна  комісія відповідно до ст. 20 Закону  України  “Про
господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
        .
 
Наведені  обставини можуть мати правове значення  для  вирішення
справи, оскільки, відповідно до згаданої правової норми,  з  дня
призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження
по управлінню справами товариства. Разом з тим зазначених питань
суд  апеляційної  інстанції  не з'ясував  і  пов'язаних  з  ними
обставин справи не встановлював, тобто, всупереч вимогам ст.  43
ГПК   України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  постановив  рішення  на   неповно
з'ясованих обставинах справи.
 
Зазначене   порушення  процесуального  закону,   відповідно   до
ст.  111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , є самостійною підставою для
скасування  постановлених по справі судових рішень.  У  цьому  ж
зв'язку   Вищий  господарський  суд  України  вважає  необхідним
передати справу на новий розгляд.
 
В  ході такого суду належить встановити дійсні обставини справи,
пов'язані  з  наявними  доказами про те,  що  на  час  укладання
оспорюваного  договору  поруки  у акціонерному  товаристві  була
призначена  і  діяла  ліквідаційна  комісія.  Зібраним  у  цьому
зв'язку  доказам  дати  належну  оцінку  та,  в  залежності  від
встановленого, прийняти відповідне рішення.
 
Враховуючи  викладене, керуючись ст.ст. 111-5,  111-7,  111-9  -
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу  ВАТ  “Старокостянтинівський   завод   сухого
знежиреного молока” задовольнити частково.
 
Рішення  господарського суду Хмельницької області від 29.10.2001
та  постанову Львівського апеляційного господарського  суду  від
19.03.2002  у справі № 10/163-пр скасувати, справу  передати  на
новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.
 
Головуючий    Борденюк Є.М.
 
Суддя         Харченко В.М.
 
Суддя         Яценко О.В.