Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.10.2002 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
розглянувши матеріали ВАТ "ХХХ"
касаційної скарги
на постанову Н-ського апеляційного господарського суду
від ХХ.07.02 р.
у справі № Х3
за позовом АКБ "YYY", м. Н-ськ
до ВАТ "ХХХ"
про стягнення 804657 грн. 54 коп.
в судовому засіданні взяли участь представники сторін :
від позивача не з'явилися;
від відповідача присутні
Рішенням від ХХ.06.2002 р. (суддя А.А.А.) відмовлено
Акціонерному-комерційному банку "YYY" в особі Н-ської філії АК
"YYY" м. Н-ськ відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо
стягнення з ВАТ "ХХХ" м. Ч-ськ,
Н-ська область 804657 грн. 54 коп. заборгованості по відсотках за
користування кредитною лінією з мотиву того, що спірний договір не
містить чіткого визначення повернення кредитних коштів та
відповідно відсотків по них.
Н-ський апеляційний господарський суд постановою від ХХ.07.2002 р.
зазначене рішення скасував, а позовні вимоги задовольнив у повному
обсязі з тих підстав, що матеріалами справи підтверджено факт
невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором кредитної
лінії.
ВАТ "ХХХ" м. Ч-ськ з постановою Н-ського апеляційного
господарського суду не згоден та просить його скасувати, а в
позові відмовити, посилаючись на те, що між сторонами не визначено
термін повернення кредитних коштів.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін
суд встановив наступне.
Акціонерний комерційний банк "YYY" та ВАТ "ХХХ" м. Ч-ськ уклали
договір кредитної лінії № Х4 від ХХ.06.2001 р., відповідно до
якого банк при наявності кредитних ресурсів зобов'язався надати
відповідачеві кредит у вигляді кредитної лінії з лімітом у 5000000
грн. в строк до ХХ.11.2001 р. та з оплатою річних у розмірі 33 %,
а позичальник в свою чергу зобов'язався повернути кредитні кошти з
виплатою річних по них.
Відповідно з п. 2.2.2 договору № Х4 від ХХ.06.2001 р. одержана
кредитна сума має бути повернута в обговорений термін.
Згідно з п. 2.2.3 відсотки за користування кредитом мали бути
сплачені до ХХ числа кожного місяця з посиланням на п. 6.2, який
було викладено у додатковій угоді № Х до спірного договору та який
передбачає терміни погашення основного боргу за кредитним
договором по місяцях без зазначення року.
З викладеного можна дійти висновку, що сторони не обумовили термін
повернення кредитних коштів та відповідно відсотків річних по них.
Наявні в матеріалах справи документи не свідчать про будь-яке
узгодження сторонами остаточного терміну повернення кредитних
коштів.
Посилання Н-ського апеляційного господарського суду на графік
погашення кредиту не може бути прийнято до уваги, оскільки
зазначений графік має посилання на договір про кредитну лінію від
ХХ.06.2001 р., а не спірний договір від ХХ.06.2001 р.
Крім того, зазначений графік було змінено згаданою додатковою
угодою № Х до спірного договору від ХХ.06.2001 р.
З наведеного можна дійти висновку, що судом апеляційної інстанції
в постанові надана невірна юридична оцінка обставинам справи, у
зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 111-9, 111-10, 111-11
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ВАТ "ХХХ" задовольнити.
2. Постанову Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.07.2002 р. зі справи № Х3 скасувати.
3. Рішення господарського суду Н-ської області від ХХ.06.2002 р.
зі справи № Х3 залишити без змін.