640/10223/21 Про визнання протиправними дії Голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України щодо невидачі особі довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зобов`язання Голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України видати йому довідку, згідно якої суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці складає зазначену суму - 13.03.2023 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйової Любові Володимирівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2021 (суддя - Федорчук А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 (судді - Епель О.В., Грибан І.О., Губська Л.В.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйової Любові Володимирівни про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати дії Голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України ОСОБА_2 щодо невидачі йому довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 10.03.2021 протиправними;

-зобов`язати Голову ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України ОСОБА_2 видати йому довідку, згідно якої суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці складає 231656,25 (двісті тридцять одна тисяча шістсот п`ятдесят шість грн 25 коп.), в тому числі: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта - 1,25) - (2189x50x1,25) 132375 грн; доплата за вислугу років (60%) - 79425,00 грн.; перебування на адміністративній посаді - 0; науковий ступінь - (15%) - 19856,25 грн; робота що передбачає доступ до державної таємниці - 0.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Вищого адміністративного суду України від 10.04.2017 №103-к суддю Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1 відраховано зі штату суду у зв`язку із звільненням його у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 09.03.2017 №458/0/15-17.

01.02.2019 Вищим адміністративним судом України ОСОБА_1 видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №27, згідно з якою суддівську винагороду обчислено на підставі положень статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (з врахуванням рішення Конституційного суду України від 04.12.2018 №11-р/2018 (v011p710-18) та положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII (1774-19) щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів).

Відповідно до вказаної довідки, посадовий оклад судді Вищого адміністративного суду України як складова суддівської винагороди, з якої обраховується щомісячне довічне грошове утримання, складає 34578 грн. 00 коп. Зазначений розмір складової суддівської винагороди обраховано, виходячи із встановленого розміру посадового окладу для судді місцевого суду у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та коефіцієнта 1,2 для судді вищого спеціалізованого суду.

У зв`язку з прийняттям 18.02.2020 Конституційним Судом України рішення №2-р/2020, яким визнано неконституційними положення пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (1402-19) , 10.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою про надання нової довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

За результатами розгляду звернення позивача, Вищий адміністративний суд України листом від 16.03.2021 №100/12-14/21 повідомив, що Вищий адміністративний суд України не є вищим спеціалізованим судом відповідно до положень Закону №1402-VIII (1402-19) . Враховуючи вищенаведене та оскільки частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадових окладів суддів ліквідованих вищих спеціалізованих судів (як судів касаційної інстанції) не визначений, оскільки діяльність таких судів цим законом не передбачена, видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, немає підстав.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі запитуваної ним довідки, звернувся до суду.

В обгрунтування позовних вимог покликався на те, що відповідач протиправно відмовив йому у видачі довідки про суддівську винагороду для перерахунку його щомісячного грошового утримання судді у відставці і що посилання відповідача на необхідність звернення до Вищого суду з питань інтелектуальної власності або Вищого антикорупційного суду за довідкою є безпідставним, оскільки особова справа позивача знаходиться у Вищому адміністративному суді України, який не ліквідований.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, позов задоволено.

Визнано дії Голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйової Л.В. щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 10.03.2021, протиправними.

Зобов`язано Голову ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйову Л.В. видати ОСОБА_1 довідку, згідно якої суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці складає 231656,25 (двісті тридцять одна тисяча шістсот п`ятдесят шість грн 25 коп.), в тому числі: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта - 1,25) - (2189x50x1,25) 132375 грн; доплата за вислугу років (60%) - 79425,00 грн.; перебування на адміністративній посаді - 0; науковий ступінь - (15%) - 19856,25 грн; робота що передбачає доступ до державної таємниці - 0.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання нової довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020, оскільки саме із цієї дати (наступної за датою ухвалення рішення КСУ №2-р/2020) втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII (1402-19) .

Зважаючи на те, що позивач вийшов у відставку з посади судді та не проходив кваліфікаційне оцінювання суддів і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача видати довідку, згідно якої суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці складає 231656,25 (двісті тридцять одна тисяча шістсот п`ятдесят шість грн 25 коп.), в тому числі: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта - 1,25) - (2189x50x1,25) 132375 грн; доплата за вислугу років (60%) - 79425,00 грн.; перебування на адміністративній посаді - 0; науковий ступінь - (15%) - 19856,25 грн; робота що передбачає доступ до державної таємниці - 0.

Питання визначення належного суб?єкта, який зобов?язаний видати позивачу довідку про суддівську винагороду, обчислену відповідно до Закону №1402-VIII (1402-19) , суд першої інстанції не досліджував.

Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції, додатково дійшов висновку, що підставою для реалізації позивачем права на перерахунок щомісячного грошового утримання судді є довідка про розмір суддівської винагороди, яка повинна видаватися судом, з якого позивач пішов у відставку, тобто в даному випадку ВАС України

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення судових рішень які, на його думку, підлягають скасуванню.

Покликаєтьсяна те, що Закон №1402-VIII (1402-19) встановлює порядок визначення посадового окладу як складової частини суддівської винагороди виключно для судів першої, апеляційної інстанції, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду. Відповідно до частини другої статті 31 Закону №1402-VIII вищими спеціалізованими судами є Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд. Натомість Вищий адміністративний суд України з 15.12.2017 перебуває у стані ліквідації і не є вищим спеціалізованим судом відповідно до положень Закону №1402-VIII (1402-19) . Оскільки ВАСУ не є вищим спеціалізованми судом відповідно до положень Закону №1402-VIII (1402-19) , видати довідку суддям ВАСУ у відставці, зокрема позивачу, із зазначенням посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду відповідно до зазначеного закону не вбачається за можливе.

Також покликається на те, що суддівська винагорода суддів Вищого адміністративного суду України, які на сьогодні працюють на посадах у Вищому адміністративному суді України, відповідно до пункту 7 Закону №1402-VIII (1402-19) обчислюється у порядку, визначеному Законом №2453-VI (2453-17) , яким і керувався відповідач, коли видавав позивачу довідку.

Вважає помилковими посилання судів попередніх інстанцій, як на єдину та достатню підставу для задоволення позову, на рішення КСУ від 18.02.2020 №2-р/2020, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) положення п. 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII (1402-19) , оскільки при видачі позивачу довідки відповідач вказаним пунктом Закону №1402-VIII (1402-19) не керувався.

Крім того, покликався на допущення судами попередніх інстанцій методологічних погрішностей при проведенні розрахунку розміру суддівської винагороди працюючого судді за відповідною посадою, а саме на те, що при проведенні розрахунку судами помилково взято за основу прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2118 грн, тоді як абзацом 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, встановлено в розмірі 2102 грн.

Просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Так, предметом позовних вимог у цій справі є правомірність відмови у видачі позивачу довідки про суддівську винагороду для перерахунку його щомісячного грошового утримання судді у відставці після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020.

Верховний Суд вже розглядав справу з подібними правовідносами, позивачем у якій також виступав суддя Вищого адміністративного суду України у відставці.

Так у постанові від 16.02.2023 у справі №640/26846/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків:

"… голова ліквідаційної комісії будь-якої юридичної особи, зокрема й суду, не діє від власного імені, а у відносинах з іншими особами, у тому числі з судом та учасниками справи, представляє відповідну юридичну особу та виступає в суді від її імені.

Натомість позивач подав адміністративний позов, вважаючи, що відповідачем має бути саме голова ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйова Л.В. Суд першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнив.

Згідно із частиною третьою статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи; суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача (речення перше частини четвертої статті 48 КАС України).

Велика Палата зауважує, що суд першої інстанції мав звернути увагу на те, що позов спрямований на зобов`язання вчинити юридично значимі дії саме Вищого адміністративного суду України, а не голови його ліквідаційної комісії, яка діє як представник юридичної особи. У матеріалах справи відсутня інформація про те, що суд першої інстанції пропонував замінити первісного відповідача належним, а позивач не надав згоди. При цьому суд задовольнив позов саме до голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України, тобто вирішив питання про обов`язок саме цього суду.

Вказане порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції."

Такі висновки Верховного Суду підлягають застосуванню під час вирішення і цієї справи.

Так, у справі що розглядається, які у справі №640/26846/20, позов подано до Голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду Соловйової Л.В., яка, відповідно до наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду, не є належним відповідачем у даній категорії справ.

За правилами частин 3, 4 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Інформація про те, що суд першої інстанції пропонував замінити первісного відповідача належним, а позивач не надав на це згоди, в матеріалах справи відсутня.

Відповідно до частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4- 7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції під час якого необхідно виконати приписи статті 48 КАС України та вирішити спір з врахуванням доводів позивача та належного відповідача.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйової Любові Володимирівни задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.