ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2002 Справа N 7/64 а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. – головуючого,
Хандуріна М.І.,
Рибака В.В,
за участю від позивача: Кириллова С.В. –
представників дов. № 09-18/402 від 07.05.02;
Гроховська О.Ю. – дов. № 09-
18/347 від 07.05.02;
від відповідача: не з’явилися
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні касаційну м. Маріуполі
скаргу
на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 29.05.02
у справі Господарського суду Донецької
області
за позовом ВАТ “Металургійний комбінат
“Азовсталь”, м. Маріуполь
до ДПІ у м. Маріуполі
про визнання недійсним рішення ДПІ
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.03.02
позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним рішення ДПІ у м.
Маріуполі від 20.11.01 № 139-15-013-00191158/8630 про
застосування і стягнення штрафних санкцій.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
29.05.02 дане рішення залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до п. 16.7 ст. 16
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
розрахунки по авансових внесках здійснюються
платником податку самостійно, без подання декларації про прибуток.
Податковому органу платник податку надсилає лише повідомлення про
результати розрахунку авансового внеску податку на прибуток. Цей
документ не можна вважати податковою декларацією, яка надсилається
для самостійного узгодження податкового зобов’язання.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ДПІ в м. Маріуполі
звернулась у Вищий господарський суд України з касаційною скаргою
і просить її скасувати, посилаючись на те, що п. 1.2. ст. 1
Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
встановлено, що податкове зобов’язання – це
зобов’язання платника податків сплатити в бюджети і державні
цільові фонди відповідну суму коштів у порядку й у терміни,
визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктом 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що
податкова декларація надається за базовий податковий (звітний)
період, який дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті
місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, а не
після спливу 20 днів, та не наступний за останнім днем звітного
(податкового) місяця.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Рішенням ДПІ в м. Маріуполі від 20.11.01 за № 139-15-013-
00191158/8630 до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 10
% від податку на прибуток, на підставі п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст.
17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Рішення прийнято на підставі повідомлення про результати
розрахунку авансового внеску податку на прибуток за липень 2001
року в сумі 7 900 000 грн., яке позивач надав до ДПІ в м.
Маріуполь 20.08.01 (по строку сплати 20.08.01). Податок на
прибуток ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” сплатило 30.08.01
у розмірі 7 781 500 грн.
Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вищевказаного Закону України
“Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
встановлена
відповідальність платників податків у вигляді сплати штрафу за
несплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом
граничних строків, визначених цим Законом.
Порядок узгодження сум податкового зобов’язання визначається ст.
5 вказаного Закону. Під самостійним узгодженням податкового
зобов’язання розуміється подача платником податку до податкового
органу податкової декларації з визначеним у ній самостійно
податкового зобов’язання. Податкове зобов’язання самостійно
визначене платником податків у податковій декларації вважається
узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Статтею 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
дано визначення термінів. Під терміном
“податкова декларація”, у розумінні цього Закону, є, окрім самої
декларації також “розрахунок”, а будь які інші форми документів у
термін “податкова декларація” Законом не включені.
Відповідно до ч. 3 п. п 16.7 ст. 16 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
розрахунки
авансових внесків здійснюються платником податку самостійно, без
подання декларації на прибуток. Податковому органу платник податку
надсилає лише повідомлення про результати розрахунку авансового
внеску податку на прибуток. Цей документ не вважається податковою
декларацією, яка надсилається для самостійного узгодження
податкового зобов’язання.
Законодавством не встановлена процедура узгодження платником
податків сум авансового внеску з податку на прибуток з податковим
органом. Окрім того, Законом України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
не встановлено строк сплати
авансових внесків, тому принагідно не може застосовуватися
відповідальність за порушення таких строків.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
судові рішення відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Рішення від 04.03.02 господарського суду Донецької області та
постанову від 29.05.02 Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 7/64а залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
В.В. Рибак