ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
2.10.2002                                     Справа N 4434/1-27
 
Вищий господарський суд України у складі: судді Москаленка  В.С.
– головуючий, суддів Джуня В.В. і Селіваненка В.П. ,
за участю представників сторін:
позивача – не з’явився,
першого відповідача – Шмарка Л.О.,
другого відповідача - не з’явився
розглянувши  касаційну скаргу державної податкової  інспекції  в
Орджонікідзевському  районі  м.  Запоріжжя   (далі   –   ДПІ   в
Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя)
на  постанову Харківського апеляційного господарського суду  від
16.07.2002
зі справи № 4434/1-27
за позовом ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
до першого відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю
“Система», м. Запоріжжя (далі – ТОВ “Система”) та
другого  відповідача – приватного підприємства “Техстройбізнес»,
м. Харків (далі – ПП “Техстройбізнес”)
 
про   визнання недійсним договору купівлі – продажу,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського суду Харківської області від 25.04.2002
(суддя   Мамалуй   О.О.),   залишеним   без   зміни   постановою
Харківського  апеляційного господарського суду  від  16.07.2002,
прийнятою колегією суддів у складі: Філатова Ю.М. – головуючого,
суддів Бабакової Л.М. та Кравець Т.В., відмовлено у позові ДПІ в
Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до ТОВ “Система”  та  ПП
“Техстройбізнес» про визнання недійсним укладеного ними договору
купівлі-продажу на підставі статті 49 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
        .
 
Прийняті  судові  акти мотивовано тим, що  на  момент  укладання
договору  відповідачі набули цивільної правоздатності відповідно
до  вимог  статті 26 Цивільного кодексу України ( 435-15  ) (435-15)
        ,  а
неподання  однією з сторін за договором звітності до податкового
органу  та несплата податків не може бути підставою для визнання
договору недійсним. Крім того, судові інстанції дійшли висновку,
що  чинним  законодавством не визначено  критерії  “фіктивності”
суб’єкта  підприємницької діяльності, і  до  встановлення  факту
порушення  законодавства  у його державній  реєстрації  відсутні
підстави для визнання недійсними укладених з його участю угод.
 
У  касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ДПІ в
Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя просить скасувати судові
акти  зі  справи та задовольнити позовні вимоги, посилаючись  на
неправильне    застосування   судом   норм   матеріального    та
процесуального  права.  На  підтвердження  своїх  вимог  ДПІ   в
Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя посилається  на  те,  що
оскаржувану  угоду  укладено  так званим  “фіктивним”  суб’єктом
господарювання,  оскільки ПП “Техстройбізнес»  реєструвалося  на
викрадений   паспорт  фізичної  особи,  яка  не   мала   жодного
відношення  до  його заснування та господарської діяльності.  За
час  цієї діяльності ПП “Техстройбізнес» не сплачувалися податки
та  збори,  що, на думку податкового органу, поряд з реєстрацією
на  викрадені  документи  свідчить про наявність  у  нього  мети
приховати отримані за угодами грошові кошти від оподаткування.
 
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх  юридичну
оцінку,  заслухавши пояснення представника ТОВ “Система»,  Вищий
господарський  суд  України  дійшов висновку  про  відповідність
оскаржуваних судових актів вимогам закону з огляду на таке.
 
Судовими інстанціями встановлено, що ПП “Техстройбізнес» та  ТОВ
“Система”    укладено    договір   купівлі-продажу,    виконання
зобов’язань  за  яким підтверджується накладними від  11.01.2001
№  12 і № 13 та актом виконаних робіт від 11.01.2001. Сторони за
договором  зареєстровані у встановленому законом порядку  та  їх
державну  реєстрацію  не скасовано, а, отже,  на  час  укладання
спірної угоди вони були правоздатними та мали право укладати від
свого  імені  будь-які  угоди.  Крім  того,  сторонами  виконано
зобов’язання за договором, що свідчить про його схвалення.
 
У прийнятті постанови апеляційна інстанція дійшла обґрунтованого
висновку,   що  недотримання  ПП  “Техстройбізнес»   податкового
законодавства, а саме неподання звітності до податкового  органу
та  несплата  податків,  не є підставою для  визнання  укладеної
угоди  недійсною.  Посилання податкового  органу  на  здійснення
реєстрації  ПП  “Техстройбізнес» на викрадені  документи  як  на
підставу  визнання  недійсною укладеною ним  угоди  не  беруться
судом  до  уваги,  оскільки  визнання  недійсною  укладеної   ПП
“Техстройбізнес»  угоди згідно зі статтею 49 Цивільного  кодексу
України   ( 435-15  ) (435-15)
          можливе  лише  у  разі  встановлення   у
передбаченому законом порядку факту його реєстрації на  підставі
викраденого  документа, що посвідчує особу  засновника  суб'єкта
підприємницької   діяльності,  зокрема,  за   умови   скасування
відповідної реєстрації судом з цієї підстави.
 
У  даному разі установчий документ ПП “Техстройбізнес» недійсним
з  цієї  чи  будь-якої  іншої причини  не  визнавався,  державна
реєстрація  названого  суб’єкта  підприємницької  діяльності  не
скасовувалася.
 
Необхідними  умовами для визнання угоди недійсною відповідно  до
статті  49  Цивільного кодексу є її укладення з  метою  завідомо
суперечною  інтересам держави і суспільства та наявність  умислу
хоча  б  у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.
ДПІ  в  Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, посилаючись  на
те,  що  державну  реєстрацію ПП “Техстройбізнес»  здійснено  на
підставі   викраденого  паспорта  фізичної  особи,   не   надала
відповідного  судового акта або постанови слідчого органу,  який
підтверджував би факт здійснення такої реєстрації, і в зв’язку з
цим  немає  правових  підстав вважати, що  конкретна  оспорювана
угода   спрямована   саме  на  приховування  від   оподаткування
будь-чиїх  доходів, а так само для висновку  про  умисел  сторін
стосовно  настання  такого наслідку. За умови надання  згаданого
акта  чи  постанови  судове рішення у  даній  справі  може  бути
переглянуто за нововиявленими обставинами.
 
Враховуючи   наведене  та  керуючись  статтями   111-9,   111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий
господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову  Харківського  апеляційного  господарського  суду  від
16.07.2002  та  рішення господарського суду Харківської  області
від 25.04.2002 зі справи № 4434/1-27 залишити без зміни.
 
Суддя                                             В. Москаленко
 
Суддя                                             В. Джунь
 
Суддя                                             В. Селіваненко