ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2.10.2002 Справа N 28/121а
Вищий господарський суд України у складі: судді Москаленка В.С.
– головуючий, суддів Джуня В.В. і Селіваненка В.П. ,
за участю представників сторін:
позивача – Шляхова В.В. – директора, Марченка В.І.;
відповідача – не з’явився
розглянувши касаційну скаргу державної податкової інспекції у
Київському районі м. Донецька (далі – ДПІ у Київському районі
м. Донецька)
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
10.07.2002
зі справи № 28/121а
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
“Укрвнешторг», м. Донецьк (далі – ТОВ “Укрвнешторг”)
до ДПІ у Київському районі м. Донецька
про визнання недійсним рішення від 06.03.2002 №
195-23-2-30670660/4937,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.05.2002
(суддя Кониченко О.М.), залишеним без зміни постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2002,
прийнятою колегією суддів у складі: Калантай М.В. – головуючого,
суддів Старовойтової Г.Я. та Кондратьєвої С.І., задоволено позов
ТОВ “Укрвнешторг” до ДПІ у Київському районі м. Донецька про
визнання недійсним її рішення від 06.03.2002
№ 195-23-2-30670660/4937 про донарахування 17 158, 2 грн.
податку на додану вартість, стягнення 3 431, 64 грн. фінансових
санкцій та зменшення суми податкового кредиту на 631 299 грн. У
прийнятті рішення та постанови зі справи судові інстанції
виходили з того, що ТОВ “Укрвнешторг” правомірно застосовано
нульову ставку для оподаткування операцій з продажу товарів, що
були вивезені (експортовані) за межі митної території України на
виконання зобов’язань за укладеним з індивідуальним
підприємством “Naknik» (Литовська республіка) контрактом від
05.10.2001 № 25 та контрактом з фірмою “Glob Marketing» (Польща)
від 12.11.2001 № 28. Як докази на підтвердження виконання ТОВ
“Укрвнешторг” зобов’язань за контрактами розглядаються вантажні
митні декларації та листи Миколаївської митниці від 11.02.2002
№ 22-25/1223 і Чорноморської регіональної митниці від 14.05.2002
№ 14/18-01/4770 про перетин товаром митного кордону України. З
огляду на здійснення операцій з вивезення (експортування)
товарів за межі митної території України у платника податку
виникло право на отримання експортного відшкодування.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ДПІ у
Київському районі м. Донецька просить скасувати судові акти зі
справи, посилаючись на неправильне застосування судом норм
матеріального права. ДПІ у м. Чернівці мотивує свої вимоги тим,
що згідно з контрактами поставка товару мала здійснюватися на
умовах “франко-завод», тобто товар повинен був поставлятися на
підприємстві продавця або в іншому названому покупцем місці, та
“франко-перевізник” - у встановленому місці перевізнику,
призначеному покупцем. У такому випадку вивезення товару за межі
митної території України здійснювалося не ТОВ “Укрвнешторг”, а
отже здійснені ним операції підлягають оподаткуванню податком на
додану вартість на загальних підставах за ставкою 20 відсотків.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну
оцінку, заслухавши пояснення представників позивача, Вищий
господарський суд України дійшов висновку про відповідність
оскаржуваних судових актів вимогам закону з огляду на таке.
Рішенням ДПІ у Київському районі м. Донецька від 06.03.2002
№ 195-23-2-30670660/4937 ТОВ “Укрвнешторг” донараховано 17 158,
2 грн. податку на додану вартість та стягнуто 3 431, 64 грн.
фінансових санкцій, а також зменшено суму податкового кредиту на
631 299 грн. Це рішення мотивовано тим, що здійснені ТОВ
“Укрвнешторг” експортні операції мали оподатковуватися податком
на додану вартість не за нульовою ставкою, а на загальних
підставах за ставкою 20 відсотків, оскільки ним було поставлено
товар нерезиденту в межах митної території України і товари в
подальшому вивезено за межі митної території України
нерезидентом. Крім того, на думку податкового органу, платником
податку було неправомірно збільшено суму, заявлену для
бюджетного відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “Урквнешторг” укладено з
індивідуальним підприємством “Naknik» (Литовська республіка)
контракт від 05.10.2001 № 25 та з фірмою “Glob Marketing»
(Польща) - контракт від 12.11.2001 № 28 про поставку товару на
умовах “франко-завод» і “франко-перевізник». Виконання
зобов’язань за названими контрактами підтверджується вантажними
митними деклараціями від 26.12.2001 № 50400/1/112266, від
27.12.2001 № 50400/1/112267, від 06.12.2001 № 50000/1/504474, а
також листами Миколаївської митниці від 11.02.2002 № 22-25/1223
і Чорноморської регіональної митниці від 14.05.2002
№ 14/18-01/4770, у яких йдеться про те, що вантажі за
зазначеними вантажними митними деклараціями перетнули митний
кордон України.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України
“Про податок на прибуток” операції з продажу товарів, що були
вивезені (експортовані) платником податку за межі митної
території України, оподатковуються за нульовою ставкою.
Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку
за межі митної території України, якщо їх вивезення
(експортування) засвідчене належно оформленою вантажною митною
декларацією. Вимоги щодо оформлення вантажної митної декларації
визначено, зокрема, Положенням про вантажну митну декларацію,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97
№ 574, Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної
декларації, затвердженою наказом Державної митної служби України
від 09.07.97 року № 307.
Так, згідно з пунктом 8 названого Положення вантажна митна
декларація вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах
особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне
оформлення товару. Оформлена вантажна митна декларація засвідчує
надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на
розміщення товарів у визначений митний режим і підтверджує права
та обов'язки зазначених у вантажній митній декларації осіб щодо
здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських
та інших операцій.
На підтвердження факту перетину товарами митного кордону України
ТОВ “Укрвнешторг” надано суду копію вантажної митної декларації
форми МД-2, на якій митним органом вчинено напис про фактичне
вивезення експортованих товарів за межі митної території
України, засвідчений гербовою печаткою митного органу і підписом
відповідальної особи, у графах 2 і 9 митної декларації зазначено
ТОВ “Укрвнешторг” як відправника та особу, відповідальну за
фінансове врегулювання, а в графі 44 згаданої декларації вміщено
посилання на контракти від 05.10.2001 № 25 та від 12.11.2001
№ 28.
З урахуванням податкового роз’яснення щодо порядку застосування
нульової ставки податку на додану вартість по операціях з
вивезення (експортування) товарів за межі митної території
України, затвердженого наказом Державної податкової
адміністрації України від 05.09.2002 № 418, наявність такої
декларації з відповідними реквізитами є визначальною для
підтвердження факту перетину товарами митного кордону України та
застосування нульової ставки податку на додану вартість по
названих операціях.
Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник податку, який здійснював
операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за
межі митної території України (експорт) і подає розрахунок
експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має
право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних
днів з дня подання такого розрахунку. Зазначений розрахунок
подається разом із митною декларацією, яка підтверджує факт
вивезення (експортування) товарів за межі митної території
України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим
документом), який засвідчує передання права власності на роботи
(послуги), призначені для їх споживання за межами митної
території України.
Таким чином, судові інстанції дійшли обгрунтованого висновку про
те, що позивачем правомірно оподатковано експортні операції за
нульовою ставкою та правильно визначено суму, заявлену для
бюджетного відшкодування.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
10.07.2002 та рішення господарського суду Донецької області від
21.05.2002 зі справи № 28/121а залишити без зміни.
Суддя В. Москаленко
Суддя В. Джунь
Суддя В. Селіваненко