ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2002 Справа N 17-3-23/02-2057
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. – головуючого,
Хандуріна М.І.,
Яценко О.В.,
за участю від позивача: Алавацький Г.Г. –
представників дов. № 03/3595 від 18.10.01;
Селютик А.В. – дов. № 03/1849
від 31.05.2000
від відповідача: Малицька О.А.
дов.-
№ 9062/7/01 від 01.10.02
розглянувши у відкритому спеціалізованої ДПІ по роботі з
судовому засіданні касаційну великими платниками податків у м.
скаргу Одесі
на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 28.05.02
у справі господарського суду Одеської
області
за позовом ДП “Одеський морський торговельний
порт”, м. Одеса
до спеціалізованої ДПІ по роботі з
великими платниками податків у м.
Одесі
Управління Держказначейства в
Одеській області
про повернення з держбюджету ПДВ і
процентів у загальній сумі 3 607
330, 00 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 19.04.02 господарського суду Одеської області позовні
вимоги задоволені частково. Зобов’язано спеціалізовану ДПІ по
роботі з великими платниками податків у м. Одесі надати до
управління державного казначейства м. Одеси висновок для
повернення з Державного бюджету України на користь Державного
підприємства “Одеського морського торговельного порту” бюджетної
заборгованості по ПДВ по податковим деклараціям за серпень-грудень
2001 р. на загальну суму 3 542 909 грн. шляхом зарахування в
рахунок його платежів з податку на прибуток на загальну суму 3 542
909 грн. Рішенням також зобов’язано управління Державного
казначейства у Одеській області повернути з державного бюджету
України за висновком спеціалізованої ДПІ по роботі з великими
платниками податків у м. Одесі на користь ДП “Одеського морського
торговельного порту” бюджетну заборгованість з ПДВ за податковими
деклараціями за серпень-грудень 2001 р. на загальну суму 3 542 909,
00 грн. шляхом зарахування в рахунок його платежів з податку на
прибуток на загальну суму 3 542 909, 00 грн. В іншій частині позову
відмовлено.
Постановою від 28.05.02 Одеського апеляційного господарського суду
дане рішення залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до п. 8.1. ст. 8
вищезазначеного Закону платник податку, який здійснює операції з
вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі території
України (експорт) і подає розрахунок експертного відшкодування за
наслідками податкового місяця, має право на отримання такого
відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого
розрахунку.
Не погоджуючись з судовими рішеннями спеціалізована ДПІ по роботі з
великими платниками податків у м. Одесі звернулась у Вищий
господарський суд України з касаційною скаргою і просить її
скасувати, посилаючись на те, що п. п. 7.7.3 п. 7.7. ст. 7
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
дійсно передбачено, що у випадку, якщо за результатами облікового
періоду сума, визначена згідно п. п. 7.7.1 цієї статті, має
від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику
податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного за
обліковим періодом. За бажанням платника податків сума бюджетного
відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок
платежів з цього податку. Таке рішення платника податку
відображається в податковій декларації. Але цією ж нормою
передбачена заборона на здійснення відшкодування шляхом зменшення
платежів по іншим податкам і зборам (обов’язковим платежам). Таким
чином відсутні правові підстави для відшкодування бюджетної
заборгованості з ПДВ шляхом зарахування в рахунок сплати податку на
прибуток.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Статтею 8 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлені особливості оподаткування операцій з
вивезенням (пересиланням) товарів (робіт, послуг) за межі митної
території України.
Відповідно до п. 8.1. вказаної статті платник податку, який
здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг)
за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок
експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має
право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних
днів з дня подання такого розрахунку.
Пунктом 8.7. даної статті передбачено, що за добровільним рішенням
платника податку сума експортного відшкодування може бути повністю,
або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку, або
інших податків зборів (обов’язкових платежів), які зараховуються до
державного бюджету України. Про таке рішення платник податку
зазначає в декларації (в ред. Закону від 01.06.2000).
При розгляді матеріалів справи господарським судом встановлено, що
ДП “Одеський морським торговельний порт” подало до ДПІ в м. Одесі
податкові декларації з податку на додану вартість за серпень,
вересень, листопад, грудень 2001 в яких визначило суму податку на
додану вартість, належну до відшкодування з бюджету у розмірі: 993
584, 00 грн., 399 252, 00 грн., 891 177, 00 грн., 387 311, 00 грн.,
871 685, 00 грн. відповідно.
До податкових декларацій додані розрахунки експортного
відшкодування. У податкових деклараціях підприємством визначено
порядок здійснення відшкодування – “повне зарахування в рахунок
платежів з податку на прибуток”.
Розмір експортного відшкодування ДПІ в м. Одесі при розгляді
справи не оспорювався.
Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання ДПІ в м. Одесі
на вимоги п. п. 7.7.3 п. 7.1 ст. 7 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, яким заборонено здійснення
відшкодування ПДВ шляхом зменшення платежів з інших податків,
зборів (обов’язкових платежів), оскільки вказане не стосується
експортного відшкодування ПДВ.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
судові рішення відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, ст. 111-9, ст. 111-
11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 19.04.02 господарського суду Одеської області та
постанову від 28.05.02 Одеського апеляційного господарського суду у
справі № 17-3-23/02-2057 залишити без змін, а касаційну скаргу
без задоволення.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
О.В. Яценко