820/571/17 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків корегування до податкових накладних застосовані штрафні фінансові санкції - 13.03.2023 Прийняття

розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області (далі - Інспекція) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 (суддя Панченко О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 (головуючий суддя - Кононенко З.О., судді - Бондар В.О., Калиновський В.А.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Слобожанський" (далі - Товариство) до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2016 № 0003781200.

Позивач мотивував свої вимоги безпідставністю застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, оскільки податкові накладні направлені ним за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем до ДФС у встановлений строк, протягом операційного дня, тобто належним чином виконано покладений обов`язок щодо реєстрації податкових накладних.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 22.03.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 08.11.2016 № 0003781200.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: оскільки квитанції про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) сформовані податковим органом та направлені позивачу після закінчення операційного дня (на наступний день), а у квитанціях зафіксовано час направлення податкових накладних - 27.08.2016, (щодо податкової накладної № 65/2 - 26.08.2016), то відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України (2755-17) ) ці податкові накладні вважаються зареєстрованими днем їх відправлення на реєстрацію. Також, суди зазначили, що податкова накладна № 65/2 від 11.08.2016 була виписана помилково, оскільки за цією податковою накладною було відсутнє постачання товарів/послуг та надходження коштів на рахунок Товариства, а 15.08.2016 зазначена податкова накладна була скасована шляхом коригування кількісних і вартісних показників.

Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 13.06.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки в силу положень пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 06.03.2023 - закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження з 07.03.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекція провела камеральну перевірку даних, задекларованих у уточнюючих розрахунках з податку на додану вартість № 9173730495 від 20.09.2016, № 9173730652 від 20.09.2016, № 9175410935 від 22.09.2016 та № 9175410968 Товариством за серпень 2016 року, результати якої оформлені актом № 253/20-29-12-00/00858148 від 18.10.2016 від 23.02.2017, за висновками якого Товариством були порушені, зокрема, вимоги абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України, що мало вираз у порушенні граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за серпень 2016 року на загальну суму податку на додану вартість 581242,38 грн., а саме: № 68/2/ від 12.08.2016 на суму податку на додану вартість 22298,01 грн., № 72/2/ від 12.08.2016 на суму податку на додану вартість 71666,67 грн., № 66/2 від 12.08.2016 на суму податку на додану вартість 36222,27 грн., № 71/2/ від 12.08.2016 на суму податку на додану вартість 91374,70 грн., № 67/2/ від 12.08.2016 на суму податку на додану вартість 3435,39 грн., № 69/2/ від 12.08.2016 на суму податку на додану вартість 109578,70 грн., № 70/2/ від 12.08.2016 на суму податку на додану вартість 175000,00 грн., № 65/2 від 11.08.2016 на суму податку на додану вартість 71666,67 грн., оскільки вказані податкові накладні були зареєстровані Товариством після спливу 15 дня від дати їх виписки, строк затримки - на один день.

На підставі висновків вказаного акту перевірки Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення 08.11.2016 № 0003781200, яким застосувало до Товариства штраф у розмірі 10% у сумі 58124,25 грн.

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Правове регулювання порядку реєстрації податкових накладних у ЄРПН встановлено нормами статті 201 ПК України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (1246-2010-п) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін

За правилами абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац четвертий цього пункту).

Порядок № 1246 визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї.

Так, згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 1246 Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця).

За змістом абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку № 1246 постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" (852-15) та "Про електронні документи та електронний документообіг" (851-15) .

За правилами пунктів 7, 8 зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація. Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 9 Порядку № 1246).

Положеннями пункту 11 Порядку № 1246 встановлено, що квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку. Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивачем 27.08.2016 впродовж операційного дня було відправлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні № 68/2/, № 72/2/, № 66/2, № 71/2/, № 70/2/, № 67/2/, № 69/2/.

У квитанціях № 1 про реєстрацію податкових накладних (надісланих позивачу наступного дня - 28.08.2016) зазначено - "відправлено: 27.08.2016".

При цьому, відповідачем не надано доказів, що спірні податкові накладні подані до ДФС після закінчення операційного дня, а матеріали справи свідчать про протилежне.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Встановивши, що позивач виконав свій обов`язок щодо своєчасного направлення 27.08.2016 податкових накладних для реєстрації в електронній системі документообігу, суди дійшли висновку про те, що він не може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з незалежних від нього обставин.

Така категорія спорів була предметом неодноразового розгляду Верховним Судом. Зокрема, у постанові від 12.07.2019 у справі № 0940/1600/18 Верховний Суд, за результатами системного аналізу норм матеріального права, дійшов висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Операційний день, згідно з положеннями пункту 3 Порядку № 1246 триває з 0 до 23-ї години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК України як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДФС для реєстрації в ЄРПН.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що притягнення Товариства до відповідальності, встановленої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, з урахуванням меж відповідальності платника податку на додану вартість в механізмі реєстрації податкової накладної в ЄРПН, не відповідає правильному застосуванню норм пункту 201.10 статті 201 ПК та Порядку № 1246.

Відповідно до абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо податкової накладної № 65/2 від 11.08.2016 суди правомірно зазначили, що вказана податкова накладна була виписана помилково, оскільки за цією податковою накладною було відсутнє постачання товарів/послуг та надходження коштів на рахунок Товариства, а 15.08.2016 зазначена податкова накладна була скасована шляхом коригування кількісних і вартісних показників.

Ураховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до Товариства застосовано штраф за порушення строків реєстрації податкових накладних, прийняте відповідачем не на підставі та не в межах наданих повноважень.

Таким чином, доводи Інспекції, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 та ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 - залишити без змін.